Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

III Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» 17-18 февраля 2012г. Том 2

Івашук Ю.П.

Тернопільський національний економічний університет, Україна

КЛІЄНТАРНІ ЗВ’ЯЗКИ ЯК МОЖЛИВИЙ ЧИННИК ВИНИКНЕННЯ КОРУПЦІЇ

Клієнтарні зв’язки чи відносини клієнтилізму є доволі поширеним варіантом деформації ієрархічних відносин в державному управлінні. В узагальненому вигляді клієнтелізм визначається як «відносини особистої залежності, не поєднані родинними стосунками, що базуються на обміні благами між двома людьми – патроном і клієнтом, наділених різними ресурсами» [4, с. 103].

Як бачимо, умовою формування клієнтурних відносин є відмінність в ресурсах, котрі є в розпорядженні двох суб’єктів, котрі взаємодіють між собою. Начальник по відношенню до підлеглого розпоряджається певними владними ресурсами (призначення на посаду, кар’єрний ріст, покарання за прогріх чи ігнорування упущенням), матеріальними ресурсами (можливість прямого матеріального заохочення у вигляді премій чи підвищення посадового окладу, надання службових матеріальних благ і т.д.), врешті-решт – психологічними ресурсами, пов’язаними з авторитетом посади (психологічне покарання або заохочення), інформаційними та комунікаційними (особисті або службові контакти з іншим носіями ресурсів).

Ці ресурси є дуже важливі для підлеглого, він зацікавлений в них, вони можуть використовуватись згідно існуючих офіційних норм, однак існує також ще одна можливість. Підлеглий може отримати від керівника певні додаткові ресурси і межах особистих відносин – чи то на власне прохання, чи то на підставі симпатій та інтересів начальника.

Підлеглий, таким чином, стає «обдарований ласкою», за котру він повинен завдячувати своєму начальнику, а не встановленим правилам, вимогам і тарифам, бо для нього зробили виняток. Навіть якщо подібне «благодіяння» відбувається бодай один раз, підлеглий опиняється в положенні боржника, якому потрібно якось віддячити за добро. Ця ситуація посилюється, якщо подібні відносини набувають постійного або систематичного характеру.

Проблема полягає в тім, що підлеглий не може відповісти начальнику «тим самим» – у нього значно менше ресурсів, котрими він міг би «віддячитись». Навіть більше, можлива ситуація, коли підлеглий опиняється в ситуації «вдячності до кінця життя» – якщо начальник допоміг йому за критичних обставин, якщо надана допомога була життєво необхідна. Втім, для начальника, ця поміч може бути малозначущою, такою, що не тягне за собою надзвичайних видатків чи ризику: нерівність ресурсів створює для цього всі умови.

Через те, що підлеглому рідко вдається відповісти начальнику рівноцінною конкретною послугою, йому залишається одне – засвідчити свою вдячність особистою відданістю. Яким чином? В підтримці начальника в усіх можливих ситуаціях, в готовності зробити йому якусь послугу особистого характеру. До цього спонукає не лише (і не завжди) почуття вдячності, але також цілком раціональний інтерес: відданість якщо і не гарантує, то створює умови для подальших «благодіянь» з боку начальника.

Таким чином, запроваджуються відносини обміну: конкретні блага з боку начальника – відданість і постійна готовність зробити конкретну послугу, з боку підлеглого. Начальник стає патроном, а підлеглий – клієнтом. Зв'язок між ними підтримується в такий спосіб – за умов недостатнього завзяття з боку клієнта, начальник будь-коли може відмовитись від ролі патрона, тобто – він може припинити надавати підлеглому додаткові ресурси або навіть відібрати вже надані (скасувати надбавку до платні, «нагадати» про нещодавнє упущення, врешті-решт, просто звільнити з роботи) [3, с. 449].

Ми розглянули найпоширеніший варіант клієнтарних зв’язків в державній установі, при котрому начальник є патроном, а підлеглий – клієнтом. Втім, можливі також й інші варіанти. Відносини клієнтелізму можуть поширюватися також на державного службовця та людину, залежну від його службової діяльності, котра перетворюється на клієнта або навпаки – патрон підприємець може безпосередньо утримувати корумпованих чиновників-клієнтів.

Клієнтарні зв’язки – це лише один з багатьох видів неформальних особистих відносин, які можуть виникати в будь-якій організації, в тому числі й в державних структурах. Клієнтелізм не заслуговував би на таку виняткову увагу, якщо б в державному управлінні він не набував системного характеру. Як зауважують численні дослідники, в сучасному суспільстві під вплив клієтелізму підпадають не лише окремі особи, а й цілі групи людей та організації [1, с. 35; 2, с. 25-28; 4, с. 121-123].

Тривале існування родових і клієнтелістських відносин може призвести до інституціоналізації керівних еліт і вкорінення політичної корупції, причому така система вибудовується по всій вертикалі, аж до президента.

Список використаних джерел:

1. Старцев Я.Ю. Личностно-ориентированные взаимодействия в государственном и муниципальном управлении / Я.Ю. Старцев // Органы власти в системе социальных взаимодействий: социологический, политический и управленческий анализ / А.А. Александров, Т.Е. Зерчанинова, К.Н. Самков, Я.Ю. Старцев. – Екатеринбург: УрАГС, 2009. – С. 31-59.

2. Graziano L. Clientelismo e sistema politico: Il caso dell’Italia / L. Graziano. – Milano: Franco Angeli, 1980. – P. 25-28;

3. Philip Mark, «Defining Political Corruption», Political Studies 45.3 (1997). – P. 436–462.

4. Médard Jean François. Le rapport de clientèle: du phénomène sociale à l’analyse politique// Revue Française de Science Politique. 1976. Vol. 26, no. 1, février. – P. 103-133.