Голей Ю.М., Черниченко Д.Ю.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

На етапі розвитку сучасної теорії й практики менеджменту актуальною проблемою є управління конкурентоспроможністю підприємства. Не секрет, що продукція багатьох вітчизняних підприємств є неконкурентоспроможною в ринкових умовах господарювання. Імпортні товари переважають українські аналоги майже за всіма критеріями: якістю, функціональністю, безпечністю, ергономічністю тощо. Тому виникла необхідність створення сильного українського ринку товарів на умовах конкурентоспроможності.

Управління конкурентоспроможністю підприємства є одним із пріоритетних управлінських завдань, успішне вирішення якого забезпечить виживання і розвиток підприємств у ринковому середовищі.

Об'єктом управління конкурентоспроможністю підприємства є технологічні та економічні процеси, внаслідок яких під час створення продукції, формуються її конкурентні переваги, а суб'єктом – система конкурентоспроможності як інструмент управління нею. Управління конкурентоспроможністю є напрямом менеджменту підприємства, спрямованим на формування, розвиток і реалізацію конкурентних переваг і забезпечення його життєдіяльності у економічній сфері. Головним завданням управління конкурентоспроможністю є забезпечення життєдіяльності та формування господарських зв'язків за будь-яких змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі.

Слушною є думка провідних вітчизняних вчених, зокрема Іванова Ю.Б., Барни М.Ю., про наступне: досягнення високого рівня конкурентоспроможності можливе лише за умов застосування ефективного управління нею. Під системою управління конкурентоспроможністю підприємства (товарів, робіт, послуг) він розуміє сукупність організаційної структури, процесів, технологій, здатність ресурсів тощо, необхідних для створення і реалізації умов, які сприятимуть створенню конкурентних переваг у теперішньому і майбутньому бізнес-середовищі [1].

Для формування системи стратегічного управління конкурентоспроможністю підприємства насамперед потрібно поставити такі завдання, які дають змогу виявити головні характеристики його конкурентоспроможності. А саме: здатність погашати заборгованість кредиторам, тобто забезпечення платоспроможності; досягнення прибутковості діяльності підприємства; забезпечення фінансової і управлінської прозорості та інвестиційної привабливості; керованість бізнесу, запровадження сучасних інформаційних технологій.

Процес управління конкурентоспроможністю підприємства охоплює реалізацію наступних етапів: реалізація функцій управління плануванням та організацією процесу виробництва конкурентоспроможної продукції; розробка планів прискореного науково-технічного розвитку, технологічної документації та методів стимулювання персоналу; розроблення та ухвалення управлінських рішень: визначення ступеня досягнення конкурентоспроможності, оцінка ефективності управлінських рішень, формування напрямків діяльності апарату управління.

Дослідження процесу управління конкурентоспроможністю підприємства дає змогу виокремити найважливіші категорії цього процесу, до яких потрібно віднести функції, методи, управлінські рішення та стилі керівництва.

Чітке виконання функцій управління конкурентоспроможністю повинно бути спрямоване на досягнення системи показників (індикаторів). Основним завданням функцій управління конкурентоспроможністю є створення методів менеджменту, за допомогою яких система управління впливатиме на працівників, забезпечуючи їхню активність, координуючи діяльність, спрямовуючи на досягнення рівня конкурентоспроможності [2].

Успіх у будь-якій підприємницькій діяльності багато в чому визначається вірно обраною стратегією управління підприємством. При цьому сама стратегічна система управління підприємством та його конкурентоспроможністю охоплює такі етапи:

- визначення майбутнього бізнесу компанії;

- оцінка структури динаміки й ефективності використання можливостей підприємства, його частки на ринку;

- оцінка конкурентоспроможності підприємства;

- вибір стратегії і тактики з підвищенням конкурентоспроможності підприємства;

- здійснення заходів щодо підвищення конкурентоспроможності підприємства, виходячи з обраної стратегії і тактики;

- прогнозування і планування виробництва на підприємстві;

- стимулювання виробництва конкурентоспроможної продукції, послуг на підприємстві;

- контроль, стандартизація і сертифікація продукції, послуг на підприємстві.

Таким чином, ефективне управління підприємством в умовах ринку зводиться, власне кажучи, до керування його конкурентоспроможністю.

Важливими складовими аналізу конкурентоспроможності та самоорганізації є дослідження адаптивності та інноваційності підприємства. Адаптивність, передбачає можливість фірми у відносно короткий термін надавати своїм клієнтам нову продукцію відповідно до нових вимог. Інноваційність може бути представлена як здатність оновлення, сприйняття технічних і соціальних новацій. Високий рівень інноваційності активізує найголовніший аспект сучасного інноваційного підприємства – підвищення інтелектуального потенціалу [3].

Список використаних джерел:

1. Савчук В.І. Системи управління конкурентоспроможністю : підручник / В.І. Савчук, Д.А. Корж. – Х.: Основа, 2003. – 264 с.

2. Довбучи Р.А. Управління конкурентоспроможністю підприємств : підручник / Р.А. Довбучи, Л.А. Зозуля. – Х. : Основа, 2003. – 252 с.

3. Реген В. Управление конкурентоспособностью компании на основе самоорганизации / В. Реген // Экономика и управление. – 2005. – № 1. – С. 95-98.