Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

III Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» 17-18 февраля 2012гТом 1

Щитов Д.Н., д.е.н. Мешко Н.П.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В СФЕРІ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПОСЛУГ

В сфері послуг розміщено близько 40% від загального обсягу інвестицій в світі, а міжнародна торгівля послугами є одним з найбільш динамічно зростаючих секторів світової економіки. В США доля зайнятих у сфері послуг перевищила 50 % у 1995 р., у Великобританії – у 1960 р., у Франції – 1970 р., в Японії – в 1975 р., в Італії – в 1980 р [1, с. 21]. В країнах Європейського Союзу сфера послуг створює більш ніж 70% ВНП та 65% робочих місць. Так, у «старих членах» Європейського Союзу EU-15 в секторі послуг зайнято від 65 до 80% населення. Така ж пропорція спостерігається і в структурі ВВП. Найбільші показники зайнятості у секторі послуг є в Нідерландах, Бельгії та Франції з показниками 79.5%, 77.8% та 78% відповідно. Для Люксембургу, Великої Британії, Кіпру, Данії характерно зайнятість населення в сфері послуг більш ніж 75%.

Розвиток сфери послуг в значній мірі пояснюється зростанням саме високотехнологічних послуг, у зв’язку з перетворенням знань у самостійний фактор виробництва. Отже, за рахунок розвитку сфери високотехнологічних послуг та глобальної економічної інтеграції, відбувається значний приріст зайнятості населення в світовій економіці. Ця сфера послуг відома за кордоном як knowledge intensive services (KIS) та є доволі новою та мало вивченою. У сфері послуг ЄС працює близько 151297 тисяч осіб або 68,7% всього зайнятого населення, половина з яких знаходяться в сфері високотехнологічних послуг, третина з яких мають вищу освіту. Інша половина працює в секторі послуг з менш інтенсивним використанням знань (Less Knowledge Intensive Service – LKIS).

Для Євросоюзу середній показник зайнятого населення в цій сфері складає 32,96%, з яких, 9,2% працює в сфері високотехнологічних послуг з найбільш інтенсивним використанням знань (high-tech KIS) [2]. В таких країнах, як Люксембург, Данія, Норвегія та Ісландія більше 40% всього зайнятого населення цих країн працюють у секторі високотехнологічних послуг (рис. 1).

Рис. 1. Структура зайнятого населення приватного сектору Європейського Союзу

Рис. 1. Структура зайнятого населення приватного сектору Європейського Союзу

(складено автором на основі даних [2])

Однак найбільш кваліфіковані та високотехнологічні послуги з найбільш інтенсивним використання знань (high-tech KIS) залишаються характерними для високорозвинених країн, а в межах країн – для столичних регіонів. Найбільшою часткою зайнятих у цих послугах в регіонах ЕС виділяються райони Центрального Лондону (Беркширський, Букінгемський та Оксфордський райони), Стокгольму, Осло, Брюсселю, Парижу (Іль-де-Франс), Мадриду. Слід також зазначити, що більш рівномірно населення зайняте у сфері високотехнологічних послуг в Німеччині, Великобританії та в інших країнах Північної Європи.

Велике значення у зайнятості населення у сфері високотехнологічних послуг відіграє аутсорсінг. Перевагами аутсорсінгу є зростання рентабельності бізнесу, залучення чужого досвіду, надійність і стабільність, швидкість виконання, гнучкість масштабів бізнесу, розширення спектру власних послуг. До недоліків аутсорсінгу можна віднести: загроза невиконання конфіденційності, вартість аутсорсінгу досить часто може бути вища за вартість ведення обліку внутрішніми працівниками, загроза банкрутства аутсорсінгової компанії. Позитивний вплив від аутсорсінгу відчули на собі Чехія, Ірландія, Угорщина та деякі країни поза ЄС [3]. Для аналізу цієї сфери,консалтингова фірма A.T. Kearney складає індекс країн-аутсорсерів (Global Services Location Index). Індекс розраховується для 50 країн, рейтинг яких вишиковується на основі аналізу 39 показників. У цій сфері, як і раніше, домінують такі країни з низькими витратами на робочу силу і майже безмежними трудовими ресурсами, як Індія, Китай і Малайзія. У підсумковому індексі 2011 з країн ЄС були відмічені такі країни, як Естонія, Литва, Латвія, Великобританія, остання з яких спромоглася піднятися з 31 місця на 16 місце. Однією з причин подібних змін стала світова економічна криза, що супроводжувалася ослабленням валют і зниженням рівня зарплат, внаслідок чого послуги аутсорсінга стали доступнішими.

Отже, розвиток високотехнологічних послуг є основною рисою економіки, що базується на знаннях. Саме високотехнологічні послуги є двигуном не лише сфери послуг, а й економіки в цілому. Важливими завданнями державних установ для розвитку сфери високотехнологічних послуг є здійснення реформ у сфері освіти, вирішення адміністративних перепон, для подолання бар’єрів до інновацій та технічних змін у сфері послуг, створення конкурентного високотехнологічного бізнес-середовища, податкове стимулювання KIS-підприємства до підвищення продуктивності праці, надання фінансової підтримки, пропозиція нових послуг і створення нових робочих місць, підтримка розвитку малого та середнього бізнесу. Аналіз та прогнозування тенденцій розвитку сфери високотехнологічних послуг та її взаємозв’язки з експортним потенціалом країни є актуальними науковими завданнями для подальшого дослідження.

Список використаних джерел:

1. Жильцов Е.Н. Экономика социальных отраслей сферы услуг / Е.Н. Жильцов, В.Н. Казаков. – М.: Экономический факультет МГУ; ТЕИС, 2007. – 205 с.

2. Eurostat [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/tgm/ mapToolClosed.do?tab=map&init=1&plugin=0&language=en&pcode=tsc00012&toolbox=types.

3. Міжнародна консалтінгова компанія «A.T. Kearney» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.atkearney.com