К.т.н. Квасова Л.С., Пащенко В.М
Національна металургійна академія України, м. Дніпропетровськ, Україна
ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОБ'ЄДНАННЯ
Економічна інтеграція – процес розвитку стійких взаємозв'язків сусідніх держав, що веде до їх поступового економічного злиття, заснований на проведенні цими країнами узгодженої міждержавної економіки і політики [1].
Міжнародні організації – об'єднання міждержавного або недержавного характеру, створені на основі угод для досягнення певних цілей. Не кожна міжнародна організація має свій статут (наприклад, ООН статутом володіє, а ОБСЄ, в силу специфіки діяльності, немає). Міжнародні організації діляться на міжнародні міжурядові (міждержавні) організації та міжнародні неурядові (недержавні, громадські) організації.
Міжнародні міжурядові (міждержавні) організації – об'єднання держав чи державних інституцій, створені на основі міжнародного договору між державами або їх уповноваженими інституціями [1].
Розкрити головні особливості інтеграції України в міжнародні та регіональні об’єднання.
Система органів регіонального інтеграційного об'єднання. Організаційна структура регіонального інтеграційного об'єднання відноситься до тієї сторони його діяльності, де об'єднання виступає як механізм, що забезпечує інтеграцію.
Органи регіональних інтеграційних об'єднань в повному сенсі слова є міждержавними органами, тобто якимись об'єднаними органами декількох держав.
У цьому зв'язку особливого значення набуває співвідношення повноважень органів об'єднання і органів держав-членів, і в доктрині ведеться боротьба про необхідність наділення органів регіональних інтеграційних об'єднань властивістю наднаціональності. Європейський Союз. Незважаючи на складне, триланкового будова механізму Європейського Союзу, всі його інституції та органи працюють спільно і забезпечують досягнення поставлених перед Союзом цілей і реалізацію його повноважень в різних сферах суспільного життя незалежно від того, до компетенції якої опори вони відносяться. Як сказано в Маастрихтському договорі, в Європейському Союзі діє "єдина інституційна структура, яка повинна забезпечувати узгодженість і наступність діяльності, що здійснюється для досягнення його цілей, з дотриманням і опорою на досягнутий в Співтоваристві рівень інтеграції".
Разом узяті органи Європейського Союзу утворюють цілісну систему. Подібно системі органів і установ держави, ця система з повним правом може бути позначена терміном "механізм". Кожен орган Союзу виступає в цій системі в якості окремого елемента, пов'язаного з іншими.
Що до економіки України необхідність вимагає поступового, але неухильного включення до системи міжнародного поділу праці (МПП), світових інтеграційних процесів. Нинішня ситуація характеризується глобальною трансформацією усіх країн світу до нового якісного стану, нового типу цивілізації третього тисячоліття. В майбутньому велике значення буде мати інтеграція України в Європу. Україна широким фронтом виходить на західноєвропейський соціально-економічний простір. Таким чином самостійність України зовсім не означає її самоізоляції на міжнародній арені. Сучасні тенденції світового розвитку ставлять перед Україною нові проблеми та потребують від неї активної участі в їх рішенні.
Сьогодні Європейський Союз займає провідні позиції у світовому господарстві. На його частку припадає 41,4 % світового товарного експорту та 39,8 % імпорту, 42,8 % сагового експорту та 41,9 % імпорту послуг.
Тому для будь-якої країни співробітництво з Європейським Союзом означає можливість отримати істотні економічні здобутки, які, зрештою, сприятимуть економічному зростанню та підвищенню життєвого рівня населення. При цьому слід зазначити, що таке співробітництво вигідне всім сторонам. Думка про те, що виграш одного партнера означає втрати іншого, є хибною [2].
Ось чому, враховуючи особливості сучасного стану економіки України, можна навести цілу низку аргументів на користь розвитку співпраці з ЄС:
1. Економічний потенціал ЄС та динаміка його розвитку дають можливість дійти висновку про те, що Європейський Союз являє собою великий ринок збуту виробів та джерело задоволення потреб України в найрізноманітніших споживчих та інвестиційних товарах.
