Щитов Д.Н., д.е.н. Мешко Н.П.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В СФЕРІ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПОСЛУГ

В сфері послуг розміщено близько 40% від загального обсягу інвестицій в світі, а міжнародна торгівля послугами є одним з найбільш динамічно зростаючих секторів світової економіки. В США доля зайнятих у сфері послуг перевищила 50 % у 1995 р., у Великобританії – у 1960 р., у Франції – 1970 р., в Японії – в 1975 р., в Італії – в 1980 р [1, с. 21]. В країнах Європейського Союзу сфера послуг створює більш ніж 70% ВНП та 65% робочих місць. Так, у «старих членах» Європейського Союзу EU-15 в секторі послуг зайнято від 65 до 80% населення. Така ж пропорція спостерігається і в структурі ВВП. Найбільші показники зайнятості у секторі послуг є в Нідерландах, Бельгії та Франції з показниками 79.5%, 77.8% та 78% відповідно. Для Люксембургу, Великої Британії, Кіпру, Данії характерно зайнятість населення в сфері послуг більш ніж 75%.

Розвиток сфери послуг в значній мірі пояснюється зростанням саме високотехнологічних послуг, у зв’язку з перетворенням знань у самостійний фактор виробництва. Отже, за рахунок розвитку сфери високотехнологічних послуг та глобальної економічної інтеграції, відбувається значний приріст зайнятості населення в світовій економіці. Ця сфера послуг відома за кордоном як knowledge intensive services (KIS) та є доволі новою та мало вивченою. У сфері послуг ЄС працює близько 151297 тисяч осіб або 68,7% всього зайнятого населення, половина з яких знаходяться в сфері високотехнологічних послуг, третина з яких мають вищу освіту. Інша половина працює в секторі послуг з менш інтенсивним використанням знань (Less Knowledge Intensive Service – LKIS).

Для Євросоюзу середній показник зайнятого населення в цій сфері складає 32,96%, з яких, 9,2% працює в сфері високотехнологічних послуг з найбільш інтенсивним використанням знань (high-tech KIS) [2]. В таких країнах, як Люксембург, Данія, Норвегія та Ісландія більше 40% всього зайнятого населення цих країн працюють у секторі високотехнологічних послуг (рис. 1).

Рис. 1. Структура зайнятого населення приватного сектору Європейського Союзу

(складено автором на основі даних [2])

Однак найбільш кваліфіковані та високотехнологічні послуги з найбільш інтенсивним використання знань (high-tech KIS) залишаються характерними для високорозвинених країн, а в межах країн – для столичних регіонів. Найбільшою часткою зайнятих у цих послугах в регіонах ЕС виділяються райони Центрального Лондону (Беркширський, Букінгемський та Оксфордський райони), Стокгольму, Осло, Брюсселю, Парижу (Іль-де-Франс), Мадриду. Слід також зазначити, що більш рівномірно населення зайняте у сфері високотехнологічних послуг в Німеччині, Великобританії та в інших країнах Північної Європи.

Велике значення у зайнятості населення у сфері високотехнологічних послуг відіграє аутсорсінг. Перевагами аутсорсінгу є зростання рентабельності бізнесу, залучення чужого досвіду, надійність і стабільність, швидкість виконання, гнучкість масштабів бізнесу, розширення спектру власних послуг. До недоліків аутсорсінгу можна віднести: загроза невиконання конфіденційності, вартість аутсорсінгу досить часто може бути вища за вартість ведення обліку внутрішніми працівниками, загроза банкрутства аутсорсінгової компанії. Позитивний вплив від аутсорсінгу відчули на собі Чехія, Ірландія, Угорщина та деякі країни поза ЄС [3]. Для аналізу цієї сфери,консалтингова фірма A.T. Kearney складає індекс країн-аутсорсерів (Global Services Location Index). Індекс розраховується для 50 країн, рейтинг яких вишиковується на основі аналізу 39 показників. У цій сфері, як і раніше, домінують такі країни з низькими витратами на робочу силу і майже безмежними трудовими ресурсами, як Індія, Китай і Малайзія. У підсумковому індексі 2011 з країн ЄС були відмічені такі країни, як Естонія, Литва, Латвія, Великобританія, остання з яких спромоглася піднятися з 31 місця на 16 місце. Однією з причин подібних змін стала світова економічна криза, що супроводжувалася ослабленням валют і зниженням рівня зарплат, внаслідок чого послуги аутсорсінга стали доступнішими.

Отже, розвиток високотехнологічних послуг є основною рисою економіки, що базується на знаннях. Саме високотехнологічні послуги є двигуном не лише сфери послуг, а й економіки в цілому. Важливими завданнями державних установ для розвитку сфери високотехнологічних послуг є здійснення реформ у сфері освіти, вирішення адміністративних перепон, для подолання бар’єрів до інновацій та технічних змін у сфері послуг, створення конкурентного високотехнологічного бізнес-середовища, податкове стимулювання KIS-підприємства до підвищення продуктивності праці, надання фінансової підтримки, пропозиція нових послуг і створення нових робочих місць, підтримка розвитку малого та середнього бізнесу. Аналіз та прогнозування тенденцій розвитку сфери високотехнологічних послуг та її взаємозв’язки з експортним потенціалом країни є актуальними науковими завданнями для подальшого дослідження.

Список використаних джерел:

1. Жильцов Е.Н. Экономика социальных отраслей сферы услуг / Е.Н. Жильцов, В.Н. Казаков. – М.: Экономический факультет МГУ; ТЕИС, 2007. – 205 с.

2. Eurostat [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/tgm/ mapToolClosed.do?tab=map&init=1&plugin=0&language=en&pcode=tsc00012&toolbox=types.

3. Міжнародна консалтінгова компанія «A.T. Kearney» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.atkearney.com