Погорєлова А.І.

Чорноморський державний університет імені Петра Могили, Україна

ПОДАТКОВА СИСТЕМА ШВЕЦІЇ: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Сучасні економічні процеси є глобалізованими, а тому практично неможливо сьогодні віднайти країну, що б вела відокремлену економічну діяльність, не відчуваючи впливу з боку іноземного сектору. Для того, щоб краще усвідомити природу проведення податкової політики, засади функціонування податкової системи, причини помилок та проблем становлення вітчизняної системи оподаткування, а також можливі шляхи їх вирішення, варто розглянути світовий досвід в даній сфері.

Для урядів багатьох країн досі актуальним залишається питання відшукання найбільш оптимальної податкової системи та раціональної податкової політики, що б якнайкраще поєднала принципи економічної ефективності та соціальної справедливості. До цього часу не вгасають суперечки навколо теоретичних аспектів побудови цієї ж таки податкової системи та проведення податкової політики. Це можемо бачити на прикладі багатьох країн, що за останні роки змінили орієнтири політики в сфері оподаткування. Україна також не залишилась осторонь та продемонструвала власну зацікавленість переглядом стратегічних орієнтирів і тактичних завдань податкової політики, що втілилось у прийнятті 2011 року Податкового кодексу.

Метою прийняття в Україні минулого року Податкового кодексу було збільшити податкові надходження до бюджетів різних рівнів шляхом оптимізації розміру та бази оподаткування. Світовий досвід в змозі навести чимало прикладів того, як різні країни намагались, часом діаметрально протилежними методами, досягти, по суті, однієї й тієї ж цілі – збільшити дохідну частину державного бюджету, як правило, за рахунок основної їх складової – податків.

Цікавим для аналізу в даному розрізі є досвід Швеції. На початку 1990-х рр. ця країна вважалась світовим лідером за величиною податкових ставок, однак, як показав досвід, це не стало на заваді її стрімкому дальшому розвитку [5]. Хоча проблеми вітчизняної податкової системи носять інший характер, все ж є чому Україні повчитися у шведів. Звісно, і менталітет не той, до того ж соціально-економічна ситуація залишає бажати кращого, однак деякі аспекти шведської моделі Україні варто було б взяти собі на озброєння.

Необхідною умовою при формуванні податкової системи є врахування реальної соціально-економічної ситуації в країні. Податкова система кожної країни відображає її специфічні умови, такі, як рівень розвитку соціальної сфери, традицій народу, географічне положення, кліматичні умови та багато інших факторів. Тому форми оподаткування однієї країни суттєво відрізняються від іншої [2, с. 31].

Проте існують і спільні риси в системах оподаткування різних країн. По-перше, це постійний пошук шляхів збільшення доходів держави. По-друге, це побудова податкової системи на базі суспільно прийнятих принципів в економічній теорії про рівність, справедливість та ефективність оподаткування [3, с. 24].

Настільки вагомий податковий тягар у Швеції спричинив сповільнення темпів економічного зростання, зниження рівня конкурентоспроможності шведських товарів на міжнародному ринку, зменшення інвестицій і перенесення низки підприємств за межі країни. Тому в період 1990-1991 рр. податкова система цієї країни зазнала широкомасштабних змін з проведенням податкової реформи. Застосовувався метод розширення бази оподаткування та зниження ставок податків [5].

Швеція – країна з соціально орієнтованою економікою. Оскільки державний сектор тут має дуже широке коло повноважень, то для реалізації численних функцій органам державної влади потрібна частина загальнонаціональних ресурсів, що надходить у вигляді податків. Тому й рівень податків у Швеції є досить високим, проте й вагома частина зібраних коштів повертається платникам податків у формі різних виплат і послуг.

Податкова система Швеції включає безліч прямих і непрямих податків та зборів. Найвагомішими прямими податками є загальнодержавний та місцевий прибуткові податки і загальнодержавний податок на власність.

Усі доходи від непрямого оподаткування, що фактично надходять до державної скарбниці, мають два основні джерела: податок на додану вартість і акцизні збори.

Визначення рівня загальнодержавних та місцевих податків входить до кола повноважень шведського парламенту. Проте місцеві органи мають повноваження встановлювати рівень прибуткового податку безпосередньо в муніципалітетах і обласних органах самоврядування [4]. Це дозволяє об’єктивно оцінювати коректність ставок податків на місцях та, за необхідності, коригувати певні аспекти оподаткування, уникаючи надмірної бюрократизації.

У новій податковій системі Швеції введено спеціальну основну знижку для пенсіонерів, що становить як мінімум 1,5 базової суми для одинаків і 1,325 базової суми для сімейних пенсіонерів [4]. Це є ще одним підтвердженням соціальної спрямованості податкової політики країни.

У зв’язку з достатньо складною національною податковою системою та досить частими змінами в оподаткуванні (щотижня у Парламенті затверджується в середньому одна поправка до нормативних актів, що стосуються оподаткування організацій), податкові органи надають консультативну та роз’яснювальну допомогу платникам податків [4]. Як бачимо, податкова система в Швеції не є чимось сталим та незмінним, а є гнучкою. Під час обговорення податкових законопроектів найменше зустрічається політичних інтриг або амбіцій, – це той урок, який Україна має неодмінно засвоїти.

Повчальним є те, що якщо платник не згоден з рішенням податкової інспекції щодо суми податку, він може вимагати перегляду цього рішення у будь-який момент протягом п'яти років з моменту отримання доходів, оподаткування яких викликало сумнів [4].

Підсумовуючи сказане вище варто зазначити, що у випадку зі Швецією податки – це похідна успішно функціонуючої економіки, а парадокси "шведської моделі" зводяться не до фінансової чи політичної, а до етичної дилеми. Усі розуміють: система соціальних гарантій, складова серцевини суспільства загального добробуту, може розвиватися тільки за рахунок податків і ефективно функціонуючої системи за їх визначенням і збором.

Тож, Швеція – яскравий приклад того, як розумно побудована податкова політика може стати каталізатором стрімкого розвитку економіки та подолання соціального напруження в суспільстві. І якщо Україна дійсно прагне вдосконалення податкових відносин, варто адаптувати досвід шведів в даній сфері до вітчизняної ситуації, адже мудрий той, хто вчиться на помилках інших, хоча і власних в нас удосталь.

Список використаних джерел:

1. Бечко П.К. Податкова система : навч. посіб. / П.К. Бечко. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 368 с.

2. Податкова система : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [І.О. Лютий, Л.М. Демиденко, М.В. Романюк та ін.] ; за ред. І.О. Лютого. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 456 с.

3. Податкова система Швеції [Електронний ресурс] // Державна податкова адміністрація України. – Режим доступу : http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article? art_id=232322&cat_id=161857&showHidden=1

4. History of the Swedish tax system. From the beginning of the 20th century to the great tax reform [Електронний ресурс] // Government Offices of Sweden – Режим доступу : http://www.sweden.gov.se/sb/d/9509/a/94915