К.т.н. Джур О.Е., Васюченко К.О.
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна
ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОРПОРАТИВНОГО КАПІТАЛУ – ПЕРСПЕКТИВНА СТРАТЕГІЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Проблема розвитку країни під час глобалізації набуває ряд специфічних ознак. Це викликано посиленням конкуренції в світовій економіці, що обумовлено появою в економіці нових глобальних країн, таких як Китай, Індія, Бразилія; виснаженням природних ресурсів; збільшенням кількості населення у світі; погіршення природних умов виробництва та проживання; посиленням ролі міжнародних і транснаціональних монополії.
В науковому колі економістів, політиків та інших фахівців бізнес відношень існує неоднозначний погляд на формування і використання феномену ТНК. Велика кількість дослідників розглядають ТНК як форму нового неоімперського етапу у відносинах між націями так званого «Золотого мільярда» та народами «Третього світу».
Американські дослідники пропонують розглядати глобалізацію і транснаціональні компанії як її органічну складову виключно в контексті прогресивного розвитку світового господарського комплексу. ТНК знаходяться в авангарді «нового типу економіки» оскільки сприяють інноваційному розширенню географічних кордонів своєї діяльності, а отже, сприяють впровадженню нових продуктів та технологій, і в кінцевому рахунку вирішують завдання покращення якості життя населення. Європейські аналітики та науковці розглядають проблему ТНК в напрямку дослідження впливу на соціальну політику держави. Свій особливий погляд має і російська економічна думка, яка змінювала своє ставлення до ТНК залежно від трансформаційного етапу економіки. Віддзеркалюючи суспільнополітичну та соціально-економічну думку російських урядів у вигляді ідеології державного протекціонізму ТНК розглядаються російськими науковцями та політиками як інструмент західного імперіалізму, можливість політичного та економічного впливу в різних регіонах світу.
Українська наукова думка на наш погляд не сформувала свого особливого ставлення до ТНК як стратегії конкурентоспроможності українських підприємств та прискореного інноваційного розвитку всього суспільства.
Глобалізація – це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Можна сказати, що це об’єктивний процес розвитку людської цивілізації, обумовлений розвитком комунікативних технологій, потребами економічної та фінансової діяльності, проблемами планетарного масштабу.
Технологічна відсталість виробництва і невідповідність продукції європейським вимогам якості перетворюють Україну у сировинний придаток. Україна не втратила свій потенціал і використовує його у зовнішній торгівлі з країнами СНД. Але цих зовнішніх зв’язків недостатньо для стійкості країни у світових зовнішньоекономічних стосунках. Для вітчизняних ТНК важливе значення має розробка та реалізація такої фінансової стратегії, яка сприяла б їх експансії у глобальній економіці. Фінансова стратегія не тільки визначається глобальною корпоративною стратегією українських ТНК, але й активно може вплинути на всі її елементи, обумовлюючи їх корегування за рахунок наявності ресурсних обмежень, які виявляються при зіставленні вартості ресурсів, що залучаються з очікуваними результатами їх використання. При цьому головною ціллю фінансової стратегії ТНК стає максимізація її ринкової вартості.
На українському ринку успішно працюють такі ТНК як «Nestle», «Proctor&Gamble»,«Johnson&Johnson», «Coca-Cola», «McDonalds»,«Nokia», «Sаmsung», «Toyota», «MetroCash&Carry», «Hewlett-Packard».
Про аспекти взаємодії України з світовими ТНК можна судити з динаміки українських прямих іноземних інвестицій (ПІІ), які є основною формою закордонної експансії ТНК. А структура та динаміка українських потоків ПІІ свідчать про орієнтацію більшості іноземних інвесторів на отримання прибутку. На 1.04.2011. об’єм ПІІ в Україну виріс на 1,9% та складав 45,6 млрд. доларів[1].
На різних рівнях розглядається можливість створення в енергетичній галузі державної вертикальної інтегрованої компанії «Нафта України» на базі «Укрнафти», ЗАТ «Укрнафта» та НПК «Галичина», що мала би у своєму складі 700-800 АЗС і контролювала б до 15% ринку світлих нафтопродуктів країни.
Упритул до створення вітчизняної ТНК – інтегрованої нафтової компанії з усіма елементами технологічного ланцюжка «видобуток – переробка – збут» – підійшли Приватбанк та УкрСиббанк. Структури Приватбанку володіють найбільшою в Україні мережою АЗС «Сентоза», контрольним пакетом акцій НПЗ «Нафтохімік Прикарпаття» і більш як 30% акцій НПК «Галичина».
Певних успіхів у транснаціоналізації бізнесу домоглися такі корпорації, як «Індустріальний союз Донбасу» (ІСД), «УкрАВТО», Систем кепітал менеджмент» (СКМ), «ROSHEN».
В цілому, можливості окремих держав протистояти тиску потужних ТНК доводиться визнати досить обмеженими. Тому основне завдання – це не протистояння або боротьба з впливом великих іноземних ТНК, а узгодження їх інтересів з стратегічними пріоритетами економіки України, а також створення власних конкурентоспроможних ТНК.
Глобалізація орієнтована на окремі сектори постіндустріальних господарств національних економік, а ТНК – лише організаційний чинник цього процесу. Україна може лише прийняти правила гри та обміну високотехнологічною продукцією постіндустріальних господарств шляхом двохсторонніх та багатосторонніх договорів та сприяти входженню капіталу ТНК на український ринок в обмін на цікаві пропозиції високотехнологічного сектору України.
Список використаних джерел:
1. Національний банк України. Офіційне Інтернет представництво [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/index. – Назва з екрана.