К.е.н. Січко С.М.

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, Україна

РОЛЬ МІЖНАРОДНОЇ МІГРАЦІЇ В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ США

Імміграція завжди мала особливе значення для соціально-економічного розвитку США, для формування американської нації. Вже після масового заселення американського континенту переважно іммігрантами з Європи, на протязі ХІХ-ХХ ст. США залишалось центром тяжіння мільйонів людей з різних країн. Так, за період з 1820 по 2004 рр. в США в’їхало 69,9 млн. осіб. В процесі глобалізації світової економіки та інтеграції економіки США в світове господарство міжнародна міграція населення та робочої сили стають все більш важливим чинником економічного, соціального та демографічного розвитку країни.

З 1991 р. по 2004 р. вид на проживання в США отримали 12,9 млн. осіб, що майже в три рази більше, ніж в 70-і роки. Крім того, по оцінках, щорік в США в'їжджає 200-300 тис. нелегальних мігрантів, в основному з країн Латинської Америки [3].

Головна причина імміграції в США – вищий, ніж в інших країнах, рівень життя, широкі можливості працевлаштування та професійного зростання. Відмінності в заробітній платі мігрантів на батьківщині і в США: залежно від рівня освіти та кваліфікації складають в середньому від 6 до 2 разів вище США. Так, наприклад, робітник у віці старше 18 років з середньою освітою заробляв в 2010 році в США 416 дол. за тиждень, зі ступенем бакалавра – 1119 дол. США за тиждень [5]. Велике значення в прагненні працевлаштуватися в США для багатьох іммігрантів – це можливість матеріально допомагати своїм сім'ям, що залишаються на батьківщині. Так, в 2006 р. працівники-мігранти з Латинської Америки перевели своїм сім'ям на батьківщину 45 млрд. дол. США, що складає приблизно 10% їх сукупних доходів [1].

В 2010 р. доля осіб, що народилася за межами США, в загальній чисельності населення склала 15,8%. Доля працівників-мігрантів у складі робочої сили США склала в 2010 р. 10% [4].

Половина приросту робочої сили в країні за десятиліття з 1996 по 2010 рр. було обумовлено імміграцією – як легальною, так і нелегальною. Ступінь економічної активності іммігрантів – чоловіків помітно вище, ніж корінних американців (85,7% проти 77,2%), тоді як у іммігрантів – жінок – нижче (54,7% проти 60%). У іммігрантів-чоловіків нижче рівень безробіття – 8,8% проти 9,8% у корінних американців. У жінок картина зворотна – безробіття вище серед мігрантів (10% проти 8,2%).

Доля мігрантів в США вище в професіях, що знаходяться на крайніх полюсах кваліфікаційної ієрархії. Серед них, наприклад, доля зайнятих в комп'ютерних та інженерних спеціальностях, в математиці, архітектурі складає 5,3%, тоді як серед корінних американців – 7,1%. У непрестижних професіях, що не вимагають високої кваліфікації (будівництво, ремонт, прибирання вулиць, дорожнє будівництво, сільське господарство і тому подібне) їх доля помітно вище, ніж у корінних американців – в 2рази (16,1% проти 10,8%) [5].

Велика частина професій, де іммігранти переважають – це професії, що стали непрестижними для корінного населення США, які вимагають фізичних зусиль. Виключення в даному списку – вчені-медики. Немало мігрантів в інших висококваліфікованих спеціальностях – інженерів та ін.

Як і в професійній структурі зайнятості іммігранти нерівномірно розподілені в робочій силі по освітніх критеріях. Складаючи 15,8% всієї робочої сили США іммігранти більш всього представлені серед осіб, що мають мінімальну освіту і серед найбільш освіченої частини робочої сили. Так, іммігрантів припадає на частку 37,1% працівників, що не закінчили середню школу та 76,9% працівників, що мають ступінь бакалавра і вище [5].

Важливу роль в масштабних імміграційних потоках в США відіграють етнічні і родинні зв'язки американського населення з родичами за кордоном, які стають іммігрантами. Адже населення США фактично сформоване наїжджими з різних країн світу.