2. Співробітництво України з Європейським Союзом необхідне для технологічного оновлення українського виробництва. Виробничі технології українських підприємств відстають від тих, що їх використовують передові європейські країни. Іншими словами, йдеться про створення виробничо-технологічного укладу, порівнянного з європейським.
3. Розвиток співробітництва з ЄС сприятиме повнішому використанню потенціалу України як транзитної держави, що означає збільшення надходжень від експорту транспортних послуг та розвиток відповідних галузей промисловості.
4. Саме на європейському фінансовому ринку, який сьогодні є найбільшим у світі, Україна може мобілізувати кошти, необхідні для забезпечення макроекономічної стабільності, диверсифікуючи тим самим джерела зовнішніх запозичень.
Слід окремо зазначити, що сьогодні основні товарні потоки ЄС сконцентровані в межах самого союзу. На ринок ЄС припадає 62,7 % сукупного товарного експорту та 63,1% імпорту. Іншими словами, ЄС сьогодні характеризується одним з найвищих рівнів внутрішньорегіональної торгівлі.
А це означає, що вихід на внутрішній ринок Європейського Союзу великою мірою визначатиметься саме якісним рівнем співробітництва України з цим інтеграційним угрупованням [3].
Разом з тим було б помилкою замовчувати або применшувати складність процесу європейської інтеграції. Зрозуміло, що він буде тривалим і непростим. Серед іншого, інтеграція в Європу означає зростання відкритості національної економіки та конкуренції з боку фірм ЄС. При цьому неминучі досить болючі наслідки для окремих секторів, виробництв і навіть регіонів.
Проте потенційні здобутки і переваги європейської інтеграції перевищують можливі втрати й ризики. Це було переконливо доведено попереднім досвідом всіх без винятку європейських країн, у тому числі тих, рівень економічного розвитку яких був нижчий від середнього: від Португалії на заході до Польщі та країн Балтії на сході, від Ірландії на півночі до Греції на півдні [4].
Основними політичними вигодами послідовної європейської інтеграції є зміцнення стабільності демократичної політичної системи та ЇЇ інститутів, модернізація правового поля і забезпечення прозорості національного законодавства, поглиблення культури демократії і повага до прав людини тощо.
Європейська інтеграція також означає зміцнення національної безпеки та безпеки громадян, адже вона виключає застосування сили як методу вирішення залагоджування суперечностей, сприяє стабільності у відносинах з усіма сусідами. В цьому контексті успішне просування України шляхом європейської інтеграції може наблизити до Європи і Росію, зміцнить українсько-російські взаємини, що відповідає національним інтересам обох країн.
Рис. 1. Розвиток стосунків Україна – ЄС :базові стратегічні нормативно-організаційні документи
Висновки. Виявив, що європейська інтеграція – це магістральний напрям розвитку континенту, який визначить як ситуацію в самій Європі в третьому тисячолітті, так і її місце у світі. Європейська інтеграція і членство в Європейському Союзі є стратегічною метою України тому, що це є найкращим способом реалізації національних інтересів, побудови економічно розвинутої і демократичної держави, зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин. Для України європейська інтеграція – це шлях модернізації економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентної спроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки, насамперед на ринок ЄС.
Основними політичними вигодами послідовної європейської інтеграції є зміцнення стабільності демократичної політичної системи та ЇЇ інститутів, модернізація правового поля і забезпечення прозорості національного законодавства, поглиблення культури демократії і повага до прав людини тощо.
Список використаних джерел:
1. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://wikipedia.org
2. Україна – Європейський Союз: зовнішньоекономічна діяльність і перспективи співробітництва. – К., 2010.
3. Секаров М. Торговельнi вiдносини України з країнами ЄС / М. Секаров // Український промисловець. – 2008. – № 7.
4. Поздняков Э. Новые страны на пороге Европейского Союза / Э. Поздняков, С. Ганжа // МНИМО. – 2009. – № 3.
5. Европейский Союз – ваш сосед. – Брюссель-Люксембург, 2009.