Голей Ю.М., Кручек А.С., Трусова М.О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ПЕРЕШКОДИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНУ

Сучасний період економічного розвитку України засвідчує різке скорочення державного бюджетного фінансування інвестиційного процесу. Масштаби міжнародного економічного співробітництва та розміри іноземних інвестицій залишаються недостатніми і не відповідають потребам української економіки. Зараз частка України у глобальних інвестиційних потоках не перевищує 0,5% і конкуренція за інвестора посилюється з кожним роком.[1]

В Україні існують проблеми з залученням іноземних інвестицій. Основні з них :

- бюрократія і корупція, що спричиняють жорстку зарегульованість економіки та ізоляцію від міжнародних правил, стандартів і капіталу;

- державні активи лежать мертвим вантажем і не працюють на розвиток економіки;

- бюджетні кошти розвитку не працюють як «магніт» для залучення інвестицій і використовуються вкрай неефективно;

- державні гарантії стають прихованим дефіцитом бюджету, а не засобом залучення інвестицій;

- відсутні інвестиційні пропозиції, що відповідають міжнародним стандартам;

- критично низька інформаційна прозорість в світі про Україну та її економічний потенціал;

- відсутній механізм персонального супроводу стратегічних інвесторів;

- на практиці не здійснюються проекти державно-приватного партнерства та не реалізується «Закон України про концесії» [2].

Проблеми з бюрократією та з оформленням документів, є перешкодою для залучення іноземних інвестицій. Порядок підготовки необхідних документів для реєстрації технічних умов забирає багато часу: у 2010 році 47% підприємств витратили на ці процедури більше двох місяців порівняно з 41% у 2008 роком.

Всі ці проблеми спричиняють негативні ефекти на український інвестиційний клімат. За даними Державної служби статистики України, протягом останніх років знижуються темпи росту інвестицій в основний капітал, за січень-вересень 2010 року використано інвестицій в основний капітал близько 84 млрд.грн., при цьому, частка освоєних інвестицій в нематеріальні активи, в цьому періоді, складає лише 4 % загального обсягу капітальних інвестицій. Ступінь зносу основних засобів перевищує 60 %. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну на 01.10.2010 року склав близько 42,5 млрд.дол. США. Внаслідок таких тенденцій, відновлюється попередня експортоорієнтована модель економічного зростання, знижуються позиції України в суверенних кредитних рейтингах, звужується доступ вітчизняних компаній до кредитних боргових ресурсів [2].

Для того щоб повернути Україні її позиції на світовому ринку інвестицій 6 квітня 2011 року урядом країни було розглянуто та прийнято Інвестиційну реформу України. Загальною та основною метою цієї реформи є активне залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України, формування позитивного інвестиційного іміджу України в світі, а також позиціонування України як фінансовий, політичний та бізнес центр у Східній Європі. Головним компонентом Інвестиційної реформи є проведення та реалізація «road-show», першу частину якого було заплановано провести до кінця 2011 року у 15 найбільших фінансових центрах світу.

«Road-show» – це серія зустрічей компанії – емітента цінних паперів з потенційними інвесторами та аналітиками в країнах з найбільш розвиненим фондовим ринком, як правило в США, Німеччині та Великобританії. В рамках «road-show » компанія. у даному випадку країна, розповідає про свою діяльність, про фінансове становище.

Україна володіє очевидними та беззаперечними економічними перевагами, серед яких:

- найвища в Європі за останні п’ять років динаміка зростання ВВП;

- наявність одного з найбільших ринків Східної Європи (46 млн. споживачів);

- 5-те місце у світі за кількістю сертифікованих ITспеціалістів;

- стратегічно вигідне географічне розташування;

- доступ до чотирьох з десяти європейських транспортних коридорів.

Про Україну зазвичай говорять як про країну з величезним потенціалом, проте цей потенціал ще тільки належить використати повністю. Серед причин, з яких Україна досі не скористалася своїм потенціалом, називають «зарегульоване» й «недружнє» бізнес-середовище та несприятливий інвестиційний клімат. У 2010 році бізнес витратив близько 7,2 млрд гривень ($900 млн) на отримання дозволів, проходження перевірок та процедури технічного регулювання. На додачу бізнес потерпає від вже названих проблем, хабарництва та корупції, що стали невід’ємними супутниками процесу дотримання регуляторних процедур. Так, близько 46% підприємств, вдаються до неофіційних шляхів вирішення питань із державними органами, витративши у 2010 р. на «врегулювання справ» у середньому 10% від обігу компанії. [3].

То при вдалій презентації Україна має всі шанси стати важливим гравцем на економічній арені. Такі прогнози підкріплюються оптимістичними економічними показниками за 2010 рік, а саме: зростання ВВП на 4,2% порівняно з 2009 роком (падіння у 2009 році становило 14,8 %); майже 6 млрд. дол. США прямих іноземних інвестицій, а це 106,0 відсотків від обсягу надходжень за попередній рік; найвищі темпи зростання обсягів виробництва -11,0 %, у 2009 році спостерігалось падіння на 21,9%; зростання виробництва у машинобудуванні на 27,8 % [4].

Список використаних джерел:

1. Проект «Державної цільової економічної програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011–2015 роки» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.afp.org.ua/ua/ zakonodavstvo/strategiyi/derzhavna-czilova-ekonomichna-programa-rozvitku-investiczijnoyi-diyalnosti-na-2011%E2%80%932015-roki.html

2. Газета «Фінанси» від 7.02.11 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gazeta.ru/financial/2011/02/07/3516566.shtml?incut1

3. Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrproject.gov.ua 

4. Звіт IFC «Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ifc.org/ifcext/uspp.nsf/AttachmentsByTitle/ IC+report_2011UA/$FILE/IC_UA.pdf