Все 33,5 млн. іммігрантів, що проживають в США, можна класифікувати в 4 групи: американські громадяни, що вже отримали американське громадянство; іммігранти, що отримали «вид на проживання» або, так звану, «грин-карту», що дає право на постійне проживання на території США та право на роботу (68% складає дві групи іммігрантів); особи, що тимчасово проживають на території, з різними цілями та класифікуються як «неіммігранти» – 3% (що тимчасово працюють за контрактом, студенти та ін.); та нелегальні іммігранти, тобто люди, що проживають на території США без дозволу -28% [2].

Таким чином, видача виду на проживання в США, в основному, продиктовано гуманітарними (возз'єднання сімей) або політичними (підтримка етнічного різноманіття, біженці) міркуваннями. Проте, економічні чинники також враховуються при проведенні міграційної політики. Так, щорічна квота на в'їзд низькокваліфікованих сезонних робітників для сільського господарства (по візі Н-2А) та для інших секторів економіки (по візі Н-2В) складає лише 10 тис. осіб. Основні потреби в низькокваліфікованих працівниках задовольняються за рахунок нелегальних іммігрантів.

Квота на роботу висококваліфікованих фахівців (по візі Н-1В) допускає приїзд в США щорік 65 тис. вчених, інженерів та інших фахівців на строк до 6 років [3].

За даними доповіді Всесвітнього банку про перспективи світової економіки в 2006 р., міжнародна міграція стимулює економічне зростання і зростання добробуту як країн-донорів, так і приймаючих країн. За оцінкою авторів доповіді, зростання числа мігрантів у високорозвинених країнах в період до 2025 р. приведе до зростання в них сукупних доходів на 365 млрд. дол. США, з яких 162 млрд. дол. США отримають самі мігранти, 143 млрд. дол. США – жителі країн, що розвиваються, а 51 млрд. дол. США – жителі розвинених країн [1].

Іммігранти роблять позитивний вплив на економіку США. Це виявляється в науково-технічній сфері, в освіті і охороні здоров'я, куди США залучає фахівців з-за кордону. У ряді галузей науки (комп'ютерні, інженерні науки, математика, біологія), в медицині та в деяких наукоємних галузях економіки від 1/3 до 1/2 фахівців вищої кваліфікації складають вихідці з інших країн. Наприклад, з 1901 р. по 2005 р. кожен третій лауреат Нобелівської премії в США в області медицини і психології був вихідцем з-за кордону [3].

США має економічні вигоди від залучення в країну некваліфікованої робочої сили з-за кордону. Ці мігранти, частенько нелегальні, займають ті місця на ринку праці, які самі американці не займають: важка монотонна праця на конвеєрі, брудна робота по прибиранню сміття, багато видів робіт в будівництві, в текстильній промисловості і інше. У зв'язку з швидким зростанням числа нелегальних мігрантів і загостренням в їх середовищі соціальних проблем (бідність, криміналізація, висока захворюваність), а також із зростаючими на початку 2000-х років погрозами безпеці, уряд США робить зусилля обмежити нелегальну міграцію в США, перш за все, з Мексики. Витрати на облаштування кордону збільшилися з 4,6 млрд. дол. США в 2001 р. до 10,4 млрд. дол. США в 2007 р., чисельність прикордонників на американо-мексиканському кордоні зросла на 63% до 15 тис. осіб, для охорони кордону задіяні 6 тис. національних гвардійців. Одночасно передбачена процедура поступової легалізації нелегалів (по оцінках 12-13 млн. осіб). Як очікується, всі ці заходи сприятимуть впорядкуванню неконтрольованих міграційних потоків в США [3].

Список використаних джерел:

1. Лютов А.А. Проблема занятости и безработицы в США на современном этапе [Електронний ресурс] / А.А.Лютов. – Режим доступу: http://www.rusus.ru/?act= read&id=53.

2. Рассадина И.И. Исследование современных рынков / И.И.Рассадина // Вестник санкт-петербургского университета. – 2006. – Сер.8. Вып. 4. – С. 101-121.

3. Супян В.Б. США: человеческий потенциал в «экономике знаний» [Електронний ресурс] / В.Б. Супян. – Режим доступу: http://www.rusus.ru/?act= archive&edition=12

4. Сайт Бюро перепису населення США [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.census.gov/compendia/statab/cats/labor_force_employment_earnings.htm

5. Сайт Бюро праці США [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bls.gov/cps