Каличева Н.Є.

Українська державна академія залізничного транспорту, Україна

ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ЗА РАХУНОК РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ПЕРЕВІЗНОГО ПРОЦЕСУ

Ефективне функціонування транспортної інфраструктури є важливим внеском залізничної галузі у формування економічної політики України та результативну реалізацію торговельно-економічної співпраці в Центральному регіоні Європи. Підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників як на міжнародних, так і вітчизняних ринках пов’язане з розвитком транспортної інфраструктури держави.

Потреба світової транспортної системи у додаткових перевізних можливостях спонукає до пошуку нових видів транспортного сполучення. Адже, більшість магістральних ліній вже працює на межі своїх можливостей і існуючі прогнози зростання попиту на перевезення показують, що наявні резерви будуть згодом вичерпані. Тому що, Україна протягом тривалого часу була однією зі складових іншої держави, її спеціалізація обумовлювалася вимогами територіального поділу праці вже неіснуючої країни. Транспортна система країни протягом цього періоду пристосовувалася до нових умов господарювання. Але відсутність досвіду роботи у ринкових умовах, недбалість, недоліки законодавчої бази, податкової та тарифної політики призвели до високого морального та фізичного зносу основних фондів транспортної системи.

Розвиток в нашій країні на початку 90-х рр. ХХ ст. ринкових відносин, її входження до світового економічного простору призвело до територіального перерозподілу виробничих сил, що, в свою чергу, повністю змінило структуру перевезень територією України. Відбулася абсолютна зміна географічного розподілу вантажо- та пасажиропотоків та їх інтенсивності за напрямками.

З метою забезпечення конкурентоспроможності, залізничний транспорт України на сьогоднішній день вирішує важливе завдання із залучення додаткових обсягів перевезень за рахунок збільшення швидкості перевезень. Так, протягом останніх років залізничники працюють для запровадженням швидкісного руху між великими містами країни Києвом, Харковом, Донецьком, а у зв’язку із проведенням Євро 2012 – із Львовом. В подальшому швидкісне сполучення буде розвиватися у напрямі Дніпропетровська, Одеси і Луганська. Для забезпечення ефективності пасажирських перевезень «Укрзалізниця» планує запроваджувати денне швидкісне сполучення, поступово зменшуючи пасажирське навантаження на магістралі у нічний час. А розподіл колій для пасажирських і вантажних перевезень, сприятиме стабільному розвитку швидкісного руху та створить належні умови для ефективного, надійного та швидкого переміщення вантажів, особливо транзитних, територією нашої держави [1].

Однією з основних причин незадовільного стану вітчизняного залізничного комплексу є встановлена протягом останніх двох десятків років невідповідність масштабів фінансування нормативним правилам процесів простого відтворення основних виробничих фондів та майже повна відсутність інвестиційних вкладів, які б сприяли інноваційно-інвестиційному процесу розвитку залізниць. В результаті, залізничний транспорт має цілу низку проблем, а саме [2]:

- значне старіння основних фондів, їх фізичний та моральний знос;

- поганий ступінь організації перевізного процесу;

- майже повна відсутність транспортного сервісу;

- незначний рівень інформатизації транспортного процесу та інформаційної взаємодії транспорту з іншими галузями економіки.

У зв’язку із обмеженістю фінансування колійного господарства «Укрзалізниці», надійна робота всієї галузі ставиться під загрозу через зниження показників безпеки руху та надійності колії. Тому, перехід колійного господарства на нову систему здійснення модернізації та ремонту колії необхідний для забезпечення ефективної роботи галузі.

Для вдосконалення системи ведення колійного господарства потрібно враховувати особливості технічного стану колії, її призначення та подальше призначення. Наявність вичерпної інформації про стан залізничної мережі, особливо тих, що призначені для високошвидкісного руху, вимагає впровадження на залізничному транспорті спеціальних технологій для інспекції залізничної мережі.

Витрати, котрі залізниця несе на утримання колійної інфраструктури, досить значні. Так, виконання колійних робіт з ремонту та заміни елементів верхньої будови колії, шліфування рейок, здійснення контролю за станом стрілочних переводів і глухих перетинів, тощо, займає біля 50% всіх поточних витрат, які йдуть на утримання та налагодження надійної та ефективної роботи залізничних магістралей [3].

Протягом одного року оздоровити всі колії неможливо через обмеженість «Укрзалізниці» у фінансових та трудових. Так, для залізничного транспорту для оновлення та модернізації верхньої будови колії протягом лише одного року потрібно виділяти понад 1,4 млрд. грн [4].

Економічна доцільність виконання ремонтних робіт залежить від багатьох складових. Тому, лише злагоджена взаємодія всіх господарств залізничного транспорту буде сприяти його ефективному розвитку та допоможе Україні стати повноправним членом світової транспортної системи.

Список використаних джерел:

1. Шиш В.О. Особливості розробки Генеральної схеми розвитку залізничного транспорту України на період до 2020 року / В.О. Шиш // Залізничний транспорт України. – 2009. – №6. – С. 38–40.

2. Железнолорожный путь / [Т.Г. Яковлева, Н.И. Карпущенко, С.И. Клинов и др.]; под ред. Т.Г. Яковлевой. – М.: Транспорт, 1999. – 405 с.

3. Курган М.Б. Вплив підвищення швидкості поїздів на витрати, пов’язані із зносом колійної інфраструктури / М.Б. Курган, Д.М. Корженевич, Ю.С. Бараш // Вісник Дніпр. націон. ун-ту залізничного транспорту. – 2008. – № 21. – С. 285-291.

4. Офіційний веб-сайт «Укрзалізниці» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.uz.gov.ua