Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

III Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» 17-18 февраля 2012г. Том 4

Захарова К.С.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ КАЗАХСТАНУ: ОЦІНКА ЙОГО ПРИВАБЛИВОСТІ

Республіка Казахстан має в розпорядженні багаті запаси корисних копалин, великі сільськогосподарські угіддя, кваліфіковані кадри та значний промисловий потенціал. Є десятки параметрів, за якими Казахстан випереджає багато інших країн у залученні іноземних інвестицій. Проте є одна суттєва негативна риса, притаманна Казахстану, – інвестиції у видобуток сировини становлять 60-80% усіх ПІІ.

За 20 років незалежності Казахстан залучив 136 млрд. дол.. прямих іноземних інвестицій, половина з них припадає на останні три роки. Це свідчить про економічну привабливість країни навіть в кризові для світової економіки часи (рис. 1).

Рис.1. Приплив ПІІ в економіку Казахстану за роки незалежності [7]

Рис.1. Приплив ПІІ в економіку Казахстану за роки незалежності [7]

Уряд Казахстану прагне до співпраці з транснаціональними корпораціями, які володіють сучасними технологіями управління та виробництва, а також готовий надати їм підтримку в реалізації спільних проектів на території Казахстану. Однак слід зазначити, що за статистикою Нацбанку, приблизно половина всіх прямих іноземних інвестицій в Казахстан в 2010 році припала на діяльність з проведення геологічної розвідки і досліджень. Ще 22% пішли безпосередньо в гірничодобувну промисловість. У той час як, наприклад, обробна промисловість зайняла в структурі ПІІ тільки 11%. За підсумками першого півріччя 2011 року приблизно така ж структура іноземних інвестицій зберігається.

Як видно з рис. 2, найбільшим інвестором в економіку Казахстану є Нідерланди (23% від загального обсягу отриманих ПІІ). Це відбувається через те, що в країні діє велика кількість голландських ТНК. Так, наприклад, англо-голландська компанія “Shell” є членом консорціуму компаній, що розробляють нафтове родовище Кашаган.[2; 3; 6].

Рис. 2. Найбільші країни-інвестори, 1993-2 кв. 2011 рр., млн. дол. США [7]

Рис. 2. Найбільші країни-інвестори, 1993-2 кв. 2011 рр., млн. дол. США [7]

США займають друге місце за обсягом ПІІ в Казахстан. На даний момент в Казахстані працює близько 500 компаній з участю американського капіталу. Oсновна частина компаній присутня в сировинному секторі («Chevron» і «Mobil Oil»), aле є і приклади компаній, що працюють в машинобудуванні. Так, General Electrics виробляє в Казахстані локомотиви і експортує їх до Таджикистану.

 Припливу інвестицій з Великобританії сприяли підписані угоди про усунення подвійного оподаткування, про заохочення та взаємний захист інвестицій, за яким кожна сторона зобов'язалася забезпечувати інший дієву правову базу для її приватних інвестицій, гарантувати захист інвестицій у будь-яких формах. На даний момент у Казахстані працюють більше 100 компаній, які або є повністю британськими, або створені спільно з британськими партнерами [5]

Основною сферою діяльності британських компаній в Казахстані залишається нафтогазова галузь. Тут присутні «British Gas», «British petroleum» і «Shell», а також безліч менш великих сервісних компаній і постачальників [3]

Незважаючи на те, що інвестиційна привабливість Казахстану зростає, своєчасно назріває необхідність формування привабливих умов для інвесторів, орієнтованих не тільки на сировинні сектори економіки, а й на ринки збуту і на високі технології.

В зв’язку з цим уряд країни намагається забезпечити максимально сприятливі умови для інвестування в несировинні галузі економіки. Зокрема, інвесторові можуть бути надані такі інвестиційні преференції, як звільнення від обкладення митом ввезеного для реалізації інвестиційного проекту обладнання та комплектуючих до нього, а також державні натурні гранти, в якості яких можуть передаватися земельні ділянки, будівлі, споруди, машини і обладнання. Необхідно відзначити, що дані види інвестиційних преференцій надаються шляхом укладення контракту з Комітетом з інвестицій і тільки за пріоритетними видами діяльності.

