К.е.н. Дробот Я.В., к.т.н. Барабан О.А., Ільїнський В.В.

Державний ВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, Україна

ПИТАННЯ ПІДТРИМАННЯ ПОТУЖНОСТІ ТА ІНВЕСТУВАННЯ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ УКРАЇНИ

Останніми роками у вугільній галузі нагромадилася низка гострих проблем, які гальмують її розвиток, ускладнюють формування конкурентного ринку вугілля, стають на заваді налагодженню ефективних міжгалузевих взаємозв'язків у паливно-енергетичному комплексі, загрожують енергетичній безпеці держави. В той же час на переважній більшості гірничодобувних підприємств України існують певні резерви для підвищення ефективності їх роботи.

Вибір шахт, що мають потенційну можливість стабілізації і приросту видобутку, доцільно здійснювати за визначеними критеріями, що дозволить об'єктивно сформувати групу стабільно працюючих підприємств, які визначимо як привабливі для потенційного інвестора.

Обов'язковою вимогою до формування такої групи шахт є визначення терміну окупності витрат інвестиційних проектів. Виходячи з норм окупності капітальних вкладень на гірничо-капітальні роботи, залишковий термін служби шахти після закінчення робіт становитиме не менше 10 років [1]. Як показав аналіз стану шахтного фонду, переважна більшість діючих шахт відповідає вимозі окупності витрат протягом указаного терміну. Тому критерій "залишковий термін служби шахти 10 і більше років" є критерієм необхідним, але недостатнім для формування групи стабільно працюючих і таких, що розвиваються, шахт. Це зумовлює необхідність розширення кола показників, які використовуються для добору шахт даної групи [1-4].

Найбільшою мірою прийнятій передумові про об'єктивність і вірогідність критеріїв для шахт України відповідає показник "рівень освоєння виробничої потужності". Підвищення середньогалузевого рівня використання виробничих потужностей на 5% забезпечило б суттєве зниження собівартості вугільної продукції і приріст обсягів видобутку вугілля, доведення ж його до нормативного рівня по промисловості (95%) знизило б собівартість на 10,5%, приріст обсягів видобутку при цьому склав би 15,5 млн.т за рік. Гальмує використання цього резерву відсутність науково обґрунтованої системи адресного інвестування технологічних ланок у режимі відтворення шахтного фонду і очисної лінії вибоїв на діючих шахтах [1-4].

Проблемі відтворення шахтного фонду, наукового обґрунтування й оптимізації техніко-економічних параметрів підприємств, розвитку і розміщенню шахт присвячена значна кількість наукових праць провідних учених України і зарубіжжя [1-4]. Проте подальше вирішення проблеми удосконалення механізмів розкриття внутрішніх резервів шахт у ринкових умовах вимагає поглиблення концептуальних, методологічних основ інвестування процесів відтворення в галузі.

Тривалі терміни експлуатації шахт призвели до зростання глибини розробки, наслідком чого є підвищена температура порід, висока газовість, небезпека раптових викидів вугілля, газу і гірничих ударів. Складні гірничо-геологічні умови сприяють зниженню ефективності роботи шахт галузі. Зольність вугілля протягом 50 років зросла більше ніж у два рази і наближається до 35-40%, що негативно впливає на економічні показники роботи підприємств галузі. Продуктивність праці у вугільній промисловості України після її істотного зростання в 70-ті роки знизилась до величини, яка була 50 років тому, а собівартість видобутку вугілля зросла за минулі 50 років майже в 10 разів (у розрахунку на 1 т рядового вугілля).

Таблиця 1. Динаміка видобутку вугілля в Україні

За 8 місяців 2011 року ціна 1 тонни товарної вугільної продукції, виробленої державними підприємствами, склала 628,1 грн. та подорожчала на 64,8 грн. порівняно з січнем – серпнем 2010 року. Фактична собівартість 1 тонни товарної вугільної продукції становила 979,0 грн.

Протягом січня – серпня 2011 року з державного бюджету надійшло 4 327,7 млн. грн. на часткове покриття витрат з собівартості вугільної продукції.

 Аналіз геологічної бази галузі показує, що природні умови функціонування і розвитку вугільної промисловості України не тільки складні нині, але залишаться такими ж, а можливо, і більш складними в майбутньому.

Вугільна промисловість у цілому й основна частина діючих шахт стійко зберігають стан нерентабельних підприємств, і за показником рентабельності галузь варто було б віднести до економічно неефективних [5].

