К.е.н. Продіус О.І., Зайченко М.В.

Одеський національний політехнічний університет, Україна

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ В УКРАЇНІ

 В умовах глобалізації національний економічний розвиток залежить від здатності ефективно використовувати не тільки традиційні, але інтернаціоналізовані ресурси і чинники виробництва постіндустріального суспільства. З посиленням тенденцій до глобалізації та інтернаціоналізації суттєво зростає роль іноземних інвестицій у економічному розвитку держав світу.

Для України, як і для будь-якої молодої держави, котра має наміри стабілізувати свою економіку та поступово завоювати гідне місце на світовій арені, досить актуальною є проблема залучення іноземних інвестицій. За оцінками фахівців, Україна має потенційні можливості для ефективного освоєння зовнішніх інвестицій у сумі 2—2,5 млрд дол. США за рік [1].

 За останні роки українська держава значно підвищила свою інвестиційну активність. Свідченням цього є: підписання угоди про сприяння і взаємний захист інвестицій із понад 70 країнами світу, укладення більше ніж 50 міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, ратифікації Вашингтонської конвенції 1965 року про порядок вирішення інвестиційних суперечок між державами та іноземними суб'єктами господарювання, вступ України у 2008 р. у СОТ. Завдяки вжитим заходам приріст іноземних інвестицій в Україну, починаючи з 2005 р., становив понад 20 %. Однак світова фінансова криза, яка почалась у 2008 р., зруйнувала надії вітчизняних підприємців на отримання фінансових надходжень з-за кордону [2, 3].

Станом на 1 жовтня 2011 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці, склав 48,5 млрд.дол.США, що в розрахунку на одну особу становить понад 1 тис.дол. США (на 1 жовтня 2010 року склав 42,5 млрд. дол.). На підприємствах промисловості зосереджено 31,4 % загального обсягу прямих інвестицій в Україну, у фінансових установах – 32,5% [4].

Серед основних переваг інвестування в Україну варто відзначити:

– 46 мільйонів споживачів – один з найбільших ринків Східної Європи;

– Високий науково-освітній потенціал – потужна мережа університетів та науково-дослідних центрів;

– Наявність кваліфікованої конкурентоспроможної робочої сили – згідно з даними дослідницької компанії «BrainBench» Україна посідає 4-те місце у світі за кількістю дипломованих професіоналів у сфері hi-tech [4];

– Стратегічно зручне географічне розташування – Україна знаходиться на перехресті торгівельних шляхів Схід-Захід та Північ-Південь;

– Широко розвинена транспортна інфраструктура – залізниці, порти в Чорному морі та загальноєвропейські транспортні коридори;

– Велика кількість успішно реалізованих інвестиційних проектів провідних міжнародних компаній – Kraft Foods, Coca-Cola, Hewlett Packard, Cargill, Knauf, Ядзаки-Украина, Raiffeisen Bank тощо [4].

Слід відмітити також ряд проблем, які перешкоджають ефективному залученню іноземних інвестицій, а саме: відсутність відповідного інвестиційного клімату; нестабільність політичної ситуації; низький рівень ділової та професійних кваліфікації підприємців; відсутність зацікавлених партнерів; нестача привабливих інвестиційних проектів; недосконалість податкової системи; відсутність дієвої системи страхування інвестицій; надвисокий рівень інфляції [5].

Отже, на сьогоднішній день інвестиційний клімат України є несприятливим для інвесторів. Насамперед значний негатив сконцентрувався в зоні відповідальності держави. Так, зі 139 країн Україна за захистом прав міноритарних власників посіла 138-е місце, за захистом прав власності – 135-е, за незалежністю судової влади – 134-е. За показником "макроекономічна стабільність" Україна посіла 132 місце, ефективність податкової системи оцінено 136 місцем, а гніт митних процедур – 131 місцем [6].

Серед головних проблем, які мають вирішуватися в Україні задля поліпшення інвестиційного середовища, слід відокремити необхідність професійного використання коштів та ефективного менеджменту з боку українських підприємств-реципієнтів інвестицій, удосконалення правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення сприятливого інвестиційного клімату, а також досягнення незмінності та гарантованості захисту прав інвестора. Разом з удосконаленням законодавства щодо іноземних інвестицій повинні розвиватися й інші чинники механізму залучення іноземних інвестицій, а саме необхідно: забезпечити стабільність політичного середовища; вдосконалити та забезпечити стабільності: податкової, грошово-кредитної та митної політики; максимально спростити процедури, які регламентують взаємовідносини між державою і підприємцями в галузі залучення іноземних інвестицій; створити гарантії стабільності умов щодо довгострокового фінансування інвестиційних проектів; здійснити вдосконалення системи страхування інвестиційних ризиків.

Вирішення проблем, які перешкоджають ефективному залученню іноземних інвестицій, сприятиме покращенню інвестиційного клімату країни та сприятиме покращенню її економічного становища. Іноземні інвестиції потрібно спрямовувати не тільки на поточні потреби розвитку, а й враховувати майбутні перспективи, розвиток НТП, орієнтуватися на зміни, які відбуваються у світі, щоб вийти на міжнародний рівень розвитку.

Правильний та раціональний розподіл іноземних інвестицій між галузями народного господарства забезпечить економічний розвиток та підвищить авторитет нашої країни у світовому господарстві. Покращення інвестиційного клімату в Україні зможе допомогти отримати капітал, який потрібний їй для реформування та модернізації економіки, підвищення рівня життя її громадян та стати конкурентоспроможною економічною силою на європейському та світовому ринках.

Список використаних джерел:

1. Худавердієва В.А. Стратегія залучення іноземних інвестицій в економіку України / В.А. Худавердієва // Фінанси України. – 2010. – № 6. – С. 62-71.

2. Шик Л.М. Стан іноземного інвестування в Україну: проблеми та шляхи їх вирішення / Л.М. Шик // Вісник Запорізького національного університету. – 2010. – №3(7). – С. 217–224.

3. Мельник О.О. Інвестиційний клімат в Україні / О.О. Мельник // Фінанси України. – 2010. – №8. – С. 61-65.

4. Міністерство закордонних справ України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.mfa.gov.ua/

5. Гукалюк А.Ф. Інвестиційна привабливість як чинник підвищення конкурентоспроможності території / А.Ф. Гукалюк, І.М. Іванович // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 6. – С. 98-103.

6. Підвисоцький Р. Інвестиції у виробництво – запорука розвитку та структурної модернізації економіки / Р. Підвисоцький // Вісник Національного банку України. – 2010. – № 6. – С. 20-23.