III Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» 17-18 февраля 2012г. Том 2

Ясько Ю.І.

Київський національний торговельно-економічний університет, Україна

СТРАТЕГІЯ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

На сучасний стан розвитку конкурентних відносин значно впливають глобалізаційні процеси. Сьогодні конкурентна політика не може залишатися в межах окремих країн, вона стає предметом міждержавної координації та взаємодії. Глобалізація економіки модифікує процеси конкуренції на світових ринках і тому, змушує державу пристосовувати конкурентну політику відповідно до цих умов. Світова фінансово-економічна криза 2008–2009 рр. посилила конкуренції на світових товарних ринках внаслідок утруднення умов міжнародного товарного обміну.

В цих умовах стратегія конкурентної політики в Україні не може розроблятися і реалізовуватися не враховуючи світового досвіду прийняття і застосування конкурентного законодавства [1]. Тому аналіз формування конкурентного законодавства та розвиток конкурентної політики в європейських країнах з перехідною економікою і насамперед країн, що входять до Співдружності незалежних держав (СНД), являється досить доцільним та практично необхідним з точки зору використання цього багатого досвіду для розвитку конкурентних відносин в Україні.

Створення правової бази конкурентної політики в країнах-членах СНД, відбувалося в складних умовах, оскільки були відсутні відповідні спеціалісти, а досвід розвинутих країн неможливо перенести в умови перехідної економіки.

В даний час конкурентна політики, що проводиться урядами країн СНД спрямована на забезпечення умов для ефективного функціонування ринків і сприяння приватної ініціативи. Відповідні конкурентні відомства, створені в країнах СНД, здійснюють державний антимонопольний контроль та сприяють розвитку ринкових відносин на основі ефективної конкуренції [5].

Сьогодні в країнах СНД конкурентна політика відіграє провідну роль, що позитивно впливає на економічний розвиток. За останні двадцять років політика в області конкуренції була проведена в більшості країн СНД в рамках широких економічних реформ (вони стосувалися умов приватизації та політики демонополізації національної економіки, захисту прав інтелектуальної власності, захисту прав споживачів, лібералізації зовнішньої торгівлі та ін.), також були утворені відповідні регулюючі органи.

Таким чином, інтеграція краї СНД у світову економіку вимагає як удосконалення антимонопольного регулювання в цих країнах відповідно до міжнародних принципів і норм, так і активного застосування досвіду країн, що мають тривалі традиції в означеній сфері, включаючи країни СНД [4]. Все це дасть змогу країнам з перехідною економікою, в тому числі і Україні, розробити ефективну та дієву стратегію конкурентної політики та забезпечити своєчасну її реалізацію в межах своє національної економіки.

Тому, в епоху глобалізації мета конкурентної політики окремої країни повинна полягати в тому, щоб визначати допустимість тієї чи іншої практики економічних агентів з точки зору її впливу на конкуренцію у світових масштабах [3].

Кожна держави при реалізації стратегії конкурентної політики, в залежності від стану розвитку конкуренції на національному ринку, повинна обрати відповідну форму конкурентної політики: захисну чи наступальну.

Захисна конкурентна політика покликана перешкоджати виникненню невиправданої монопольної влади і обмежується, як правило, антимонопольними заходами. Наступальна конкурентна політика націлена не просто на обмеження монопольної влади, а й на створення конкурентних механізмів і конкурентного середовища, що не може бути здійснено тільки лише заходами антимонопольного регулювання [2].

В стратегії конкурентної політики держави, з точки зору глобалізації, все більшого значення набуває протидія картельним змовам. Типовим прикладом державного контролю за ціновими процесами є рішення Європейської Комісії (грудень 2010 р.), яка оштрафувала 5 виробників рідкокристалічних дисплеїв на 648,9 млн. EUR за участь у ціновій змові. Участь у картелі взяли компанії «Samsung Electronics», «LG Display of Korea», «AU Optronics», «Chimei InnoLux Corporation», «Chunghwa Picture Tubes» та «HannStar Display Corporation». Компанія «Samsung Electronics» уникла покарання у рамках програми пом’якшення відповідальності, оскільки повідомила Єврокомісію про факт змови, яка тривала 5 років. Як показало розслідування, виробники дисплеїв визначали цінову політику, обмінювалися конфіденційною інформацією щодо майбутніх обсягів виробництва та максимального використання виробничих потужностей. Це відбувалося під час таємних нарад. Суми штрафів, накладених на учасників картелю: Samsung – 0, LG Display – 215 млн, AU Optronics – 116,8 млн, Chimei InnoLux Corporation – 300 млн, Chunghwa Picture Tubes – 9,025 млн, HannStar Display Corporation – 8,1 млн EUR [6].

Таким чином, підводячи підсумки по даній проблематиці, ми дійшли висновку, що при розроблені та реалізації стратегії національної конкурентної політики, важливим та нагальним для більшості країн світу, в тому числі і для України, є міжнародне співробітництво у сфері економічної конкуренції. Оскільки, підвищення ефективності світової економіки, подальший успішний розвиток торгівлі між країнами світу, поліпшення загального економічного добробуту споживачів товарів і послуг неможливі без посилення ролі конкурентної політики, як засобу регулювання економічних відносин не тільки в середині окремих країн, а й на міждержавному рівні.

Список використаних джерел:

1. Конкурентна політика держави в умовах трансформації національної економіки: монографія / за заг. ред. В.Д. Лагутіна. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – 308 с.

2. Государственная конкурентная политика и стимулирование конкуренции в Российской Федерации : монография : в 2-х т. / [В.И. Якунин, С.С. Сулакшин, Н.Е. Фонерева и др.]; под общ. ред. С.С. Сулакшина. – Т. 1. – М.: Научной эксперт, 2008. – 416 с.

3. Конкурентоспроможність національної економіки / за ред. докт. екон. наук Б.Є. Кваснюка. – К.: Фенікс, 2005. – 582 с.

4. Усманов А. Про перспективи розвитку Співдружності Незалежних Держав у сфері економіки й завдання антимонопольних органів Співдружності // Конкуренція: Вісник Антимонопольного комітету України. – 2010. – №4. – С. 23-24.

5. Yacheistova N. Competition policy in countries in transition – legal basis and practical experience / N. Yacheistova // UNCTAD policy series. – New York, Geneva: UNCTAD, 2000. – 55 p.

6. Антимонопольний комітет України [Електронний ресурс]: офіційний сайт Антимонопольного комітету України. – Режим доступу: http://www.amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/ article?art_id=190826&cat_id=177207