Семін І.Є.

Національний університет «Львівська політехніка», Україна

УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ ЗАРУБІЖНИХ ІНВЕСТОРІВ З ПРИХОДОМ НА ВІТЧИЗНЯНИЙ РИНОК ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ, НАПОЇВ ТА ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ

У сучасних умовах все частіше іноземні інвестори приходять на український ринок, інвестуючи кошти у вітчизняні промислові підприємства. Це підтверджується даними Держкомстату України, згідно з якими у Львівській області за 2008 – 2010 р. обсяг іноземних інвестицій у переробну промисловість зріс на 33938,29 тис. дол. США і становив 346771,1 тис. дол. США у 2010 р. Левова частка інвестицій у структурі переробної промисловості припадає на галузь машинобудування (у 2010 р. – 97496,3 тис. дол. США). Галузь виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів була другою за величиною іноземних інвестицій після машинобудування, їх обсяг складав 72323 тис. дол. США, що лише на 25173,3 тис. дол. США менше за величину іноземних інвестицій у машинобудування. Це свідчить про актуалізацію питання дослідження поведінки іноземних інвесторів на українському ринку, а особливо тих змін, які вони починають здійснювати з першого дня управління щойно придбаним суб’єктом господарювання. Адже, саме від цих змін залежить подальша доля підприємства, напрям його функціонування, ефективність його діяльності, конкурентоспроможність компанії на ринку. Ці зміни можуть стосуватися будь-яких аспектів в діяльності підприємства і мати як позитивні так і негативні наслідки.

Розглянемо детальніше на прикладах корективи, які вносять іноземні інвестори у функціонування вітчизняних промислових підприємств галузі виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів.

Одним із великих іноземних інвесторів на українському ринку є компанія Nestle, у бізнес-портфелі якої є Львівська кондитерська фабрика «Світоч». Першими змінами, які відбулись на фабриці «Світоч» були:

- оновлення товарного асортименту. Одразу після придбання фабрики «Світоч» компанією Nestle було прийнято рішення про звуження асортименту випуску продукції. Головним напрямком діяльності фабрики стало найбільш рентабельне виробництво – шоколадні вироби. При цьому скоротився випуск карамелі, неглазурованих цукерок і борошняних виробів. Тобто, метою компанії стало не задоволення потреб усього спектра покупців, а швидке досягнення максимального прибутку [1]. Однак, вже у 2003 році із запуском нової лінії по виробництву шоколадної продукції у лютому "Світоч" почав випуск суперелітного шоколаду під торговельною маркою "Колекція 1882", у квітні освоїли драже "Сенсація", у травні – випуск молочного шоколаду з трьома новими начинками, у червні – шоколадно-вафельні батончики різних видів [1];

- технічне переоснащення, модернізація виробничого обладнання, встановлення сучасних технологічних ліній, реконструкція виробничих приміщень та комунікацій;

- зміна рецептурних характеристик продукції, що дозволило збільшити термін придатності продукції, завдяки чому з’явилася можливість здійснювати експорт продукції в Молдову, Росію, країни Балтії, Чехію, Словаччину і Польщу;

- зміна організаційної структури підприємства. Було створено новітній логістичний центр і власну лабораторію, яка проводить більшість необхідних для підприємства аналізів сировини і готової продукції.

Ще одним іноземним інвестором, який активно здійснює зміни на вітчизняному підприємстві, є британська пивна компанія «Sabmiller», котра інтегрувала у свою структуру ЗАТ «Сармат». З приходом інвестора на підприємстві було проведено такі першочергові зміни:

- модернізація устаткування, яка дала змогу створити гнучке виробництво, оскільки дозволяє розливати не лише великі об’єми пива, а також малі об’єми пива в декількох видах упаковок, наприклад, дорогі ліцензійні бренди. Це дозволило збільшити кількість типів упаковок на 20%;

- оновлення іміджу компанії – у березні 2010 року у зв’язку із необхідністю зміни форми власності відповідно до нового законодавства про акціонерні товариства, а також із відсутністю доцільності прив’язки назви компанії до бренду "Сармат" з урахуванням селективної географії просування даної торгової марки ЗАТ "Сармат" офіційно стало називатися ПрАТ «Міллер Брендз Україна» [3];

- впровадження міжнародних стандартів якості групи «Sabmiller» на усіх стадіях виробництва від закупівлі сировини до упакування готової продукції. На сьогоднішній день пиво на заводі «Міллер Брендз Україна» вариться виключно з натуральних інгредієнтів по класичній рецептурі з дотриманням традиційного кодексу чистоти пива Reinheitsgebot. З березня 2010 р. на підприємстві впроваджена і діє міжнародна система управління безпекою харчових продуктів ISO 22000:2005 [3];

- зміни у переліку торгових марок (ребрендинг) – компанія продовжила розвивати лінійку «Сармат» як найбільш перспективний регіональний бренд, при цьому знявши з виробництва ТМ «Дніпро» і ТМ «Драйв Макс». Крім «Сармат» в портфоліо місцевих брендів «Міллер Брендз України» сьогодні входять «Жигулівське» (вариться на донецькому заводі з класичною рецептурою з 1962 року) і «Добрий Шубін» (оригінальна напівтемне пиво, назване на честь легендарного доброго духу шахтарських рудників) . При цьому основну ставку компанія робить на продукцію преміальної категорії, активно розвиваючи на українському ринку популярні ліцензійні бренди з глобального портфоліо Sabmiller: Miller Genuine Draft, Redd's, Золота Бочка, Velkopopovicky Kozel і Amsterdam Mariner;

- зміни в системі продажів, оскільки дистрибуція змінила свій характер з інтенсивного на селективний. Компанія ПрАТ "Міллер Брендз Україна" здійснює активне просування на ринок та продаж бренду "Сармат" лише у межах східного регіону України, водночас розвиваючи дистрибуційні мережі ліцензійних брендів по всій території України.

- збільшення розміру інвестицій у рекламу та інші методи просування

Опрацювання наробок вітчизняних авторів з цієї тематики та узагальнення результатів власних емпіричних досліджень діяльності іноземних інвесторів, що функціонують у галузі виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів можна зробити висновок, що першочерговими змінами, які здійснюються ними на вітчизняних підприємствах є: модернізація виробничого обладнання, зміни у технології виробництва продукції, підвищення якості продукції, проведення ребрендингу підприємства, оновлення товарного асортименту, удосконалення дистрибуційних мереж, зміна цінової стратегії підприємства, зміни у позиціонуванні продукції, зміни у сегментуванні продукції, зміни в організаційній структурі підприємства, зміни в організаційній культурі.

Список використаних джерел:

1. «Інтелектус»: Web-журнал [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.patent.net.ua/intellectus/facts/populus/1459/ua.html

2. Пивное дело: международный аналитический журнал [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pivnoe-delo.info/novyj-gorizont-miller-brendz-ukraina/

3. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.liveinternet.ru/users/ru_prnews/post 174267252/

4. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://stat.lviv.ua