К.ю.н. Баклан О.В.

Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ СПРИЯННЯ ЗАЛУЧЕННЮ ІНВЕСТИЦІЙ У СФЕРУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Під впливом сучасних змін у системі виконавчої влади, при визначенні належного правового становища багатьох керованих суб'єктів, поступово змінюється розуміння змісту та сутності методів державного управління (наприклад, суттєве посилення самостійності підприємств в адміністративно-правових відносинах; певне розширення адміністративно-правових договірних зв'язків між суб'єктами підприємництва у сфері публічного управління та ін.). У цьому контексті особливо вагоме значення у часовому вимірі має перехід від планово-адміністративної до ринкової економіки [див., наприклад, 1, 2]. Сучасне державне управління (регулювання) підприємством (економікою в цілому) виявляється не стільки у формі прямого командного впливу, скільки у різних за змістом засобах та формах регулювання. Водночас є сфери, де виконавча влада традиційно застосовує одночасно заходи як прямого владно-розпорядчого впливу, так і регулювання [3; 4, с. 225], до яких, безумовно, відноситься і сфера підприємства.

Адміністративно-правове сприяння залученню інвестицій у сферу підприємництва, на наш погляд, є одним з найбільш дієвих засобів адміністративно-правового регулювання підприємництва та оздоровлення економіки країн, які встають на шлях позитивних змін. Уявити сферу ефективного підприємництва сучасної країни без інвестицій практично не можливо, як мабудь побудувати масштабах країни сучасне підприємництво шляхом організації лише натурального (внутрішнього) господарства. Навіть такі високорозвинені держави як США, Великая Британия, Японія, ФРН, Франція та інші, широко користуються іноземними інвестиціями для економічного розвитку [5, с. 297].

Ефективна перебудова в сфері підприємництва як матеріальної основи економіки, дійсно якісне реформування національного виробництва у всіх галузях суспільного життя неможливо без потужного інвестування у всіх можливих формах та способах. Чим швидше відбувається процес інвестування, тим більша вирогідність становлення конкурентноздатного вітчизняного підприємництва (економіки).

Нині підприємництво (економіка) нашої країни потребує різних видів інвестицій, за які Україні потрібно постійно боротись з іншими країнами, які також намагаються залучити капіталовкладення у власну економіку для розвитку підприємництва. Тому законодавчі органи та органи публічного управління для залучення інвесторів повинні створювати стабільні інвестиційно-сприятливі умови. Особливо це стосується гарантій, які б давали інвесторам можливість реального захисту наданих їм вітчизняним законодавством прав, свобод та інтересів у підприємницької діяльності.

Особливістю адміністративно-правового регулювання (сприяння) залученню інвестицій у сферу підприємництва є те, що цей різновид державного впливу на певне коло суспільних відносин здійснюється як за допомогою національного законодавства так і завдяки застосуванню та дотриманню міжнародного законодавства: двосторонніх договорів про сприяння і взаємний захист інвестицій та багатосторонніх договорів, пов’язаних з діяльністю міжнародних інституцій, таких як Вашингтонська конвенція про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами від 18 травня 1965 р. і Сеульська конвенція про заснування Багатостороннього Агентства по гарантіях інвестицій 1985 р.

Спробуємо висловити деякі власні думки з приводу адміністративно-правового сприяння залученню інвестицій у сферу підприємництва.

Щодо практичних рекомендацій стосовно визначення дійсно пріоритетних галузей економіки (видів підприємництва та об’єктів інвестування), які мають відповідати стратегічним національним інтересам держави та як локомотив витягнути решту вітчизняних галузей економіки (видів підприємництва) на якісно-новий рівень функціонування, автор вважає очевидними наступні зміни та доповнення до ст. 1 Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» [6, ст.1], а саме:

- у назві цієї норми «Визначення і мета створення спеціальної (вільної) економічної зони» вважаємо за необхідне та доцільне додати слово «завдання»;

- у змісті пропонується наступне доповнення: «Завдання щодо створення спеціальних (вільних) економічних зон визначаються в законі для кожної спеціальної (вільної) економічної зони окремо».

Варто також зауважити, що стан адміністративно-правового регулювання в сфері підприємництва ніяким чином не може бути покращено (зокрема шляхом застосування адміністративно-примусових заходів) за допомогою прийняття юридичних норм, що містяться у Главі 11, 12 Податкового Кодексу України (які можуть бути предметом окремого критичного аналізу, тому що лише поверховий погляд на юридичну конструкцію деяких з згаданих норм засвідчує суттєві недоліки їх побудови) [7]. Зокрема статті 120, ст.120.1, 123 та деякі інші підлягають ретельно виваженому перегляду та корегуванню відповідно до Конституції і законів України.

Список використаних джерел:

1. Бельский К.С. Феноменология административного права / К.С. Бельский. – Смоленск: Изд-во СГУ, 1995. – 143 с.

2. Бельский К.С. К вопросу о предмете административного права / К.С. Бельский // Государство и право. – 1997. – № 11. – С. 14-21.

3. Андреевский И. Русское государственное право: т.1, Введение, Ч. 1: О правительстве / И. Андреевский. – СПб., М.: Изд. М.О. Вольфа, 1966. – 496 с.

4. Калюжний Р.А. Методи державного управління. Адміністративне право України. Академічний курс: підручник: у 2-х т.: Т. 1. Загальна частина / Р.А. Калюжний; ред. кол.: В.Б. Авер'янов (голова). — К.: Юридична думка, 2004. – 584 с.

5. Авер'янов В.Б. Державне управління в Україні: навч. посіб. / В.Б. Авер'янов, В.В. Цвєтков, Ю.С. Шемшученко; за заг. ред. В.Б. Авер'янова. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 431 с.

6. Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» вiд 13.10.1992 № 2673-XII зі змінами від 19.01.2006: за станом на 20.01.2012 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 50. – Ст. 676.; Відомості Верховної Ради України 2006, № 22, ст. 184.

7. Налоговый кодекс Украины: по состоянию на 2.12.2010 / Все о бухгалтерском учете. – 3.01.2011 (1758-1760). – № 1–3.