К.і.н. Микитчук Н.М.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ТЕНДЕНЦІЇ ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ Й ТАДЖИКИСТАНУ

Таджикистан – найменша за площею центральноазіатська держава, багата на природні ресурси, але 93% території республіки займають гори, їх видобуток ускладнений погано розвиненою інфраструктурою. Таджикистан розташований далеко від основних євразійських транспортних потоків. За обсягом ВВП на душу населення республіка поступається всім пострадянським державам.

Встановлення дипломатичних відносин між Україною і Таджикистаном відбулося 24 квітня 1992 р. і було логічним продовженням попередніх контактів між республіками ще за часів СРСР. Проте складна внутрішньополітична ситуація в Таджикистані, фактичний стан громадянської війни в цій країні, зрозуміло, не могли сприяти належному розвитку відносин між країнами. Лише в липні 1995 р. відбувся візит в Україну прем'єр-міністра Таджикистану Д. Карімова. Зустрічі на вищому рівні проходили переважно на самітах країн СНД та інших міжнародних заходах.

Дипломатичні відносини між Республікою Таджикистан і Україною встановлено 24 квітня 1992 р. З 3 лютого 1999 р. в Києві функціонує Торговельне Представництво Республіки Таджикистан. Важливим елементом координуючим поглиблення різнобічного співробітництва залишається Спільна міжурядова таджицько-українська комісія з питань економічного співробітництва, створена в 2002 р.

Республіку Таджикистан і Україну традиційно зближує збіг і близькість позицій з ключових питань міжнародної політики і безпеки, а також взаєморозуміння щодо участі двох країн у процесі регіональної інтеграції. Зміцнюється взаємовигідне співробітництво по лінії оборонних відомств у військово-технічній та військово-освітній сферах, в тому числі підготовки військових кадрів та поставок військової техніки та озброєння, підтримується діалог і взаємодія між прикордонними відомствами. Закладена правова база для розвитку військово-технічного співробітництва. Необхідний пошук шляхів для проведення робіт з безпеки утилізації виробів і відходів твердого реактивного палива, в якому українською стороною накопичений багатий досвід.

Параметри економічного співробітництва між Таджикистаном і Україною визначаються підписаним між урядами двох країн документами, зокрема угодами «Про основні принципи та напрямки економічного співробітництва» від 2001 р., «Про вільну торгівлю» від 2001 р., «Про залучення і взаємний захист інвестицій» від 2001 р., «Про співпрацю в галузі енергетики, промисловості, транспорту і будівництва» від 2001 р. [1].

Особливе місце в двосторонньому співробітництві двох держав займають співпраця в галузях енергетики, гідроенергетика, АПК (поставки рослинного масла з України), військово-технічне співробітництво. Україна і Таджикистан мають можливість спільно розвивати свій транзитний потенціал. Приділялася увага гуманітарній співпраці, зокрема обмінам у сфері освіти [1].

Під час візиту Президента Республіки Таджикистан Е. Рахмона 3-5 грудня 2008 р. до України було підписано протокол між Міністерством енергетики і промисловості Республіки Таджикистан і українським ВАТ «Турбоатом» про наміри щодо створення в Таджикистані СП з проектування гідротурбінного обладнання для малих і середніх ГЕС, а також можливість створення СП по збірці тракторів марки «ХТЗ» (Харківський тракторний завод ) в Таджикистані. Спільно з ВАТ «Турбоатом» проводиться модернізація важкого обладнання Нурекської гідроелектростанції, після завершення якої її потужність зросте на 10 відсотків. Близько 90 відсотків усього гідротехнічного устаткування ГЕС Таджикистану, в тому числі Нурекської і електростанцій Вахшській каскаду, вироблені на «Турбоатомі» або інших промислових підприємствах України [3].

16 грудня 2011 з робочим візитом у Дніпропетровську перебував Президент Республіки Таджикистан Емомалі Рахмон. Під час візиту він відвідав Південний машинобудівний завод імені А.М. Макарова, конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля та корпорацію «Агро-Союз». Також Президент Таджикистану ознайомився з культурно-історичною спадщиною Дніпропетровщини, зустрівся з представниками таджицької діаспори і студентами Національного гірничого університету.

На Південному машинобудівному заводі імені А.Н. Макарова Емомалі Рахмону презентовано виробництво ракетно-космічної техніки та зразки конверсійної продукції (трактор, екскаватор, трамвай, тролейбус, елементи вітроенергетичної установки Т600). У конструкторському бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля Президента Таджикистану ознайомили з роботою і технічними можливостями конструкторського бюро.

У рамках ознайомлення з результатами розвитку агропромислового кластеру Дніпропетровщини, який є одним з пріоритетних у рамках Комплексної стратегії розвитку регіону, Емомалі Рахмон і голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Вілкул відвідали корпорацію «Агро-Союз», зокрема, молочнотоварний комплекс «Агро-Союзу» та оглянуть сучасну сільськогосподарську техніку, яку виробляє корпорація [2].

Президент Таджикистану відвідав Дніпропетровський історичний музей імені Д. Яворницького, де ознайомився з культурно-історичною спадщиною нашого регіону, діораму «Битва за Дніпро». У Національному гірничому університеті відбулася зустріч Емомалі Рахмона зі студентами та представниками таджицької діаспори Дніпропетровщини. Наразі у Дніпропетровську навчається 37 студентів з Таджикистану [2].

Загалом, у Дніпропетровську розраховують, перш за все, на розвиток відносин з Таджикистаном в сфері точного машинобудування та високих технологій. Українській стороні слід сприяти зацікавленню економічним співробітництвом між Україною та Таджикистаном на державному й приватному рівнях.

Список використаних джерел:

1. Кравець В. Основні напрями співробітництва між Україною і Таджикистаном / В. Кравець // Політика і час. – 2008. – № 12. – С. 11-15.

2. Сьогодні з робочим візитом на Дніпропетровщині перебуває Президент Республіки Таджикистан Емомалі Рахмон [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.adm.dp.ua/OBLADM/Obldp.nsf/(docweb)/

3. Чернышов Е. Развитие отношений между Украиной и Таджикистаном после официального визита В. Януковича в Душанбе / Е. Чернышов // Сегодня. – 2011. – №54. – С. 3.