К.е.н. Швед В.В.

Вінницький фінансово-економічний університет, Україна

ВІКІНОМІКА ЯК НОВА ГЛОБАЛЬНА СТРАТЕГІЯ БІЗНЕСУ

Для досягнення успіху в сучасних кризових умовах ринкового господарювання та жорсткої конкуренції більше недостатньо простого використання відомих стратегій управління.

Сучасні лідери повинні думати над новими способами подолання конкуренції та збільшенням прибутків. Як варіант може бути використано цілком нову бізнес-ідею, яка нині отримали назву «Вікіноміка».

За класичним визначенням, що його дають автори даного бізнес–методу Дон Тапскотт та Энтони Вильямс у своїй книзі «Викиномика: Как массовое сотрудничество изменяет всё», вікіноміка – масове співробітництво непов’язаних міх собою суб’єктів, що відбуваються на засадах добровільного заохочення та кооперації.

Основою явища вікіноміки розглядається поява та розвиток Інтернету, що зробило максимально доступним товари та послуги з будь – якої частини світу.

Основною рушійною силою вікіноміки є глобальні канали зв’язку, так як Інтернет перетворюється з сфери подання інформації, в сферу здатну надавати відчутні послуги [1].

Так, нтернет перетворився на соціальне середовище, де користувачі мережі є основними творцями контенту:

¾ на YouTube з’являється близько 2 млрд відео на день;

¾ користувачі мережі мікроблогів Twitter генерують 750 твітів на секунду;

¾ Інтернет-трафік зростає на 40% в рік;

¾ користувачі завантажують близько 2500 млн. фотографій на Facebook кожного місяця.

Крім того, варто відмітити, що ефект Інтернету набуває день за днем усе масштабнішого поширення. Щоб не бути абстрактними, автори книги розглянули вплив Інтернету на конкретні бізнеси-медіа, освіту, діяльність уряду та ін. Найбільшими жертвами Вікіноміки стали музична індустрія та індустрія друкованої преси.

2000 року 72 американські газети пішли з ринку. Тираж друкованих медіа скоротився з 2007 року на чверть. За деякими параметрами, справи в музичній індустрії ще гірші: 95% всієї завантаженої музики є незаконними. Навіщо купувати газети, коли ви можете отримати порцію свіжих новин в Інтернеті? Навіщо купувати останній альбом виконавця, коли його кліпи й музику можна подивитися на YouTube безкоштовно?

Інші ж галузі лише починають діяти за принципами Вікіноміки. Освітні заклади, зокрема університети, є одним з найконсервативніших інститутів у світі, але навчальні курси, наприклад, Массачусетського технологічного інституту, вже виклали в глобальній мережі.

Насправді концепція Вікіноміки – це чудовий стимул для омолодження старих підходів. Він набув популярності навіть у державній політиці. Так, наприклад, Вівек Кундра, який є консультантом Барака Обами з питань ІТ, розробив різні комунальні веб-послуги для Вашингтона, коли співпрацював з командою мера міста. Стів Ресслер, інший американець, зібрав групу веб-ентузіастів з молодих чоловіків і жінок, які працюють в уряді, й створив проект Young Government Leaders та соціальну мережу для чиновників GovLoop [2].

Автори «Вікіноміки» стверджують, що веб-середовище набуло рис найрадикальнішої сили нашого часу. І це лише початок.

Автори вікіноміки виділяють такі основні принципи власної концепції:

¾ відкритість – це наявність та доступність інформації, необхідної для отримання адміністративної послуги про: процедуру надання адміністративної послуги; перелік документів, які потрібно подати для отримання послуги, із зразками їх заповнення; розмір та порядок оплати адміністративної послуги; посадових осіб, відповідальних за надання адміністративної послуги;

¾ піринг – угода інтернет-провайдерів про обмін трафіком між своїми мережами, а також технічну взаємодію, що реалізує дану угоду;

¾ доступ та вміння ділитися;

¾ діяльність на глобальному рівні.

Вищевказані чотири принципи вікіноміки є не новими. Відкритість, доступ та вміння ділитися працюють на загальну справу всіх учасників і дозволяють розділити як ризики так і результати роботи [3].

Також виділяють сім основних складових, які засновані на принципах вікіноміки:

1) ідеагори – відкриті інтелектуальні співтовариства, які вирішують складні задачі;

2) просьюмери – дещо середнє між виробником та споживачем;

3) нові олександрійці – розподіл знань;

4) платформи для участі – технічні платформи, які дозволяють конструювати нові програми із загальних складових;

5) глобальний заводський цех – колишнє локально зосереджене виробництво перетворюється на інтегратора кращих технічних і маркетингових рішень з усього світу;

6) робоче місце в стилі wiki – робота в офісі є не актуальною;

7) коллаборативна свідомість – співробітництво стає важливою складовою нової конкуренції, тобто вже закладено в думках нового покоління [1].

Послідовники вікіноміки вважають, що компанії – монополісти та компанії з жорсткою ієрархією, які не готові змінювати бізнес – модель, приречені. Так як через свою незграбність, вони стають ізольованими від мереж, де створюються нові знання та технології.

Все частіше такі компанії, які мають ієрархічну структуру, перетворюються в самоорганізовані структури, які засновуються на принципах співпраці.

Вибір, який компанії мають зробити для себе це обрати коли і за яких умов співпрацювати з піринговими спільнотами.

При цьому, як відзначають послідовники вікіноміки партнерство, як всередині компанії так і за її межами не обов’язково має фіксуватись юридично.

Існує три основні моделі вікіноміки, які нині активно використовуються:

1) коворкінг – полягає в тому, що люди знімають загальне приміщення при цьому вони залишаються абсолютно незалежними та вільними, працюючи разом;

2) краудсорсинг – передача певних функцій невизначеному колу людей на основі публічної оферти;

3) аутсорсинг – це передача неосновних функцій підприємства і всіх пов’язаних з ними активів в управління аутсортеру (професійному підряднику) [3].

Що ж до застосування даної бізнес-моделі вітчизняними підприємствами, то можна сказати, що в Україні напрямок «вікіноміка» лише набирає обертів. Хоча українські послідовники стверджують, що для швидшого розвитку вікіноміки та досягненню так званого вікі-ефекту потрібно змінити мислення, сфокусуватись, вибрати певну компетенцію в бізнесі, ділитися з партнерами замовленнями, ефективно використовувати ресурси.

Список використаних джерел:

1. Викиномика. Как массовое сотрудничество изменяет все / Дон Тапскотт, Энтони Д. Уильямс. – BestBusinessBooks, 2009. – 392 с.

2. Глива А. Нестримний поступ «Вікіноміки» [Електронний ресурс] / А. Глива. – Режим доступу: http://www.management.com.ua/review/rev305.html

3. Швед В.В. Викиномика как новая веха в управлении / В.В. Швед // Экономика Крыма. – 2011. – №1. – С. 234–237.