При оцінці перспектив розвитку вуглевидобувних підприємств, обґрунтуванні інвестиційних механізмів відтворення шахтного фонду і потужності вугільних шахт необхідно враховувати такі важливі складові, як науково-технічний прогрес, безпека праці та екологія [6; 7].

Відтворення представляє собою техніко-економічну, а не тільки чисто технічну або економічну категорію. Відтворення не є самоціллю, воно повинне розглядатися як спосіб підвищення ефективності виробництва, тобто визначальним фактором здійснення відтворення є його ефективність. Між формою відтворення (розширене, просте чи звужене) і його економічною ефективністю немає прямої і однозначної залежності (рис. 1). Ефективність відтворення залежить від початкового (до моменту початку відтворення) стану підприємства і ступеня ефективності використання фактора виробництва, тобто в загальному випадку ефективність відтворення представляє функцію

Е = f(Е0, Т, Ф, Q, И), (1)

де Е0 – початкова ефективність функціонування підприємства;

Т, Ф, Q, И – фактори виробництва – відповідно робоча сила, основні виробничі фонди, природні ресурси, організація виробництва.

Існування залежності (1) дає підставу для постановки питання про вибір оптимального варіанта відтворення з точки зору максимізації економічного ефекту. Ефективність варіантів відтворення є функцією початкового стану підприємства і визначеної сукупності значень факторів виробництва. Обмежуючими факторами для відтворення є обсяг можливих інвестицій, а також нормативні вимоги щодо охорони навколишнього середовища та безпеки праці. Найбільш доцільний варіант відтворення, за прийнятим критерієм, визначається шляхом використання оптимізаційної моделі при заданих обмеженнях щодо обсягу капітальних вкладень і обсягу промислових запасів, які залишилися.

Рис. 1. Співвідношення між видами відтворення і їх ефективністю

Відтворення у вуглевидобувній галузі має свої особливості, що обумовлено трьома фундаментальними властивостями вугілля як мінеральної сировини: наявністю в природі в готовому вигляді предмета праці; невідновлюваністю мінеральної сировини і різноякісністю ділянок шахтних полів. Співвідношення відтворення обсягів і якості продукції неоднозначне (рис. 2).

Рис. 2. Співвідношення відтворення обсягів і якості продукції

А.Г. Вагоновою запропоновано при оцінці технологічної надійності шахти виходити з того, в якому стані знаходиться основне устаткування технологічних ланок, технологічну надійність шахти визначати через відношення середнього очікуваного часу відновлення цього устаткування до прийнятого базового періоду часу

, (2)

де Кт – коефіцієнт технологічної надійності шахти;

Точ – очікуваний час відновлення основного устаткування технологічних ланок, років;

n – кількість технологічних ланок або видів основного устаткування;

Тб – базовий період часу, років.

Крім того, показник економічної надійності шахти не враховує вік шахти, який багато в чому визначає її стан, і не оцінює складність підземного господарства та потужність шахти. Тому при виборі економічно ефективних напрямів відтворення фондів доцільно враховувати коефіцієнт загальної характеристики шахти (Кзх), що визначається добутком коефіцієнтів віку шахти (Кв), складності підземного господарства (Кс) і потужності шахти (Кп)

. (3)

З урахуванням середньостатистичних показників та наявних параметрів шахт складові цього коефіцієнта запропоновано визначати за такими виразами [1-4]:

;  , (4)

де tmax, t – відповідно максимально можливий і фактичний вік шахти, років;

Lср, L – відповідно середня і фактична довжина підземних гірничих виробок у розрахунку на один метр очисних вибоїв на даній шахті, м;

mср, m – відповідно середня і фактична потужність шахти, тис.т/рік.

Оцінку інвестиційної привабливості шахт доцільно проводити за алгоритмом

Рис. 4. Схема визначення інвестиційної привабливості шахт

Примітка:  – відповідно розрахований та прийнятий базовий показники економічної надійності шахти;  – коефіцієнт економічного рівня;  – відповідно середня і фактична собівартість вугілля на шахтах, що видобувають вугілля даної марки, грн.;  – коефіцієнт геологічної надійності;  – залишковий термін роботи шахти, років.

