Тихоненко І.В.

Чорноморський державний університет імені Петра Могили, Україна

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КЛУБ ШОС: РЕЗУЛЬТАТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Актуальність проблеми полягає у зростанні впливу енергетичного фактора на міжнародні відносини, зокрема у межах Шанхайської організації співробітництва, яка є однією з найвагоміших в Азії. Наявність у складі організації країн, які можна назвати світовими енергетичними лідерами та двосторонні контакти між усіма учасниками у сфері енергетики, підкреслює важливість створення такої структури як Енергетичний клуб ШОС.

Метою автора є розгляд процесу формування Енергетичного клубу ШОС, з’ясування досягнутих результатів та аналіз перспектив такого об’єднання.

ШОС утворена у 2001 на основі «Шанхайської п’ятірки», на сучасному етапі нараховує 6 країн-членів (Росія, Китай, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан та Узбекистан), 4 країни-спостерігачі – Індія, Пакистан, Іран та Монголія та 2 країни – партнери по діалогу (Білорусь та Шрі-Ланка) [5].

Процес формування Енергетичного клубу ШОС триває вже 6 років. Уперше модель спільної шосівської структури, яка б стала спеціалізованим механізмом для співробітництва всього спектру ідей і пропозицій у сфері енергетики, була висунута в грудні 2005 року в Ташкенті, на конференції «Енергоринок Центральної Азії: тенденції та перспективи». У червні 2006 року в Шанхаї було сформульовано пропозицію В. Путіна про створення Енергоклуба ШОС [1].

Міністерство промисловості і енергетики Росії навіть підготувало проект положень про енергоклуб, згідно з яким дана структура на першому етапі повинна стати неурядовим дорадчим органом, а її основним завданням передбачається створення інформаційного та дискусійного майданчика для всебічного обговорення енергетичних стратегій держав-членів ШОС.

Принцип ЕК пропагує тісне та прозоре співробітництво у енергетичній сфері не тільки членів ШОС, а й країн-спостерігачів. Більш того, створення груп країн-виробників (Росія – Казахстан – Узбекистан – Іран) та країн-споживачів (Китай – Таджикистан – Киргизстан – Індія – Пакистан – Монголія). Саме цього типу відносин не спостерігається у діяльності ОПЕК.

На шляху реалізації проекту ЕК існують труднощі пов’язані насамперед із різномасштабністю економік країн ШОС і неможливістю повного збігу інтересів виробників і споживачів енергоресурсів. Але в рамках ЕК дана тенденція може бути нівельована. Зокрема, величезний китайський ринок теоретично здатний поглинути будь-яку кількість нафти і газу, запропоновану Росією, Казахстаном та Іраном. Крім цього, у межах організації набуває обертів двостороння співпраця між країнами-членами та країнами-спостерігачами, що підтверджується домовленістю між керівництвом Росії та Казахстану щодо проекту реконструкції Екібастузької ГРЕС-2, а також по розширенню нафтопроводу Тенгіз-Новоросійськ Каспійського трубопровідного консорціуму. У березні 2004 року китайська державна нафтоторгівельна компанія Чжухай Чженьжун Corp. уклала 25-річну угоду на імпорт 110 млн тонн зрідженого природного газу з Ірану [3].

Країни-члени ШОС неодноразово поверталися до ідеї створення Енергетичного клубу, але практичні результати були отримані лише у 2011 році. 7 листопада 2011 року в Санкт-Петербурзі відбулося розширене засідання Ради глав урядів Шанхайської організації співробітництва. Однією з тем стало обговорення плану формування Енергетичного клубу ШОС, який створить умови для розширення ділового спілкування, координації та обміну інформацією в галузі ПЕК (паливно-енергетичний комплекс) [1].

Пропозиція про створення дискусійного майданчика по роботі ПЕК було висловлено 23 вересня 2011 в м. Сіань (КНР) на зустрічі глав енергетичних відомств Китаю, Киргизстану, Росії і Таджикистану за участю країн-спостерігачів Шанхайської організації співробітництва – Пакистану і Ірану. У рамках цього заходу була прийнята Сіаньська ініціатива про запуск Енергетичного клубу ШОС. Міненерго Росії 28 жовтня 2011 провело в Москві перше засідання Групи високого рівня зі створення енергоклубу за участю держав-членів, спостерігачів, партнерів по діалогу. Учасники засідання вирішили до кінця 2011 року провести необхідні організаційні заходи щодо запуску Енергоклубу, який, як планується, має стартувати у лютому 2012 року. До складу клубу увійдуть представники міністерств енергетики країн-учасниць ШОС, а також провідні енергетичні компанії. Крім того, туди можуть увійти представники банківської спільноти та геологорозвідники.Про це ж йдеться у матеріалах Азійської енергетичної стратегії, розробленої Міжнародним Інститутом Сучасної Політики при президенті Республіки Казахстан. У ній підкреслюється важливість Енергетичного клубу ШОС як основи для подальшого розвитку ринку енергоресурсів в Азійському регіоні [6].

