Малик К.А.

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна

ЗНАЧЕННЯ ТА ОСНОВНІ ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНИХ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ

На сучасному етапі в процесі глобалізації основним індикатором та фактором забезпечення ефективної діяльності підприємства є логістика. Процеси Європейської економічної інтеграції пов’язані з вільним рухом у межах інтегрованого простору логістичних потоків (матеріальних, інформаційних, фінансових, сервісних), які, у свою чергу, мають транспортно-логістичну інфраструктурну основу і створюють передумови для формування єдиної транспортно-логістичної системи (ТЛС) [4].

Під логістичною системою розуміють організаційно-управлінський механізм координації, який дає змогу досягти ефекту завдяки чіткій злагодженості у діях спеціалістів різноманітних служб, що беруть участь в управлінні матеріальним потоком [2].

З точки зору логістики, регіональний ринок – це система, яка включає в себе фізичне переміщення товарів по каналах товароруху, а також обслуговуючі ці процеси фінансові і інформаційні потоки, що забезпечують їх ефективне функціонування. Отже, регіональні ринки мають усі ознаки і відносяться до класу логістичних систем. Під логістичною стратегією на регіональному ринку слід розуміти діяльність, пов'язану з визначенням цілей і завдань логістичної системи ринку та підтриманням взаємовідносин між його складовими підсистемами і оточенням. Це дає можливість логістичній системі досягти своїх цілей, що відповідають її внутрішнім можливостям і дозволяють залишатися сприйнятливою до зовнішніх вимог [6].

Ефективність регіональної логістичної системи (РЛС) – ступінь організації потокових процесів у рамках ринку, яка дозволяє, з одного боку, підтримувати динамічну рівновагу системи, а з іншого – забезпечити досягнення цільового параметра функціонування системи при витратах, рівних або менших, ніж в аналогічних регіональних логістичних системах.

Сутність логістичного ефекту на регіональному ринку полягає в прояві ефекту синергії за рахунок злагодженої роботи регіональної логістичної системи [1].

В якості основних методів, адаптованих для оцінки ефективності РЛС, є кількісні та якісні методи. До кількісних методів належать:

- матричний метод, сутність якого полягає у вивченні взаємозалежностей в рамках матричної моделі логістичної діяльності;

- метод, в основі якого лежить системний підхід до оцінки ефективності РЛС, при якому використовуються методи оцінки витрат, продуктивності та сервісу;

- факторна модель оцінки економічної ефективності РЛС.

Серед якісних методів оцінки ефективності РЛС виділяють:

- метод, який базується на використанні принципу Парето (ABC, XYZ-аналіз), що дозволяє виявити 20% логістичних витрат, що визначають 80% логістичного ефекту;

- метод, що використовує в якості критерію оцінки ефективності РЛС величину трансакційних витрат на ринку, і дозволяє враховувати тип ринкової структури;

- стохастичні методи, що дозволяють оцінити статистичні залежності між обраним показником ефективності логістичних систем і чинниками, що впливають на нього. У цьому полягає головна перевага регресійного, кореляційного аналізу і методів багатовимірної класифікації [2].

Підвищення ефективності діяльності логістичної системи регіону можливе лише при наявності дієвого механізму управління всіма її функціональними ланками. Принципова складність ефективного управління різнорідними ланками РЛС, багатофункціональність і багатоваріантність транспортних процесів формують потребу в своєрідному інтеграторі, що дозволятиме здійснити координацію і взаємодію всіх учасників товароруху в єдиному організаційно-економічну, виробничо-технологічному, інформаційному та нормативно-правовому просторі [4]. Ефективна інтеграція учасників логістичного взаємодії в рамках регіону об'єктивно можлива на основі формування РЛС, заснованої на державно-приватному партнерстві, успіх якого полягає у побудові та функціонуванні РЛС на методологічних принципах концепції інтегрованої логістики, що забезпечує узгодження економічних інтересів суб'єктів і об'єктів РЛС при забезпеченні реалізації стратегії та цілей функціонування системи вцілому. При цьому в якості інтегратора процесу формування РЛС повинні виступати товароматеріальні, інформаційні та фінансові потоки як результат ефективної спільної діяльності з планування, організації та управління [3].

Регіональна стратегія розвитку логістики забезпечить пристосування регіону до потреб ринку, гармонізацію систем товарного руху, підвищить конкурентоспроможність господарюючих суб’єктів з метою підвищення якості життя населення. Удосконалення засад державної регіональної політики за рахунок розвитку окремої регіональної логістичної системи дозволяє раціонально використовувати природно-ресурсний, трудовий і виробничий потенціал регіону, підвищити рівень життя населення, поліпшити екологічну ситуацію в регіоні, оскільки враховує баланс внутрішніх потреб і ресурсів у розвитку організаційних систем [6]. Транспортно-логістична система забезпечує зміцнення єдиного економічного і політичного простору України та конкурентоспроможність її економіки.

Список використаних джерел:

1. Кальченко А. Логістика: підручник / А. Кальченко. – К.: КНЕУ, 2003. – 284 с.

2. Дыбская В. Логистика / В. Дыбская, В. Сергеев. – М.: Государственный университет Высшая школа экономики, 2008. – 944 с.

3. Борисова В.В. Проблемы логистики межрегионального товарообмена: монография / В.В. Борисова. – Ростов-н/Д.: Издательство РГЭУ 2001. – 175 с.

4. Голиков Е.А. Маркетинг и логістика / Е.А. Голиков. – М.: Дашков и К, 2001. – 412 с.

5. Надашкевич В.О. Фундаментальні аспекти розвитку української ТЛС [Електронний ресурс] / В. Надашкевич, І. Таранський. – Режим доступу: http://politiko.ua/blogpost41820

6. Ларіна Р.Р. Теоретико-методологічні основи формування регіональних логістичних систем: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук / Р.Р. Ларіна – Х.: ХНАМГ, 2006. – 33 с.