Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

III Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» 17-18 февраля 2012г. Том 5

Пашаєв Т.Г.

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна

ВПЛИВ БАНКІВСЬКОЇ КОНКУРЕНЦІЇ НА СТАБІЛЬНІСТЬ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Світова фінансова криза 2008-2011 рр. яскраво підкреслила роль банківського сектору у розгортанні та підтриманні деструктивних тенденцій, актуалізувавши проблему належного банківського нагляду та відкривши дискусії про роль, яку банківська конкуренція і доступ до фінансів відіграють у виникненні і поширенні нестабільності.

Науковий інтерес щодо визначенні зв'язку між конкуренцією банків і стабільністю банківської системи ознаменувався появою в економічній літературі двох підходів. Згідно з першим з них, що має символічну назву "конкуренція – вразливість", зростання конкуренції банків може дестабілізувати банківську систему. Дійсно, в результаті зниження своєї дохідності, банки погоджуються на надмірні ризики для збільшення прибутку. Як зауважив вчений М. Кілі, поведінка таких банків може призвести до погіршення якості кредитного портфеля, а отже і до збільшення вразливості банку [3]. Другий, протилежний підхід під назвою "конкуренція-стабільність", базується на тому, що більший рівень конкуренції між банками спричиняє більш позитивний вплив на стабільність банківської системи. Основне пояснення цього ґрунтується на поведінці позичальників: більш низькі процентні ставки при високій банківській конкуренції зазвичай знижують моральний ризик, що знижує ризик дефолту. Серед адептів даного підходу – економісти Дж. Бойд, Г. Де Ніколо, А.-М. Джалал, К. Шаек, М. Кіхак, С. Вольф.

Дж. Бойд, Г. Де Ніколо та А.-М. Джалал запропонували спиратись на кредитну проциклічність при вивченні впливу банківської системи на фінансову стабільність [2]. Загальна концепція кредитної проциклічності посилається на взаємозв'язок між приватними кредитами і ВВП. Вчені стверджували, що лібералізація фінансового сектора сприяла збільшенню проциклічності фінансових систем за рахунок розвитку практики проциклічного кредитування банків. Історичний досвід надає цьому твердженню деяку вагу, показавши, що часто епізодам фінансових потрясінь і криз передував кредитний бум. Саме по собі дослідження впливу проциклічності на поведінку банків стало пріоритетом регуляторів банківської системи, ініціювавши реформу Базель ІІІ у частині імплементації контрциклічних буферів капіталу, вдаючись не лише до пруденційних, а й рестриктивних заходів.

Взаємозв'язок між кредитною проциклічністю і банківською конкуренцією досліджувався вченими К. Ассенмахер-Веше і С. Герлах, які проаналізували дані 17 країн ОЕСР, починаючи з 1986 по 2009 рр. [1]. Враховуючи, що така вибірка охоплювала різні економіки, вчені врахували їхню потенційну різнорідність і поділили на підгрупи в залежності від рівня банківської конкуренції, використовуючи метод ієрархічної кластеризації.

Кластер 1: Австралія, Канада, Ірландія, Нідерланди, Великобританія і США,

Кластер 2: Бельгія, Данія, Франція, Фінляндія, Норвегія, Іспанія, Швеція і Швейцарія,

Кластер 3: Німеччина, Італія та Японія.

Економісти К. Ассенмахер-Веше та С. Герлах використали десять змінних для створення ієрархічної кластеризації [1]:

· С3: індекс концентрації, частина активів трьох найбільших банків у відсотках від активів усіх комерційних банків;

· HHI: індекс Герфіндаля-Гіршмана, який визначається як сума квадратів часток ринку;

· FREE: індекс фінансової свободи від Heritage Foundation;

· REST: міра обмежень банків щодо участі в торгівлі цінними паперами та страхової діяльності;

· DEPTH: індекс глибини кредитної інформації з проекту Doing Business;

· BC: сукупні активи комерційних банків у вигляді частки від сукупних активів банківської системи;

· GVT: частка кредитів банківської системи в банках з державним капіталом в 50% і більше;

· FOR: частка кредитів банківської системи в банках з іноземним капіталом в 50% і більше;

· MARGIN: чистий процентний дохід банку в якості частки процентних активів;

· CRED: відношення приватних кредитів до ВВП.

Індекс концентрації (С3) і Герфіндаря-Гіршмана (HHI) широко використовуються для вимірювання банківської конкуренції і базуються на традиційному підході, за яким чим більше фірм, тим вище рівень конкуренції. Тим не менш, бар'єри для входу і, в більш широкому сенсі, виклики ринку, не охоплюються цими двома показниками. Індекс фінансової свободи (FREE), рівень банківських обмежень (REST) ​​і індекс глибини кредитної інформації дозволяють включати, певною мірою, ці показники в структуру ієрархічної кластеризації. Структура власності банку теж може давати інформацію для характеризації конкуренції. Змінні BC, GVT, FOR, які визначають важливість комерційних банків, державних і банків з іноземними інвестиціями також не могли лишитися поза увагою вчених. Нарешті, ними була включена в розрахунки і чиста процентна маржа (MARGIN) як засіб вимірювання ринкового впливу банків, і відношення кредитів до ВВП (CRED) для контролю розміру кредитного ринку в економіці.

В ході проведеного дослідження, вчені дійшли таких висновків. Банківська система з більшою свободою і така, що в основному належить комерційним банкам, не призводить до більш значних коливань в кредиті під час бізнес-циклу, а рівень конкуренції не є істотним для оцінки проциклічності кредиту. Кластер 1, що складається переважно з англомовних країн, характеризується високим індексом фінансової свободи, банківська система в основному належить комерційним банкам. Порівняно до всієї вибірки, кластер 1 також характеризується нижчим концентраційним індексом, вищими показниками глибини кредитної інформації і меншими банківськими обмеженнями (REST), незважаючи на значення випробувань для останнього показника, який склав 10%. Кластер 2 складається з континентальних європейських країн, і його характеристики близькі до тих, що було отримано в середньому для вибірки, за винятком індексу концентрації, який вище, та індексу глибини кредитної інформації, значення якого нижче, ніж в середньому по вибірці. Нарешті, третій кластер включає в себе країни зі специфічною банківською структурою. Низькі концентраційний індекс та індекс Герфіндаля-Гіршмана і обмежене значення комерційних банків можна пояснити великою кількістю кооперативних банків в Німеччині, Італії та Японії. Порівняно з глобальною вибіркою, цей кластер також характеризується більш низьким індексом фінансової свободи і відношенням кредиту до ВВП, а також низькою кількістю банків з іноземним капіталом.

Список використаних джерел:

1. Assenmacher-Wesche K. and Gerlach S. Financial Structure and the Impact of Monetary Policy on Asset Prices [Електронний ресурс]. – 2008. – Режим доступу: http://ideas.repec.org/e/c/ pwe101.html

2. Boyd J. Bank risk taking and competition revisited: New Theory and Evidence [Електронний ресурс] / Boyd J., De Nicolo G., Jalal A.M. – 2006. – Режим доступу: http://www.imf.org/ external/pubs/ft/wp/2006/wp06297.pdf

3. Keeley M. Deposit Insurance, Risk and Market Power in Banking [Електронний ресурс]. – 1990.

4. Schaeck, K., Cihak, M. and Wolfe, S. Are More Competitive Banking Systems More Stable? [Електронний ресурс]. – 2006. – Режим доступу: http://www.imf.org