Денисов К.В.
Запорізький національний університет, Україна
АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЧО–ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНИ
Необхідність переходу до якісно нової моделі розвитку чорної металургії України неодноразово відзначається у наукових працях і програмах державних органів влади. Відсутність науково-практичних розробок щодо механізмів регулювання діяльності металургійних підприємств, зокрема на етапі відновлення після кризових падінь пов’язана, на нашу думку, з невизначеністю характеру участі держави в цьому.
Під час дослідження проблематики державного регулювання діяльності металургійних підприємств, нами було виділено важливу особливість. Суть її в тому, що у роботах більшості дослідників та програмних документах державних органів влади містяться наступні поняття – «стимулювання» та «сприяння» розвитку. Необхідність застосування таких заходів та потенційний позитивний ефект від них розглядали Жеваго А., Давидович О., Кошелева Е., Пирець Н., Горбенко Г., Костюченко В. [1–6].
Сьогодні також існує низка проектів Законів України та нормативно-правових актів уряду з приводу розвитку експорту промислової продукції. За останні 10 років прийнято лише 1 документ щодо розвитку експорту продукції на зовнішні ринки – розпорядження КМУ №498-р від 26.10.2001р. «Про схвалення Програми стимулювання експорту продукції», яке на даний час втратило чинність. Він носив декларативний характер і лише тільки визначав пріоритетні заходи щодо стимулювання експорту товарів з України [7].
З метою більш повного розуміння теоретичної сутності пропонованих механізмів розвитку експортного потенціалу національної економіки (або її окремої галузі), необхідно спочатку з`ясувати значення понять «стимулювання» і «сприяння». Для цього пропонуємо звернутися до «Великого тлумачного словника сучасної української мови» (2005).
Стимулювати – означає створювати, давати стимул чи бути стимулом до чого-небудь; прискорювати, посилювати, поліпшувати здійснення чого-небудь. Дієслово «сприяти» має більш розгорнуте значення, включаючи низку понять. Отже, сприяти – позитивно впливати на що-небудь; створювати відповідні умови для здійснення, виконання чого-небудь; подавати допомогу в чому-небудь; бути причиною, наслідком виникнення, існування чого-небудь; створювати, викликати бажання виконувати яку-небудь дію. Отже, «стимулювати» має більш жорсткий відтінок; «сприяти» можна охарактеризувати як середнє за значенням (відтінком) поняття. Тобто, в обох випадках мається на увазі підтримка однією стороною відповідного бажання іншої сторони щодо якісного розвитку [8].
Досвід державного регулювання розвитку чорної металургії в Україні свідчить про те, що по відношенню до галузі застосовувалися заходи «стимулювання» та «сприяння». Відзначимо, що їх застосування збігалося у часі з моментом розгортання світових фінансово-економічних криз 1998-2000 та 2008-2010р р. Мова іде про Закон України «Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України» та постанову КМУ №928 «Про першочергові заходи зі стабілізації ситуації, що склалася в гірничо-металургійному та хімічному комплексі».
Закон «Про проведення економічного…» ініціювався з «метою створення підприємствам гірничо-металургійного комплексу України умов, необхідних для збільшення обсягу виробництва продукції та надходжень до бюджету, шляхом надання їм податкових пільг». Тобто ставилося завдання забезпечення інноваційного розвитку галузі, розширення товарного асортименту, зниження енергоємності та розширення ринків збуту. На нашу думку, він мав стимулюючий характер через надання різноманітних пільг по сплаті податків. Постанова КМУ №928 приймалася з «метою оперативного реагування на ситуацію, що склалася в гірничо-металургійному та хімічному комплексі». Вона мала на меті реалізацію низки кроків, які б сприяли відновленню конкурентних позицій вітчизняних підприємств на міжнародних ринках. Такими кроками стали фіксація тарифів на послуги залізниці та електричну енергію, скасування цільової надбавки за природний газ. Держава надала виробникам фінансову допомогу, створивши умови для досягнення ними цінової конкурентоспроможності на світових ринках.
Таким чином заходи стимулювання спрямовувалися на вирішення виробничо-технологічних завдань, а заходи сприяння – відповідно на забезпечення торговельної конкурентоспроможності вітчизняної металургії. Проте їх реальною метою було пом’якшення негативного ефекту світової кризи на діяльність українських металургійних компаній.