В якості прикладу ефективного використання наведеного вище підходу розглянемо діяльність ВАТ "Шахта "Комсомолець Донбасу", що була створена Шахта "Комсомолець Донбасу" у 1980 роцi i увiйшла до виробничого об’єднання "Жовтеньвугiлля", а у 1996 роцi згiдно з наказом мiнiстра вугiльної промисловостi України № 315 шляхом корпоратизацiї було створено ВАТ "Шахта "Комсомолець Донбасу". Знаходиться на територiї Шахтарського району Донецької областi України.

Основний вид дiяльностi – видобуток та сбут вугiлля марки "П", який використовується як рядове енергетичне паливо для теплових електростанцiй. Поле шахти вiдкрито шестьома вертикальними стовбурами. Роботи ведуться по горизонтах 418м, 628м, та 810 м. Протяжнiсть гiрничих виробок – 149,5 км., протяжнiсть вiдкаточних виробок – 64,9 км.

ВАТ "Шахта "Комсомолець Донбасу" у 2010 р. видобула 4121,5 тис. тон. (7,5% від загальнодержавного видобутку). ВАТ "Шахта "Комсомолець Донбасу" у галузi знаходиться у вигiдному становищi, завдяки ефективному управлiнню, вкладеним iнвестицiям, морально-психологiчному клiмату у колективi отриманi високi показники, так продуктивнiсть працi вища нiж у галузi , а оптова цiна реалiзацiї та собiвартiсть значно нижча нiж у галузi. За 2010 р. цiна реалiзацii вугiльноiї продукцii становила 435,92 грн., повна собiвартiсть 326,2 грн. Крiм того, бiльшiсть пiдприємств з видобутку вугiлля отримують дотацiю з державного бюджету. ВАТ "Шахта "Комсомолець Донбасу" з 1997 року такої пiдтримки не має.

Нижче наведені основні фінансові показники підприємства у млн.грн.

У 2010 р. введено нових лав 6 лав, вибуло 7 лав. Вироблення товарної продукцiї на одного робітника ППП – 258,39 тис.грн/ чол. Середньомiсячна зарплата персоналу всього – 5344,0 грн. Середньомiсячна зарплата персоналу ППП – 5350,0 грн. Середньомiсячна зарплата робочого по здобичi 5159,4 грн. Середньомiсячна зарплата ГРОЗ 7543,8 грн. Середньомiсячна зарплата прохiдника 6767,9 грн.

Отже, ефективність відтворення потужності вугільної шахти залежить від нинішнього стану підприємства і ступеня ефективності використання факторів виробництва. Найбільш доцільний варіант відтворення визначається за допомогою відповідної оптимізаційної моделі при заданих обмеженнях за обсягом капітальних вкладень і обсягом промислових запасів, що залишилися. Це обумовлено трьома фундаментальними властивостями вугілля як мінеральної сировини: наявністю в готовому виді предмета праці, який здавна існував у природі; невідтворюваністю мінеральної сировини та різноякісністю ділянок шахтних полів.

Список використаних джерел:

1. Вагонова А.Г. Экономические проблемы поддержания мощности и инвестирования угольных шахт Украины / А.Г. Вагонова. – Днепропетровск: НГУ, 2005. – 287 с.

2. Вагонова А.Г. Воспроизводство в угольной промышленности / А.Г. Вагонова. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2004. – 160 с.

3. Вагонова А.Г. Адаптация маломощных антрацитовых шахт к рыночным условиям / Вагонова А.Г., Чмыхун В.А., Каширников Д.Л. – Днепропетровск: Наука и образование, 2004. – 126 с.

4. Вагонова А.Г. Взаимодействие природных и индустриальных факторов в процессах воспроизводства мощности угольных шахт / Вагонова А.Г., Залознова Ю.С., Павленко И.И. – Донецк: Норд Компьютер, 2004. – 194 с.

5. Пуговиця М. Вугільна промисловість України перебуває на шляху кардинальних реформ / М. Пуговця // Урядовий кур’єр. – 2010. – 27 авг.

6. Стариков А.П. Разработка научно-методической базы и реализация направлений инновационного развития угольной компании / А.П. Стариков, В.Г. Харитонов // Уголь. – 2009. – № 6. – С. 31-34.

7. Тополов В.С. Реструктуризация угольной отрасли Украины – путь к корпоративному управлению: монография / В.С. Тополов, Б.А. Грядущий, С.Я. Петренко, В.Г. Агеев, В.Б. Грядущий, Н.А. Алымов, В.А. Чернова. – Донецк: ООО "Юго-Восток, Лтд", 2005. – 384 с.