Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

III Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» 17-18 февраля 2012г. Том 4

Попова В.А.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ІНСТИТУЦІЙНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБМІНУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

У останні десятиліття ХХ століття процес здійснення технологічних інновацій рішуче переступив державні кордони, набуваючи все більше наднаціонального характеру, що, як зворотна сторона процесу, веде до послаблення національно-господарських комплексів і соціально-культурних традицій.

Серед теоретиків західної школи триває пошук форм і методів глобального "управління без держави". При цьому акцент робиться або на обмеженні функцій держави виключно соціально-політичною сферою і охороною правопорядку, або на передачі державних функцій міжнародним організаціям (урядовим і особливо неурядовим) у сфері захисту прав людини, екології і біотехнологій тощо. В обох випадках головними вигодонабувачами стали б провідні країни світу на чолі з США, які після розпаду біполярного світу відкрито претендують на роль «творців і охоронців світопорядку», виключно у своєму розумінні, в пошуках вигоди передусім для своїх ТНК, як реальних суб’єктів сучасної глобалізації [1].

У міжнародному правовому регулюванні спостерігається тенденція посилення впливу ТНК на науково-технологічний обмін, по-перше, за рахунок накопичення нормативно-правових змін, що ведуть до лібералізації міжнародного руху капіталу; по-друге, на основі розширення регіональних та міжнародних угод, спрямованих на захист та гарантування інвестицій і, втретє, через створення певних правил експорту та імпорту капіталу.

Міжнародний технологічний обмін, як напрям економічної діяльності в умовах глобалізації, може трактуватись як процес проникнення в країну будь-яких науково-технічних знань та виробничого досвіду (у широкому розумінні), а також як передача науково-технічних знань та досвіду, що стосуються конкретних технологічних процесів (у вузькому розумінні). При цьому вирішальною складовою і умовою здійснення економічної діяльності у зазначених напрямках є інтелектуальна складова – необхідність побудови економіки, заснованої на знаннях[2].

Вдосконалення регулювання міжнародних операцій технологічного обміну на глобальних ринках спрямовано на досягнення таких цілей: уникнення гострих суперечок між ТНК, країнами їх базування та приймаючими країнами (внаслідок неузгодженості національних законодавств); зняття перешкод на шляху просування підприємницьких проектів за допомогою уніфікації механізмів їх регулювання; посилення координації політики країн базування та приймаючих країн з метою досягнення їх економічної та валютно-фінансової стабільності; забезпечення соціальної відповідальності ТНК за наслідки їх діяльності в інших країнах; сприяння лібералізації інвестиційних режимів приймаючих країн; захист підприємницьких проектів від політичних ризиків; уникнення дискримінації іноземних інвесторів в приймаючих країнах; сприяння розвитку приватного підприємництва [3].

Основними міжнародними інституціями, що здійснюють регулювання діяльності ТНК, є Організація об’єднаних націй (ООН), Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), Світова організація торгівлі (СОТ), Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ), Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних суперечок (МЦУІС), Міжнародна організація праці тощо.

Регулювання міжнародних економічних відносин на мікрорівні здійснюється міжнародними неурядовими організаціями (міжнародні бізнес-асоціації, асоціації підприємців, регіональні організації, банки, фонди і т.п.) [1].

Разом з тим, слід відзначити, що хоча на даному етапі світового економічного розвитку діє низка міжнародних інституцій, що регулюють діяльність ТНК та інших суб’єктів науково-технологічного обміну, єдиної міжнародної системи регулювання глобальних процесів, не створено.

Світовий ринок технологій має свою специфічну нормативно-правову базу свого функціонування: Міжнародний кодекс поводження у сфері передачі технологій, а також міжнародні органи регулювання (Угода всесвітньої торговельної організації з прав на інтелектуальну власність (ТРИПС), Комітет з передачі технологій, Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІС), координаційний комітет з контролю за експортом (КОКОМ), Нарада фахівців з безпеки технології (СТЕМ)).

У міжнародному науково-технологічному обміні носіями технології можуть виступати такі фактори виробництва: товар – у випадку міжнародної торгівлі високотехнологічними товарами; капітал – у випадку міжнародної торгівлі високотехнологічними капіталомісткими товарами; праця – у випадку міжнародної міграції висококваліфікованих науково-технічних кадрів; земля – у випадку торгівлі природними ресурсами, для розробки яких використане новітнє науково-технічне досягнення.

У міжнародний технологічний обмін широко залучені всі чотири сфери людської діяльності: наука, техніка, виробництво і управління.

Глобалізація світового господарства, ріст масштабів економічної експансії ТНК, подальший прогрес в розвитку ІТ-технологій і засобів зв'язку, а також інтернаціоналізація науки, зумовили тенденції до розширення і інтенсифікації міжнародної науково-технічної співпраці та кооперації у сфері наукових досліджень і впровадження їх результатів. Розвиток міжнародного технологічного обміну обумовлений істотними відмінностями в технічному рівні країн світу та можливостями глобальних ринків.

Список використаних джерел:

1. Наливайчеко С.П. Роль ТНК у здійсненні міжнародного технологічного обміну» / Наливайчеко С.П., Наливайченко К.В. // Ученые записки таврического унивесритета им. Вернадского. Серия «Экономика и управление». – 2009. – Т. 22(61). – №2. – С. 229-234.

2. International Economic Accounts [Електронний ресурс] // Bureau of Economic Ananlysis. – Режим доступу: http://www.bea.gov/international/index.htm

3. Science & Technology. World Bank. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://data.worldbank.org/topic/science-and-technology