Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

III Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» 17-18 февраля 2012г. Том 2

Більовський О.А.

Національний інститут стратегічних досліджень, Україна

ДЕРЖАВНА ЖИТЛОВА ПОЛІТИКА: АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ

Складнощі процесу реалізації давно задекларованого європейського вибору України змушують звернути особливу увагу на досвід деяких країн Європейського Союзу у сфері вирішення найбільш важливих соціальних проблем, і зокрема, у вирішенні житлової проблеми. За останні 60-70 років країни ЄС досягли в цій сфері значних успіхів, про що свідчать наступні цифри. Так, рівень забезпеченості населення ЄС житлом в середньому на 1 жителя у різних країнах-членах ЄС коливається в діапазоні від 26 м2 (Словакія, 2001 р.) до 74 м2 (Норвегія, 2006 р.). Франція має 37,5 м2 (2002 р.), Німеччина – 40,1 м2 (2002 р.), Швеція –44,4 м2 (2003 р.) [1]. Високим є рівень забезпеченості населення європейських країн окремими кімнатами (2008 р.): в Австрії – 1,8 кімнати на 1 особу; в Данії – 2; у Франції – 1,8; в Німеччині – 2,2; в Угорщині – 1,1; в Нідерландах – 2,3; в Польщі – 1,3; в Румунії – 1; в Іспанії – 1,8; Швеції – 2 [2, с. 72].

В 2009 р. в експлуатацію в розрахунку на 1000 мешканців було введено: в Швеції – 2,6 одиниць житла; в Данії – 2,9; в Угорщині – 3,2; в Фінляндії – 4,1; в Бельгії – 4,5; в Нідерландах – 5. Найвищий показник мала Іспанія – 13,5 (2008 р.), Португалія – 7,8 (2008 р.), Франція – 7,4 (2008 р.) [2, c. 74]. Середня вартість 1 м2житла на вторинному ринку складала (2008 р.): в Австрії – 1010 євро; в Данії – 1839; в Фінляндії – 1934; у Франції – 2500; у Греції – 1793; в Італії – 1580; в Португалії – 1490; в Іспанії – 1917; в Швеції – 1472 [2, с. 89]. Для оцінки ринкової доступності житла наведені цифри слід порівняти із показниками середньої заробітної плати. Остання за даними Євростату складала (2008 р.): в Австрії – 39 тис. євро на рік; в Данії – 55 тис.; в Фінляндії – 37,9 тис.; у Франції – 33,6 тис.; у Греції – 25,9 тис.; в Португалії – 16,7 тис.; в Іспанії – 25,2 тис.; в Швеції – 37,6 тис. [3, с. 255].

В значній мірі доступності житла населенню країн-членів ЄС сприяє політика європейських урядів, направлена на розвиток сектору соціального житла. Частка такого житла є досить значною. Так, в розрахунку на 1 тис. жителів Нідерланди мали 150 соціальних квартир; Велика Британія, Швеція, Данія, Німеччина – 100; Франція – 70; Італія – 20; Греція та Іспанія – менше 10 [4, с. 222].

Наведені вище цифри безумовно вказують на активний характер житлової політики, яку проводять європейські уряди та, як наслідок, відносно високий рівень задоволення житлових потреб громадян європейських країн. Проте, вони не дають підстав говорити про повне вирішення країнами-членами ЄС житлової проблеми. Житлова бідність має місце також і в сучасній Європі. Наприклад, в 2008 р. частка домогосподарств, які жили у житлах з недостатньою площею, серед домогосподарств із доходом меншим за 60 % від медіанного рівня та більшим за 60% від медіанного рівня складала відповідно: в Австрії – 34,7 % та 12,3 %; в Бельгії – 11,6 % та 2,8 %; в Данії – 22,5 % та 5,2 %; в Фінляндії – 16,8 % та 4 %; у Франції – 25,4 % та 7,2 %; в Німеччині – 18,8 % та 4,9 %; в Греції – 35,2 % та 24,6 %; в Португалії – 25,1 % та 13,6 %; в Іспанії – 7,2 % та 2,7 %; в Польщі – 67,2 % та 47,5 % [2, с. 69]. За даними Євростату 12,5 % населення EU-27 витрачали на житло 40 % або більше відсотків свого доходу. Найбільшу кількість такого населення мали Німеччина – 24,7 %, Греція – 22,6 %, Румунія – 18,9 %, а також Велика Британія – 16,7 % [3, с. 281]. У площині суб’єктивного сприйняття домогосподарствами рівня їхніх витрат на житло частка домогосподарств, для який ці витрати були серйозним фінансовим тягарем складала: в Бельгії – 31 %; в Фінляндії 20,1 %; у Франції – 29,5 %; в Німеччині – 23,8 % ; в Греції – 30,7 %; в Італії – 58,6 %; в Польщі – 37,7 %; в Іспанії 51,5 % [2, с. 95]. Навіть в сучасній Європі, як стверджують фахівці ВООЗ, незадовільне житло є причиною більш ніж 100 тис. смертей і викликає або сприяє виникненню багатьох відворотних хвороб та травм [5].

Досягнуті країнами-членами ЄС позитивні показники могли б слугувати базовими орієнтирами для подальшого розвитку житлового сектору України, а деякі сторони європейського досвіду вирішення житлової проблеми могли б бути досить ефективно використані в Україні, в процесі реалізації органами державної влади відповідної державної стратегії. Проте, на нашу думку, до елементів актуального позитивного досвіду, який слід було б використати в Україні, навряд чи можна віднести існуючий в європейських країнах досвід функціонування системи низьковідсоткового іпотечного кредитування. Останній, безумовно, був і залишається базовим інструментом розв’язання житлових проблем основної маси населення розвинених західних країн. Проте реалії сучасної української економіки, зокрема хронічно високий рівень інфляції та, відповідно, стабільно високий рівень ставок іпотечного кредитування (17-20 % річних), роблять іпотеку недоступною для переважної більшості громадян нашої країни. Очевидно, що без вирішення ключової макроекономічної проблеми зниження рівня інфляції в Україні, всі зусилля органів влади, направлені на стимулювання іпотечного кредитування, будуть мати високу економічну вартість для держави і низьку соціальну ефективність для населення. Було б доцільніше кошти, які держава мусила б витрачати на реалізацію політики штучного (в умовах високої інфляції) зниження ставок іпотечного кредитування, спрямувати на розвиток сектору соціального (доступного) житла. Саме цей аспект європейської житлової політики, на нашу думку, має особливу актуальність для України.

Список використаних джерел:

1. Рейтинг стран мира по уровню жилищной обеспеченности – 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.urban-planet.org/materials/ratings/2007-Ranking-Living-Space-Per-Capita-By-Country.pdf

2. Housing Statistics in the European Union // еd. by Kees Dol and Marietta Haffner. -- 2010. – 150 р.

3. Europe in figures – Eurostat yearbook 2011. Luxembourg: Publications Office of the European Union. – 2011. – 692 p.

4. Государственная жилищная политика: социальное измерение / [Т.В. Соколова, Т.В. Чубарова, Н.В. Муравьева и др.]; отв. ред. Т.В. Соколова. – М.: Либроком, 2009. – 288 с.

5. Новые данные ВОЗ: ежегодно в Европе неудовлетворительные жилищные условия становятся причиной свыше 100 000 случаев смерти [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.euro.who.int:80/ru/what-we-publish/information-for-the-media/sections/ latest-press-releases/new-evidence-from-who-inadequate-housing-causes-more-than-100-000-annual-deaths-in-europe