Заставнюк М.Л.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ЧЛЕНСТВА УКРАЇНИ В СОТ І ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ЗМІН

16 травня 2008 року Україна одержала статус повноправного члена Світової організації торгівлі—міжнародної економічної організації, головним завданням якої є лібералізація світової торгівлі. Вступ до СОТ є рушійним важелем у реформуванні економіки України, адже членство в СОТ є однією з необхідних умов для забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу та уникнення торговельно-економічної ізоляції від інших країн Центральної і Західної Європи, котрі вже є асоційованими членами ЄС[3].

З моменту вступу України до СОТ пройшло вже майже чотири роки. Тому вже можна проаналізувати результати даного членства.

Головними перевагами вступу України до СОТ можна назвати:

- скасування різних квот на експорт продукції гірничо-металургійного комплексу до країн ЄС, що становить близько 20% усього експорту України до ЄС;

- вітчизняні металурги зі вступом України до СОТ одночасно отримали суттєво спрощений доступ до ринків 152 країн-членів СОТ, частка яких у обсязі світової торгівлі становить понад 95%, що, своєю чергою, позитивно сприяє збільшенню обсягів експорту гірничо-металургійних компаній та розширенню експансії на нові ринки [2];

- переваги в застосуванні механізму вирішення та врегулювання торговельних суперечок різного характеру, котрі передбачено нормами і правилами СОТ;

- збільшення вибору продуктів з більшим спектром якостей;

- збільшення умов для зростання іноземних інвестицій в економіку України;

- створення прозорого та передбачуваного бізнес середовища;

- після приєднання до СОТ проти українських компаній стало складніше запроваджувати антидемпінгові розслідування, так на початок 2009 року їх кількість навіть зменшилась порівняно з кінцем 2007 року; у період після приєднання країни до СОТ відбулося посилення концентрації експорту за рахунок збільшення обсягів експорту традиційних видів продукції для України [1].

Серед негативних наслідків членства України в СОТ можна виокремити наступні:

- заборона субсидування виробництва та експорту підприємств гірничо-металургійного комплексу за рахунок податкових пільг і списання податкових заборгованостей;

- загострення конкурентної боротьби між національними та іноземними постачальниками страхових послуг;

- скорочення виробництва неконкурентоспроможних вітчизняних підприємств та галузей [2].

Якщо проаналізувати показники зовнішньої торгівлі у період з червня 2009 року по березень 2010 року, що припадає на другий рік членства України у СОТ, у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року членства, то спостерігались наступні зміни:

- експорт товарів з України зменшився на 28%, імпорт скоротився на 33%, а негативне торговельне сальдо зменшилось на 56%;

- експорт товарів зменшився, головним чином, за рахунок зовнішніх поставок продукції чорної металургії, які упали на 40%, найменшого скорочення зазнав експорт сільськогосподарської продукції – на 17%;

- імпорт скоротився насамперед через зменшення ввезення промислової продукції (машинобудування та транспортні засоби) – на 54%;

- у географічній структурі експорту товарів звертає на себе увагу скорочення частки країн ЄС-27 – з 27 до 24%, натомість виросли частки країн СНД та Азії – з 34 до 35% та 23 до 28% відповідно;

- у географічній структурі імпорту спостерігалось збільшення питомої ваги країн СНД – з 39 до 43%, таке збільшення головним чином відбулось через зменшення поставок з азійських країн – з 18 до 15% [4].

Членство України в СОТ створює можливості для розвитку експортного потенціалу вітчизняної економіки, але разом з тим створює загрози для національних виробників і споживачів.

Інтеграція України в регулятивну систему СОТ створює нові можливості для розвитку нашої держави через підвищення експортних можливостей вітчизняних виробництв, покращення ситуації на національному споживчому ринку, що є однією із необхідних умов виходу з фінансової кризи та боротьби з економічним спадом.

Загальний аналіз зовнішньоторговельних відносин України свідчить, що вступ держави до СОТ позитивно вплинув на гармонізацію торговельно-орієнтованого законодавства держави з договірно-правовою системою СОТ і сприяв активізації торговельних відносин з країнами-членами Організації.

Як висновок варто зазначити, що в результаті вступу до СОТ, в Україні формується нове економічне середовище, перебудовується сама структура як внутрішнього, так і зовнішнього ринків. Подальший розвиток України залежить від спроможності українських підприємств та інститутів адаптуватися до змінених умов, а керівництва країни–проводити адекватну політику на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Список використаних джерел:

1. Грищенко А.А. Умови реалізації національних економічних інтересів України в регулятивній системі СОТ / А.А. Грищенко // Світове господарство і міжнародні економічні відносини. – 2009. – № 9(99). – С. 19-26.

2. Духневич А.В. Результати членства України в СОТ / А.В. Духневич // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2011. – №1. – С. 283-290.

3. Мельник Я.В. Нарощування конкурентоспроможності вітчизняної продукції на умовах членства України в СОТ / Я.В. Мельник // Економічний часопис-ХХІ. – 2011. – №5-6. – С. 12-15.

4. Чунюй Ли. Государственное регулирование продовольственного рынка Украины в контексте правил ВТО / Ли Чунюй // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 8(110). – С. 64-71.