Такі результати підкреслюють важливість намірів членів ШОС і дозволяють стверджувати про перспективи такого об’єднання.

Попередньо можна виділити чотири виміри концепції ЕК:

а) глобальний;

б) регіонально-євразійський (Росія, Китай і 4 країни Центральної Азії);

в) субрегіональний центральноазійський (Казахстан, Таджикистан, Узбекистан, Киргизія)

г) рівень економіки країн (розвиток 6 національних енергетичних моделей членів ШОС) [5].

На сьогоднішній момент мова йде в основному про регіонально-євразійський вимір. Створення ЕК дозволить не тільки збудувати самодостатню енергетичну структуру «виробник – постачальник –споживач» на євразійському просторі, але й істотно збагатити загальну стратегію розвитку ШОС.

У регіональному та субрегіональному форматах можна запропонувати більш широке тлумачення територіальних рамок ЕК, що включає й території країн-спостерігачів – Ірану, Індії, Пакистану, Монголії. Зокрема, ідея президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва стосовно створення Азійського енергетичного ринку [2].

Ринок Шанхайської організації – один з тих, які найбільш динамічно розвиваються у світі. Так, за оцінками Міжнародного енергетичного агентства, зростання попиту на нафту в основних країнах азіатсько-тихоокеанського регіону до 2025 року буде на чверть випереджати загальносвітовий, а попит на газ – перевищувати в 1,8 рази [4]. Варто зазначити, що у майбутньому країни-члени ШОС, які володіють енергетичними ресурсами, планують збільшити рівень їх видобутку. Так, до 2015 р. Казахстан планує довести видобуток нафти до 100 млн. т на рік. Видобуток нафти в Ірані, який за розвіданими запасами нафти посідає 4-е місце в світі, з 2005 р. по 2010 р. перебуває в межах 200 млн. т на рік [2].

На основі вище згаданих фактів можна зробити такі висновки. Процес створення Енергетичного клубу ШОС триває 6 років і має на меті створення комплексної структури, яка буде контролювати взаємодію виробників енергоресурсів (Росія – Казахстан – Узбекистан – Іран) та споживачів енергоресурсів (Китай – Таджикистан – Киргизстан – Індія – Пакистан – Монголія). Згідно з результатами, які були досягнуті у 2011 році таке об’єднання має стартувати у лютому 2012 року і у перспективі може перетворитися на Азійський енергетичний ринок, який територіально охопить як країни-члени так і країни-спостерігачі ШОС.

Список використаних джерел:

1. Бушуев В. ШОС создает энергетический клуб [Електронний ресурс] / В. Бушуев // Сайт государственного учреждения «Институт энергетической стратегии» (ГУ ИЭС). – 2011. – 10 нояб. – Режим доступу: http://www.energystrategy.ru/press-c/source/10.11.11_B.htm

2. Гусев Л. Перспективы создания энергетического клуба ШОС [Електронний ресурс] / Л. Гусев // Сайт Интернет-журнала «Новое Восточное Обозрение». – 2011. – 3 авг. – Режим доступу: http://journal-neo.com/?q=ru/node/8012

3. Двустороннее сотрудничество – первый шаг к интеграции [Електронний ресурс] // Официальный сайт Шанхайской организации сотрудничества. – 2009. – 11 нояб. – Режим доступу: http://infoshos.ru/ru/?idn=5101

4. Кранс М. Энергетический клуб ШОС: каким ему быть? [Електронний ресурс] / М. Кранс // Официальный сайт Шанхайской организации сотрудничества. – 2009. – 28 окт. – Режим доступу: http://infoshos.ru/ru/?idn=5040

5. Лузянин С. Шанхайская организация сотрудничества: модель образца 2008 года [Електронний ресурс] / С. Лузянин // Перспективы. – 2008. – 28 марта. – Режим доступу: http://www.perspektivy.info/rus/konturi/shankhajskaja_organizacija_sotrudnichestva_model_obrazca_2008_goda_2008-03-28.htm

6. Российская Федерация выступает за скорейшее создание Энергетического клуба в рамках Шанхайской организации струдничества [Електронний ресурс] // Официальный сайт Министерства энергетики Российской Федерации. – 2011. – 7 нояб. – Режим доступу: http://minenergo.gov.ru/press/min_news/9749.html?sphrase_id=163205