Нове поле для розвитку співробітництва з іноземними інвесторами відкривають і створені в Казахстані спеціальні економічні зони (СЕЗ) [1]. Серед них СЕЗ «Морпорт Актау» (транспортно-логістичні послуги), «Астана – Нове місто» (будівництво та виробництво будівельних матеріалів), Парк інформаційних технологій у районі Алмати, «Оңтүстік» у Південно-Казахстанській області (розвиток текстильної промисловості), Національний індустріальний нафтохімічний технопарк в Атирауській області, а також СЕЗ «Бурабай» (розвиток туристичного кластера).

У цих зонах інвесторам надаються земельні ділянки, забезпечені всією інфраструктурою, необхідною для ефективної організації нових виробництв. На їх території діє режим вільної митної зони, а також передбачені значні податкові пільги. Крім того, в рамках реалізації програми ФІІР передбачається застосування таких заходів зі стимулювання інвестицій.

В даний час в Казахстані створені всі необхідні умови для роботи компаній, що володіють сучасними технологіями управління та виробництва. Ліберальна ринкова економіка, а також законодавство, повністю забезпечує захист іноземних інвестицій.

Відносно низькі ставки оподаткування також мають позитивний вплив на динаміку залучення ПІІ. Так, ПДВ у Казахстані складає 12%, прибутковий податок – 10%, податок на прибуток – 15%, соціальний податок – 21% [5]

Казахстан продовжує роботу над спрощенням дозвільних процедур. Так з 2005 року розпочато реалізацію програми «електронний уряд» – єдиної системи всіх державних органів, яка передбачає надання послуг населенню за допомогою Інтернету, електронних терміналів або мобільного телефону.

Також в 2011 році був розроблений законопроект щодо оптимізації дозвільної системи, що передбачає скорочення переліку ліцензованих видів діяльності до 334. У порядку скорочення адміністративних бар'єрів було досягнуто наступне спрощення процедур:

1) відмінено нотаріальне посвідчення всіх документів;

2) скорочено перелік додаткових документів, що надаються для отримання ліцензії;

3) виключено або конкретизовано всі норми, за якими може виникати неоднозначне тлумачення, усунено прогалини в законодавчих актах, що стосуються ліцензування;

4) виключено ліцензійний збір;

5) виключено обов'язкове отримання висновків органів санепідемстанції, протипожежної служби, охорони навколишнього середовища, промислової безпеки, енергонагляду;

6) виключено підпідвіди ліцензування, з перекладом деяких з них на повідомний порядок, а також переведено ряд підвидів ліцензування на повідомний характер;

В 2008 році була прийнята нова редакція Податкового кодексу, в якій було передбачено поетапне зниження ставки корпоративного прибуткового податку з 30% до 20% в 2009 році, до 17,5% в 2010 році і до 15% в 2011 році. Це стало значною підтримкою для підприємців, яка дозволила їм вивільнити значні оборотні кошти для додаткового інвестування в економіку [4]

Отже, у Казахстані досить серйозна увага приділяється найбільш важливим аспектам сприятливого бізнес-клімату для інвесторів: зниженню адміністративних бар'єрів і спрощенню процедур, поліпшенню митного і податкового адміністрування. Проте, незважаючи на суттєве покращення інвестиційного клімату, інвестиції поки що надходять переважно у сировинний сектор економіки. Держава намагається залучити інвестиції в інші сфери господарства, створивши спеціальні економічні зони і встановивши там пільгові режими оподаткування. Проте поки ці заходи не дали значних результатів.

Список використаних джерел:

1. Закон Республики Казахстан от 06.07.2007 N 274-III «О специальных экономических зонах в Республике Казахстан».

2. Голландские компании готовы сотрудничать с казахстанскими сельхозпроизводителями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dairynews.ru/dairyfarm/ gollandskie-kompanii-gotovy-sotrudnichat-s-kazakhs.html

3. Казахстанско-Британская Торгово-Промышленная Палата [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kbcc.org.uk/ru/business-info/kazakhstan-in-the-uk-trade-and-investment

4. Посольство Республики Казахстан в Федеративной Республике Германия // Итоги социально-экономического развития Казахстана [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.botschaftkaz.de/ru/index.php?option=com_content&view=article&id=81:wirtschaft&catid=53:wirtschaft&Itemid=24

5. Правительство Республики Казахстан [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.government.kz/site/news/authority/2010/02/136

6. Сотрудничество Республики Казахстан с Королевством Нидерландов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.mfa.kz/portal/page/portal/mfa/ru/content/policy/ cooperation/europe_america/15

7. Агентства Республіки Казахстан зі статистики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.stat.kz/