К.і.н. Микитчук Н.М., Хижняк М.О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ І ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ

Україна, маючи значний транзитний потенціал за рахунок вдалого географічного розташування, що базується на перетині найважливіших транспортних шляхів – відіграє роль геополітичного моста в розвитку відносин між країнами Європи й СНД. Тому саме транспортні послуги становлять майже 73% у загальній структурі сектору послуг.

Таблиця 1. Зовнішньоекономічні вантажопотоки через кордони України

за основними видами транспорту у 2010 р., (тис. т)

Близько 1/2 у структурі транспорту припадає на трубопровідний транспорт, який має достатньо потужну транспортну інфраструктуру, наявність якої дає змогу нашій державі отримувати значні валютні надходження. Цей транспорт на сьогодні є основним транзитним видом транспорту України. У 2010 р. тільки загальний обсяг транспортування нафти нафтотранспортною системою України склав 55,3 млн.т, з них транзит – 32,5 млн.т, постачання на НПЗ – 22,4 млн.т, транспортування закупленої технологічної нафти – 0,4 млн. т.

При цьому, дохід від реалізації послуг з транспортування нафти, за результатами 2010 р., становить 1,251 млрд.грн., (у 2009 р. – 1,1 млрд.грн).

В Україні динамічно розвивається морський, залізничний та повітряний транспорт. На нього припадає близько 80% усього світового вантажообігу. Наприкінці ХХ ст. до морських портів України було приписано понад 600 суден за загальної кількості причалів 235 . У нашій державі 20 портів, найбільші з яких: Одеський, Іллічівський, Керчинський, Маріупольський, Миколаївський. Обсяг переробки вантажів у торговельних і рибних портах та на промислових причалах за 2010 рік зріс на 5,0% і становив 105,4 млн.т. Переробка транзитних вантажів зменшилася на 6,5%. Кількість оброблених суден – закордонних та інфрахт – зросла на 15,9% і склала 10,9 тис. одиниць. Все більшого значення останнім часом набувають і контейнерні перевезення, щорічно приріст кількості контейнерів становить у середньому 30%.

Ще одна стратегічна галузь транспортних послуг – залізничні перевезення. Аналіз структури міжнародних перевезень на залізничному транспорті засвідчує, що приблизно 52% перевезень припадає на експортні, 32% – транзитні, інше – на імпортні перевезення. Україна здійснює експорт товарів залізничним транспортом більше, ніж до 130 країн світу. В експортних перевезеннях переважають: Польща, Італія, Румунія. Серед країн СНД переважають Російська Федерація, Казахстан, Білорусь, Молдова [1].

Безпосереднім перевізником вантажів в Україні є «Укрзалізниця». Вона володіє всією залізничною інфраструктурою, встановлює тарифи на транзитні перевезення й знижки до них. На залізничному ринку працюють 2 державні й 183 недержавні експедиторські компанії. Найбільші експедитори – Державне транспортно-експедиційне підприємство (ДТЕП) «Інтертранс» і Український державний центр транспортного сервісу (УДЦТС) «ЛИСКИ». У загальній структурі вантажів, що обслуговуються експедиторами, транзитні становлять 34%. На ринку експортно-імпортних перевезень працюють більше 160 експедиторських компаній.

Однією з ключових галузей транспортних послуг являється послуги авіаперевезень. Проблеми: відсутність достатньої кількості сучасних аеропортів, злітно-посадових смуг, дефіцит літаків. Однак, обсяги перевезень в нашій країні зростають на 20-25% за рік, відкриваються нові маршрути.

Основними авіаперевізниками на українському ринку є – «Аеросвіт», МАУ, «Мотор-Січ», «Одеські авіалінії», «Донбасаеро», «Дніпроавіа». Частка найбільшої в країні авіакомпанії «Аеросвіт» у загальному обсязі пасажирських перевезень українських авіакомпаній складає 28%. Здійснюються перельоти у 45 напрямках до 25 країн світу, а також 11 внутрішніх маршрутів. За 2010 рік компанія перевезла 1 млн. пасажирів. Для порівняння, друга на українському ринку авіаперевізників компанія МАУ виконує близько 240 регулярних рейсів до 13 країн Західної Європи і перевезла понад 600 тис. пасажирів.

Найголовнішою проблемою є необхідність проведення масштабного оновлення свого авіапарку. Загальна потреба компаній на найближчі рік-півтора становить близько 20 повітряних суден. Виходом з даного становища може стати реалізація програми державної підтримки авіапромисловості, яка дає державі близько 8% ВВП і щонайменше як 7% валютних надходжень щорічно. Тому якнайскоріший запуск серійного виробництва на АНТК ім. Антонова українського Ан-148 зможе не тільки суттєво вплинути на ситуацію, але й згодом взагалі витіснити іноземні аналоги на маршрутах, що пролягають у межах європейського континенту. Актуальним є відновлення серійного виробництва великоваговика типу Ан-124-100 «Руслан», на якому обсяг вантажних перевезень зростає на 15-20% за рік.

Значне місце в системі транспортних послуг займає автомобільний транспорт. За результатами кластерного аналізу щільності автомобільних доріг, Україна має (4) кластер, як і Болгарія, Іспанія, Норвегія, Австрія, поступаючись при цьому таким країнам, як Японія, Франція, Німеччина, США, Великобританія, випереджаючи Фінляндію, Бразилію і головних конкурентів в СНД – Росію та Білорусь [2]. Цей показник дорожньої забезпеченості дає можливість Україні зайняти чинне місце на ринку автомобільних перевезень Східної та Західної Європи. Однак, для цього доведеться ґрунтовно попрацювати не тільки над підвищенням конкурентоспроможності своїх послуг, але й модернізацією всієї автодорожньої інфраструктури [3].

Подальшої реконструкції вимагають не тільки дорожні покриття, але й будівництво розв’язок, мостів, тунелів. Все це не можливо без залучення в галузь інвестиційних потоків. Актуальною є гармонізація та уніфікація українського законодавства, яке регулює перетин прикордонних переходів, з національним законодавством сусідніх країн, введення єдиних документів, погоджених процедур, правил.

Отже, аналіз української транспортної галузі показав, що в Україні є величезний потенціал для розвитку даного сектору економіки. Однак, його висока ефективність буде досягнута тільки з урахуванням комплексного, повноцінного підходу до рішення виявлених проблем, а також за умови оптимізації всієї транспортної системи в єдине ціле.

Список використаних джерел:

1. Моніторинг макроекономічних та галузевих показників. – K.: ДГВПП «Зовнішторгвидав України». – 2009. – Вип. 4(60). – 362 с.

2. Міжнародна торгівля: навч. посіб. / Румянцев А.П., Башинська А.І., Корнілова І.М., Коваленко Ю.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2009. – 376 с.

3. Співробітництво між Україною та країнами ЄС (за січень-вересень 2008 року): стат. бюлетень / Держкомстат України. – К., 2009. – 460 с.