Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

III Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» 17-18 февраля 2012г. Том 3

Терещук Г.С., к.е.н. Федотова Т.А.

Дніпропетровський національний університет імені О.Гончара, Україна

ОЦІНКА ВЕКТОРІВ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНІ І РЕГІОНАЛЬНІ ОБ’ЄДНАННЯ

Інтеграція України в міжнародне співтовариство супроводжується активним співробітництвом з міжнародними організаціями, іншими країнами, державними і неурядовими установами іноземних держав. При цьому виникають проблеми збереження національних інтересів і безпеки України. Особлива роль в цьому процесі належить стану взаємовідносин України з міжнародними фінансовими організаціями, особливо з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, Європейським банком реконструкцій та розвитку.

Останнім часом українська зовнішня політика характеризується крайньою багатовекторністю, що є перешкодою на шляху інтеграції в європейські структури. ЦЄВТ, ЄС, Єдиний економічний простір (ЄЕП), зона вільної торгівлі з країнами СНД (ЗВТ) та з ЄС, ГУАМ, а також Митний союз (Росія, Казахстан, Білорусія) – і це далеко не повний перелік проектів і об’єднань, у які Україна вступила та прагне потрапити.

Особливий інтерес для України становить створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, яка являє собою форму міжнародної економічної інтеграції, територію кількох держав з ліквідованими тарифними та іншими бар’єрами; форму інтеграції, що передбачає повну ліквідацію митних бар’єрів та/чи кількісних обмежень у торгівлі певними товарами [1, с. 263]. Метою створення поглибленої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС є формування спільного економічного простору України та Євросоюзу. Наповнення майбутньої ЗВТ буде спрямовуватися на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові сторони, та не матиме аналогів з попередньої практики Євросоюзу. Але існують як і переваги, так і певні ризики в створенні ЗВТ з ЄС (табл. 1).

Європейський економічний простір (ЄЕП) лишається близьким Україні за своїм соціально-культурним, економічним розвитком та географічним розташуванням. Інтеграція України в європейський економічний простір є закономірним процесом, однак ефективність її реалізації багато в чому залежить як від виваженої промислової політики з боку держави, та кардинальних заходів з боку підприємств, спрямованих на зменшення рівня їх відсталості від світових лідерів.

Важливим напрямом інтеграційних зусиль України у контексті реалізації свого транзитного потенціалу стала її участь у реалізації проекту щодо створення ЄЕП у складі Білорусії, Казахстану, Росії та України. Під Єдиним економічним простором держави-учасниці розуміють економічний простір, що поєднує митні території держав-учасниць, на якому функціонують механізми регулювання економік, які ґрунтуються на єдиних принципах, що забезпечують вільний рух товарів, послуг, капіталу і робочої сили, та проводиться єдина зовнішньоторговельна і узгоджена, у тій мірі та у тому обсязі, в яких це необхідно для забезпечення рівноправної конкуренції і підтримання макроекономічної стабільності, податкова, грошово-кредитна, валютно-фінансова політика, згідно угоди про формування Єдиного економічного простору [2].

Підписання договору про зону вільної торгівлі з країнами СНД та з країнами ЄС – це два пункти одного плану: плану відкриття для української економіки зовнішніх ринків, що необхідно для стабільного економічного розвитку в нашій країні в умовах, коли зовнішні ринки, як відомо, неспокійні. Але існування і рух українського уряду в різні сторони є неможливим. Адже якщо дві угоди про зону вільної торгівлі можуть діяти на одній території, то два членства – в Європейському та Митному союзі не можливі, нагадують експерти.

Таблиця 1. Потенційні переваги та ризики для України від створення ЗВТ з ЄС

Переваги

Створення гармонізованого правового поля для забезпечення діяльності суб’єктів торговельних відносин шляхом наближення законодавства України до законодавства ЄС

Стимулювання розвитку конкуренції та обмеження монополізму

Покращення доступу українських товарів та послуг до ринку ЄС

Збільшення обсягів інвестицій з країн-членів ЄС в економіку України

Розширення номенклатури товарів та послуг на внутрішньому ринку

Гармонізація митних процедур та підвищення ефективності діяльності митних органів в контексті сприяння торгівлі

Підвищення обсягів двосторонньої торгівлі і як наслідок збільшення надходження валютних коштів

Покращення умов експорту української продукції у зв’язку з отриманням цінової переваги за рахунок скасування увізного мита

Переоснащення та модернізація вітчизняних підприємств

Підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції у зв’язку із впровадженням нових стандартів

