К.е.н. Сокуренко П.І.*, Кришан О.Ф. **

*Кременчуцький інститут Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля, Україна;

**Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Україна

ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ПОБУДОВИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РІШЕНЬ

У основі цільового підходу до оцінки ефективності управління інвестиційною діяльністю лежить аналіз рівня виконання поставлених перед підприємством цілей. Важливо чітко визначити ієрархію цілей і їх взаємозв'язок.

Найбільш комплексною є оцінка ефективності управління виробництвом з точки зору економічного механізму стратегічного управління, який включає внутрішньофірмове управління, управління виробництвом і управління персоналом. Ця оцінка дозволяє врахувати значну кількість факторів, що впливають на систему управління і діяльність по її удосконаленню, у тому числі рівень стимулювання, соціально-психологічні, комунікативні, тощо.

Іншим нетрадиційним підходом до оцінки ефективності управління може бути підхід з позицій технології управління. Суть його полягає в оцінці ефективності технологічних етапів менеджменту: вироблення цілей і стратегії розвитку підприємства, процесу прийняття і реалізації управлінських рішень і інформаційного забезпечення управління.

Таким чином, завдання оцінки ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємства зводиться до розрахунку приватних оцінок ефективності технологічних етапів управління і визначення їх математичної ваги.

Проведені дослідження дозволили сформулювати принципи створення організаційно-економічного механізму формування управлінських інвестиційних рішень, направлених на забезпечення ефективної діяльності та розвитку машинобудівних підприємств, основні з яких:

- принцип науковості, який забезпечується розробкою економічної стратегії розвитку підприємства, виявленням проблемних управлінських ситуацій шляхом комплексного аналізу діяльності підприємства, використанням науково обґрунтованої методики і організації процесу розробки, прийняття і реалізації управлінських інвестиційних рішень;

- принцип об'єктивності, що полягає у використанні системної інформації і моніторингу чинників зовнішнього оточення і внутрішнього середовища функціонування машинобудівного підприємства;

- принцип спадкоємності рішень, що забезпечується аналізом раніше прийнятих стратегічних рішень, в довгострокових і середньострокових програмах, і їх актуалізацією при уточненні стратегії розвитку підприємства;

- принцип комплексності полягає в рішенні пріоритетних проблем в усіх підсистемах підприємства (виробничо-технологічна, організаційна, соціально-економічна), а також проблем, що виникають на стиках взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем (органи управління, ринок, природне середовище та ін.);

- принцип обмеженої раціональності спрямований не стільки на оптимізацію, скільки на встановлення обмежень, що визначають прийнятний результат реалізації рішення;

- принцип зацікавленості розробників проектів управлінських рішень і виконавців прийнятих рішень;

- принцип відкритості і гласності, який полягає в праві будь-якого працівника брати участь в обговоренні проектів рішень і отримання інформації про хід їх реалізації.

Виходячи з викладеного, механізм формування управлінських інвестиційних рішень по розвитку підприємства повинен виконувати наступні функції:

- виявлення, опис і ранжирування проблем підприємства, стримуючих його розвиток;

- визначення цілей і завдань функціонування підприємства на перспективу;

- розробка проектів управлінських рішень і формування їх сукупності (комплексу, портфеля), що забезпечує своєю ефективністю досягнення цілей розвитку підприємства;

- організація затвердження і виконання управлінських рішень.

Виходячи з вказаних функцій, організаційно-економічний механізм повинен містити наступні елементи (блоки):

- основні – постановка цілей розвитку підприємства, організація і методика формування управлінських рішень;

- забезпечуючі – виявлення проблемних ситуацій, формування інформації, техніка і технологія її обробки і передачі;

- регулюючі – перевірка на достатність економічної ефективності розроблених управлінських рішень, стимулювання розробників управлінських рішень;

- реалізуючі – ухвалення рішень, організація виконання прийнятих рішень.

Структура механізму формування управлінських рішень має вигляд сукупності елементів і зв'язків між ними

Запропонований організаційно-економічний механізм є сукупністю суб'єктів і методів управління процесом розвитку машинобудівних підприємств. Тому результативність використання запропонованого механізму багато в чому залежатиме від готовності і здатності керівників і фахівців підприємств працювати на перспективу. Велике значення має внутрішня готовність колективу працювати над подоланням проблем, що заважають нормально функціонувати підприємству в ринкових умовах господарювання. Усе це вимагає професійної перепідготовки керівників і фахівців і цілеспрямованої роз'яснювальної роботи в колективах підприємств.

Список використаних джерел:

1. Егоров П.В. Организационные механизмы управления производством / П.В. Егоров. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1995. – 178 с.

2. Контроллинг как инструмент управления предприятием / Е.А. Ананькина, С.В. Данилочкин, Н.Г. Данилочкина и др.; под ред. Н.Г. Данилочкиной. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999. – 297 с.

3. Эффективное принятие решений / пер. с англ. Е. Харитонова. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. – 182 с.

4. Черваньов Д.М. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України / Д.М. Черваньов, Л.І. Нейкова. – К. : Знання, КОО, 1999. – 514 с. – (Київському національному університету імені Тараса Шевченка – 165 років).

5. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями / Б. Твисс ; [сокр. пер. с англ.; предисл. К.Ф. Пузыни]. – М. : Экономика, 2009. – 312 с.