Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

III Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» 17-18 февраля 2012г. Том 5

К.т.н. Джур О.Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ПІДПРИЄМСТВА КОСМІЧНОЇ ГАЛУЗІ

Процес реформування суспільно-економічних відносин в Україні та його результати викликають неоднозначне тлумачення серед всіх верств населення країни. Успішна виробничо-господарська діяльність підприємств космічної галузі епохи «соціалізму» зазнала серйозного випробування та змін через реформування організаційного, економічного, мотиваційного механізму, що забезпечували високі результативні показники даних підприємств. Як показала практика, в умовах ринкової економіки найбільш ефективним методом управління є стратегічне. В той же час використання стратегічного управління на підприємствах не принесло очікуваних результатів, тому що керівництво не врахувало необхідності адаптування організаційної структури управління до нової стратегії. Для цього необхідно створити оптимальний організаційно-економічний механізм управління підприємствами на макро-, мезо- і мікрорівнях.

Формування ефективного організаційно-економічного механізму управління підприємствами є не тільки однією з умов подолання кризових явищ у реальному секторі економіки, але й необхідною передумовою успішної діяльності вітчизняних товаровиробників в умовах господарської глобалізації та активної діяльності України у світовому економічному просторі. Організаційно-економічний механізм повинен сприяти розвитку підприємства, максимальному використанню людського капіталу, забезпечувати багатократне підвищення ефективності економічної діяльності підприємств в умовах постійної конкуренції.

Проблеми, пов’язані з формуванням організаційно-економічного механізму управління підприємствами розроблялися багатьма зарубіжними і вітчизняними вченими і практиками. Але в економічній літературі термін «організаційно-економічний механізм» нерідко протиставляють таким термінам, як «економічний механізм», «організаційний механізм», «фінансовий механізм» і «господарський механізм». Аналіз наукової літератури показує, що із розглянутих термінів, найбільш поширеним є «господарський механізм». Так в роботах Л.І. Абалкіна, А.Г. Аганбегяна, В.А. Медведєва господарський механізм представляє собою систему організації і управління суспільним виробництвом. Теорії господарського механізму присвятили свої роботи такі видатні вчені як М. Туган-Барановський, В. Дмітрієв, М. Кондратьєв, О. Чаянов та інші. Сучасні вітчизняні та зарубіжні дослідники, а саме В.І. Мацибора, Ю.М. Осипов, С.О. Жданов, К.О. Раїцький роблять акцент на дослідженні господарського механізму і розглядають його як систему організації суспільного виробництва, основними структурними і функціональними елементами якої, є господарюючі суб’єкти, що забезпечують взаємодію продуктивних сил, як у процесі виробництва, так і в процесі руху споживчих благ від виробника до споживача. Поняття «організаційно-економічний механізм управління» використовується в основному у роботах спеціалістів з управління, які досліджують окремо «економічний механізм управління» та «організаційний механізм управління» (М.Н.Бідняк, О.В. Козлов, С.О. Жданов, М.В. Кисіль).

Фахівці розглядають організаційно-економічний механізм управління в цілому, як свідомий вплив суб’єкта управління на об’єкти, процеси та учасників економічної діяльності, який здійснюється з метою спрямування господарської діяльності на досягнення бажаних результатів. В Україні відбулася модифікація та зміна форм економічного життя, на сьогодні є невирішеними і потребують подальшого аналізу можливі шляхи розвитку і удосконалення ОЕМ управління підприємством в сучасних умовах, потребує уточнення саме трактування ОЕМ, його структури та особливості структурних елементів на рівні підприємства.

Вищеперелічений аналіз думок науковців дозволяє визначити організаційно-економічний механізм управління (ОЕМ) як систему, що включає певну сукупність взаємопов’язаних економічних і організаційних методів, які мають специфічні особливості в даних умовах суспільного виробництва, за допомогою яких суб’єкт управління, застосовуючи економічні методи управління, узгоджує особисті інтереси з інтересами об’єкта управління (в даному випадку підприємства, виробництва, бригади, окремого робітника), який в свою чергу планує, організовує і здійснює свою діяльність з метою досягнення визначених цілей. Особливістю ОЕМ управління підприємством є те, що суб’єкт управління передає об’єкту управління управлінське рішення у вигляді інформації. Таким чином, безпосереднім об’єктом управління є людина або інформаційна система, тому необхідно створити систему мотивації поведінки працівника в рамках відповідної моделі управління персоналом для досягнення цілей всієї виробничої системи. Отже, основними складовими системи ОЕМ – є організаційний, економічний та мотиваційний механізми. В цілому, ОЕМ підприємства повинен забезпечити: цілісність підприємства як самостійного господарюючого суб’єкта; постійну зацікавленість у подальшому якісному і кількісному розвитку науково-технічного потенціалу підприємства; повну господарську самостійність у володінні, користуванні розпорядженні закріпленими і придбаними в процесі діяльності об’єктами права власності; високоприбуткову і ефективну діяльність; високу трудову активність і особисту зацікавленість членів трудового колективу у збільшені і покращенні результатів своєї діяльності; високу ступінь самоуправління, самоорганізації і самоконтролю.

Теперішні засади розвитку ринкової економіки і підприємств високотехнологічного сектору економіки висувають вимоги до економічних і організаційно-правових методів управління, складаючи основу організаційно-економічного механізму діяльності підприємства, а саме: максимальна доступність отримання фінансових ресурсів із різних джерел фінансування, оптимальність системи оподаткування, застосування примусових адміністративних заходів з метою подолання негативних тенденцій при зниженні ефективності економічної діяльності підприємства.