Зростання обсягів продажу c/г продукції традиційних експортоорієнтованих галузей

Покращення доступу до якісної імпортної техніки, насіння, засобів захисту рослин тощо

Зменшення нетарифних обмежень у торгівлі сільськогосподарською продукцією у рамках співробітництва у сфері санітарних та фітосанітарних заходів

Ризики

У короткостроковій перспективі необхідність залучення значних ресурсів у тому числі фінансових для забезпечення адаптації та імплементації нових актів законодавства

Посилення конкурентного тиску на внутрішньому ринку України

У короткостроковій перспективі – втрати для окремих галузей промисловості України через низький рівень їх конкурентоспроможності

Зростання рівня структурного безробіття у короткостроковій перспективі

Витіснення національного виробника з внутрішнього ринку

Зростання негативного для України сальдо двосторонньої торгівлі через погіршення структури експорту у зв’язку із переорієнтацією вітчизняних експортерів з експорту готової продукції на експорт сировини та напівфабрикатів

Дефіцит вітчизняних товарів на внутрішньому ринку у зв’язку з експортною переорієнтацією виробників

Брак коштів та необхідність пошуку партнерів і інвесторів з метою модернізації виробництв

Необхідність переоснащення та зміни технологій виробництва

Обмеженість можливості надання захисту “молодим” галузям, які ще не досягли належного рівня конкурентоспроможності та потребують державної підтримки

Зниження конкурентоспроможності національної сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку у зв’язку з наявністю потужної системи державної підтримки сільського господарства ЄС

Зниження попиту на сільськогосподарську техніку національного виробництва

Україна знаходиться на етапі вступу до системи міжнародного господарства. Можливість економічного і соціального розвитку держави як складової світової економіки залежить від того, наскільки успішно буде проходити цей процес. Серед основних проблем виділяють: невизначеність механізму, перебудова економіки країни, відсутність незалежності економіки, відсутність єдиного курсу міжнародної інтеграції [3, c. 81].

Важливим для України також є розвиток зовнішньоекономічної діяльності з державами Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) – один з найбагатших і найбільш передових регіонів у галузі новітніх технологій та їх впровадження в життя. Помітне місце у відносинах України з країнами Африканського континенту належить співпраці з ПАР.

Однією з головних задач Україна у розвитку регіонального співробітництва є розширення експортної бази, орієнтованої на ринки сусідніх країн, налагодження з ними виробничо-коопераційних зв'язків та науково-технічного співробітництва. Не можна не згадати і про менш масштабні, але дуже важливих у контексті європейських інтеграційних відносин угрупованнях – таких, як Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) та ГУАМ. Це організації регіонального співробітництва, що реалізують конкретні проекти, найбільш значимі дня даних територій у процесі створення транспортного кільця навколо Чорного моря.

Україні вдалося увійти до низки перспективних регіональних інтеграційних утворень, таких як Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ), Чорноморське економічне співтовариство (ЧЕС); стати членом Світової організації торгівлі. Україну розглядають як важливого партнера в новій системі багатосторонніх відносин країн Центральної та Східної Європи.

Проблемним залишається питання можливості одночасної інтеграції України у ЄЕП та у ЄС. Оскільки, з одного боку, наша держава може виявитися географічно "затиснутою" не тільки між двома потужними ринками, але й між двома концепціями розвитку економіки і не зможе самостійно визначатися із своїм майбутнім. Проте, з іншого боку, ЄЕП і єдиний європейський ринок – це не взаємовиключний вибір для України, а можливість розвивати взаємовигідне співробітництво із своїми основними економічними партнерами, обсяги торгівлі з якими постійно зростають. Адже, питання полягає не у перспективі поглинання України її сусідами, а в необхідності та здатності продовжувати прагматичне, взаємовигідне співробітництво з усіма партнерами. При цьому інтеграція повинна розглядатися як засіб забезпечення реалізації національних інтересів у різних сферах зовнішньоекономічного співробітництва.

Список використаної літератури

1. Розпутенко І. В. Зона вільної торгівлі / І. В. Розпутенко // Енциклопедичний словник з державного управління / уклад. : Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко та ін.; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. – К.: НАДУ, 2010. – С. 263.

2. Угода про формування ЕЄП [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/997_990.

3. Терехов Є.М. Економічні аспекти зовнішньої політики України в сучасних умовах глобального світу / Є.М. Терехов // Механізм регулювання економіки. 2010. – № 3, Т.2. – С.79-83.