Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

III Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» 17-18 февраля 2012г. Том 3

К.т.н. Щеньова В.Б.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ОСОБЛИВОСТІ МІГРАЦІЇ УКРАЇНЦІВ ДО КРАЇН ЄС

Проблема міграції є болючою для України, оскільки означає втрати і для економіки, і для суспільства. Але, з іншого боку, це можливість українців долучитися до європейських цінностей, достойних умов і способу життя, принципів загальнолюдського співіснування; збагачення досвідом встановлення та підтримання порядку і законності.

За статистичними даними понад 6,5 мільйонів українців навчаються та працюють за межами Батьківщини. Україна є п’ятою державою у світі за кількістю тих, хто шукає кращого життя за кордоном. Більше виїхали тільки з Мексики, Індії, Росії та Китаю [3].

В Україну щороку надходить понад 5 мільярдів доларів грошових переказів від трудових мігрантів, які працюють за кордоном. За даними Міжнародної організації праці за роки незалежності України за кордоном працевлаштувалася третина кваліфікованих працівників.

Головними причинами виїзду українців на заробітки до інших держав залишаються низький рівень життя та доходів, недостатня заробітна плата, незадовільні умови праці та підприємницької діяльності, високий рівень прихованого безробіття на батьківщині, нерівномірність економічного розвитку в межах країни. Міграція охоплює основні вікові, освітньо-професійні групи і сфери діяльності соціально активного населення.

Незважаючи на те, що упродовж останніх років швидко зростає кількість мігрантів з України, що отримали легальний статус проживання та праці у приймаючих країнах, близько 65% українців є нелегалами. Причиною тривалого перебування у статусі нерегулярного трудового мігранта часто виступає сам роботодавець, що прагне уникнути виплат на соціальне страхування свого працівника. На сьогодні є чимало людей, які через своє нелегальне становище потрапляють у рабські умови життя і праці, значна частина мігрантів опиняються без їжі, без даху над головою і збираються на так званих неформальних, стихійних ринках вербування робочої сили.

За даними етносоціальних досліджень, проведених Інститутом народознавства НАН України, 1,7 мільйонів українців виїжджають на заробітки в країни ЄС. Серед країн-лідерів Італія (500-600 тисяч), Польща (300-500 тисяч), Іспанія (понад 200 тисяч). В Греції, Португалії та Ірландії українська міграція вимірюється десятками тисяч осіб [3].

Українці є однією з найчисленніших національних груп мігрантів, що прибули до країн ЄС упродовж останніх 10-15 років у пошуках роботи. Серед українців, що виїжджають у країни Західної Європи, переважають вихідці із західних областей України, але за останні роки зростає частка представників центральних, східних та південних регіонів країни. Причому чимало мігрантів не мають достатнього кваліфікаційного рівня освіти та професійного спрямування, тому значну їх частку становлять представники робочих професій, із яких, за даними загальнонаціонального вибіркового обстеження, майже третина – найпростіші професії. З іншого боку, розширення ринку праці для трудових мігрантів з України, включення до нього робочих місць, що потребують високої кваліфікації, відбувається за рахунок зростання дефіциту на спеціалістів відповідних кваліфікацій у країні перебування.

За даними статистики, на сільськогосподарські роботи українці виїжджають переважно до Польщі та Іспанії; на будівництво – до Чехії, Португалії, Іспанії; на роботу у промисловості – до Чехії та Угорщини; на транспорті – до Португалії; працювати у сфері готельного та ресторанного бізнесу – до Іспанії, менше – Італії та Чехії; на роботу у домогосподарствах – до Італії, Португалії, Польщі, менше – Чехії; займатися оптовою та роздрібною торгівлею – до Угорщини та Польщі [1].

Інші західноєвропейські держави, передусім, Німеччина, Франція, Великобританія, належать до пріоритетних у міграційних намірах українців, однак через жорсткі імміграційні обмеження з боку цих країн, можливість українців потрапити на заробітки до них є невисокою. Останнім часом зросли міграційні стимули українців щодо сусідніх нових членів ЄС у зв’язку зі зростанням попиту на кваліфіковану робочу силу в цих країнах внаслідок її значного відтоку на Захід після їх входження до Шенгенської зони.

Однак закордонні заробітки не є легкою справою. Заробітчани намагаються працювати у дві зміни, без вихідних, що дає їм можливість, проживаючи в умовах жорсткої економії, утримувати в Україні родину з 4-5 осіб.

З іншого боку, мігранти перебувають у постійному переміщенні у пошуках роботи, в тому числі, із одних країн до інших (наприклад, із Півдня Італії у Центр і на Північ; із Польщі до Чехії; з Греції та Італії – до Іспанії; з Аргентини – до Ірландії; з Ірландії – до Великої Британії та Канади тощо). Вони масово прибувають туди, де завдяки інвестиціям у модернізацію інфраструктури чи потребам розв’язання певних соціальних проблем (догляд за престарілими, хворими, дітьми) з’являється попит на робочу силу, який з певних причин не може бути задоволений за рахунок громадян даної країни.

Найбільше скупчення українців, як і вихідців з інших країн, спостерігається у мегаполісах – Мадриді, Римі, Лісабоні, Мілані, Афінах [1].

Отже, можна сказати, що масовий процес міграції, особливо за останні 5 років, для української економіки є одним з непростих та досі невирішених питань. Відсутність легального статусу перебування у приймаючих країнах у заробітчан призводить до незахищеності та неправомірності емігрантів, їх постійної залежності від роботодавців, неможливості довгострокового планування життєдіяльності, міжрасових сутичок, можливості депортації.

Міграція українців зростатиме і надалі як результат все більшої відкритості України, бажання людей інтегруватися у європейський простір.

Список використаних джерел:

1. Марков І. Українці в ЄС: міграція без кордонів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/article/24417325.html

2. Лащенко О. Шлях на чужину. Мінус шість з половиною мільйонів українців [Електронний ресурс] / О. Лащенко, М. Набока. – Режим доступу: http:// www.radiosvoboda.org/content/ article/22211792.html