На рис. 1, у схематичному вигляді, ми спробували узагальнити інструменти державної політики регулювання виробничо-збутової діяльності вітчизняної чорної металургії. З рис. 1 видно, що попри негативний досвід застосування фіксованих тарифів і митно-податкових пільг, окремі автори пропонують використовувати їх і надалі. Ідею фіксації тарифів підтримують Кошелева Є., а також Молдован О.; ідею надання митно-податкових пільг металургійним підприємствам – Горбенко Г. і Загорська Т.
Рис. 1. Інструменти державного регулювання діяльності
металургійних підприємств в Україні (розроблено автором)
Аналіз здійснених в Україні заходів щодо державного регулювання розвитку чорної металургії та отриманих результатів засвідчив необхідність переходу до якісно нової моделі розбудови умов функціонування галузі. При цьому, держава має відмовитися від прямого та прихованого субсидіювання експортної діяльності вітчизняних підприємств. Зважаючи на це, доцільно, принаймні на теоретичному рівні, запропонувати до розгляду таке поняття як «спонукання до розвитку виробничо-торговельного потенціалу» металургійних підприємств. Для розкриття його сутності, звернімося до тлумачного словника та визначимо зміст поняття «спонукати».
Спонукати – викликати у кого-небудь бажання робити що-небудь; змушувати, схиляти, заохочувати до якоїсь дії, певного вчинку. Як бачимо, дієслово «спонукати» має більш жорсткий відтінок у порівнянні зі «стимулювати» та «сприяти». Поняття «спонукання» має передбачати у собі застосування жорстких заходів, які змушуватимуть власників металургійних підприємств до кардинальних змін у виробництві та експорті [8].
Вважаємо, що митно-податкові пільги можуть бути замінені на фінансування цільових інноваційних проектів. Таким чином буде нівелюватися можливість нераціонального використання коштів бюджету, обмежуватиметься імпорт обладнання та технологій, прискорюватиметься процес технологічного розвитку галузі. Замість фіксації внутрішніх тарифів і знецінення національної валюти, необхідно запровадити адміністративні та економічні обмеження на експорт напівфабрикатів. Одночасно з цим необхідно створити відповідні умови для нарощування вітчизняними підприємствами випуску та експорту продукції 5 і 6 технологічних укладів.
Список використаних джерел:
1. Жеваго А.В. Державне регулювання міжнародної економічної діяльності в глобальних умовах розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.05.01 «Світове господарство і міжнародні економічні відносини» / А.В. Жеваго. – К., 2006. – 21 с.
2. Давидович О.І. Формування ефективної експортоорієнтованої моделі економічного розвитку України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. екон. наук : спец. 08.05.01 «Світове господарство і міжнародні економічні відносини» / О.І. Давидович. – К., 2005. – 26 с.
3. Кошелева Е.Г. Пути выхода металлургической отрасли из кризиса / Е.Г. Кошелева, Е.Л. Суюсанова // Вісник ДонНУ. Серія В.: «Економіка і право». – 2009. – В.1. – С.103–109.
4. Пирець Н.М. Експортний потенціал України в контексті розвитку світового господарства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. екон. наук : спец. 08.05.01 «Світове господдарство і міжнародні економічні відносини» / Н.М. Пирець. – Донецьк, 2005. – 24 с.
5. Горбенко Г.М. Регулювання експортної діяльності підприємств чорної металургії України (на прикладі Європейського Союзу) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. екон. наук : спец. 08.02.03 «Організація управління, планування і регулювання економікою» / Г.М. Горбенко. – Дніпропетровськ, 2002. – 21 с.
6. Костюченко В.М. Економічні передумови структурних змін зовнішньоекономічної діяльності / В.М. Костюченко // Вісн. Черкас. ун-ту. Сер. Екон. науки. — 2009. — Вип. 152. — С. 32–37.
7. Курищук В. Кредитно-фінансові інструменти стимулювання експорту в Україні / В. Курищук. Економіка України. – 2010. – №2. – С. 84–89.
8. Великий тлумачний словник сучасної української мови / за ред. Бусела В. – К.: Перун, 2005. – 1720 с.