Гладченко А.Ю.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ЕНЕРГЕТИЧНА СКЛАДОВА РЕГІОНАЛЬНО-ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРІОРИТЕТІВ УКРАЇНИ

Однією з найважливіших наукових проблем, що в останні десятиріччя стала відігравати виключну роль в розвитку світового господарства є проблема забезпечення енергетичними ресурсами. Ресурсна достатність визначає фізичні можливості забезпечення енергоресурсами економіки країни, економічна доступність – рентабельність такого забезпечення при відповідній кон'юнктурі цін, екологічна і технологічна допустимість – можливість видобутку, виробництва і споживання енергоресурсів в рамках існуючих технологій та екологічних обмежень. На сьогодні в умовах загострення боротьби за енергетичні ресурси, участь країн у регіональних економічних угрупованнях є необхідною умовою для досягнення стратегічних цілей як зовнішньоекономічної, так і внутрішніх стратегій розвитку. Конкуренція провідних країн світу все більше приймає форму конкурентної боротьби регіональних блоків, учасниками яких є ці країни. Проте на сьогодні спостерігається розгортання єдиного економічного простору, найвищою точкою розвитку якого є процес глобалізації [1].

В таких побудова конкурентоспроможної економіки неможлива без урахування зовнішніх умов, зокрема таких як паралельний розвиток процесів глобалізації та регіональної інтеграції світового господарства. Входження країни в систему глобальної економіки відбувається одночасно з трансформацією її внутрішніх економічних механізмів, перебудовою структури власності і виробництва, що помітно ускладнює адаптацію до зазначених процесів. Сьогодні дуже важко знайти країну, яка не була б учасницею того чи іншого регіонального інтеграційного блоку чи угоди про економічне співробітництво. Регіональна міжнародна економічна інтеграція в енергетичній сфері – це одне із значущих напрямків міжнародної економічної взаємодії. У процесі переходу до ринкової економіки все більшого значення набувають питання розвитку енергетичної складової регіональної економічної інтеграції [2]. Ефективність розвитку єдиного ринкового простору в значній мірі залежить від скоординованого функціонування регіональних ринкових структур та розвитку інтеграційних відносин на різних рівнях економічної системи. Активізація цих відносин має великий вплив на економіку України Такі інтенсивні інтеграційні процеси, що відобразили тенденції економічного розвитку окремих країн і регіонів, привели до змін у структурі світової економіки. Проведені дослідження доводять [3], що в умовах активізації енергетичної складової в формуванні інтеграційних об'єднань, вимагає осмислення з точки зору інтернаціоналізації економічних зв'язків між національними господарствами, економічними суб'єктами і глобалізацією зовнішньоекономічної діяльності [4]. Неоднозначний процес впливу енергетичної складової на здійснення інтеграційних угод також вплинув на актуальність, поставивши в центр досліджень питання регіонально-інтеграційних пріоритетів як складової енергетичної стратегії України та перспективи, що визначають темпи і спрямованість інтеграційних процесів. Енергетичний мотив регіональної інтеграції сьогодні, поряд з процесами глобалізації, є одним з визначальних тенденцій сучасного розвитку світового господарства. Ця тенденція, отримала розвиток у формі утворення та діяльності різних регіональних інтеграційних комплексів, в яких держави пов'язані більш тісними енерго-економічними та політичними інтересами. Залежність держав світу від енергетичної складової в останній третині XX століття докорінно змінило існуючу систему міжнародних відносин і стало однією з причин інтеграційного буму. За даними Всесвітньої торгової організації (СОТ) сьогодні налічується 41 реально діючі регіональні торгово-економічні, політичні й військові групи. Створення більше 23 з них припало на період після 1995 року [5].

Ці процеси зумовлюють необхідність всебічного і комплексного дослідження форм, механізмів і напрямів регіонально-інтеграційних пріоритетів енергетичної стратегії України. Інтеграційні процеси на сучасному етапі стають однією з найголовніших складових частин економічного та політичного розвитку, при цьому вони визначають й майбутнє тієї чи іншої країни. Активізація таких тенденцій, як розвиток енергетичного бізнесу, посилення націоналізму й інтенсифікація боротьби за ресурси, а також збільшення споживання природного газу, з одного боку, трансформація ролі держави – із другого, викликає необхідність розробки ефективних інтеграційних механізмів взаємодії України в енергетичній сфері. Тому інтеграція України до міжнародних та регіональних інтеграційних угруповань повинна базуватись саме на регіонально-інтеграційних пріоритетах її енергетичної стратегії.

Список використаних джерел:

1. Сискос Е. Експорторозширювальне зростання та проблеми внутрішнього ринка у постсоціалістичних країнах Організації Чорноморського економічного співробітництва / Е. Сискос // Журнал європейської економіки. – 2010. – Т. 3. – № 4. – С. 384–398.

2. Уряд Нової Зеландії, Закон про енергоефективності та енергозбереження 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eeca.govt.nz/about-eeca/eecas-role/legislation

3. Шостак Л. Енергозабезпечення України у міжнародних економічних відносинах / Л. Шостак, О. Дікарєва // Економіка України. – 2007. – № 11. – С. 81–88.

4. Энергетический фактор в экономике и политике стран Восточной Европы / Серия: Проблемы общественной трансформации в странах Восточной Европы и России. – ИНИОН РАН, 2010. – 432 с.

5. Міненерговугілля України, Туреччина; Меморандум, Міжнародний документ вiд 25.01.2011 Меморандум про взаєморозуміння у галузі енергетики між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України і Міністерством енергетики та природних ресурсів Турецької Республіки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi 28