Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

III Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» 17-18 февраля 2012г. Том 5

К.е.н. Смоленюк П.С., Мица Н.В.

Хмельницький економічний університет, Україна

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ЯК НЕОБХІДНА ПЕРЕДУМОВА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНИ

Важливою складовою національної безпеки є енергетична незалежність. Невідповідність між наявністю власних енергоносіїв та потребою в них, вичерпність паливно-енергетичних ресурсів, загострення екологічних проблем зумовлених видобутком, транспортуванням, переробкою та споживанням енергоресурсів окреслюють тенденцію до загострення енергетичних питань в світі загалом та Україні зокрема.

Україна є енергодефіцитною державою, яка сьогодні лише частково задовольняє потреби в паливі та енергії за рахунок власних ресурсів, що негативно впливає на її енергетичну безпеку. Енергоспоживання завжди буде мати тенденцію до зростання. Введення нових генеруючих потужностей, зазвичай, лімітується наявністю коштів на їх будівництво. Без раціонального використання енергії дану проблему вирішити неможливо. Енергозберігаючі технології не мають альтернативи, а їх впровадження є необхідною передумовою вирішення економічних, виробничих та соціальних задач [1].

Якщо порівнювати енергомісткість ВВП країн світу (табл. 1), то Україна вирізняється одним з найвищих показників.

Таблиця 1. Енергомісткість ВВП країн світу в 2008 р. [2]

Країна

Енергомісткість ВВП, кг.н.е. / дол. США

Данія

0,11

Японія

0,11

Великобританія

0,14

Німеччина

0,18

Франція

0,18

США

0,21

Росія

0,47

Україна

0,5

Світ

0,21

Висока енергомісткість ВВП України зумовлена структурними дисбалансами національного виробництва, адже в структурі промислового виробництва переважають енергоємні види економічної діяльності: машинобудування, хімічна промисловість. Україна експортує сировину та напівфабрикати, а імпортує переважно готову продукцію, втрачаючи при цьому природну непоновлювану ренту і фінансуючи за рахунок власних природних ресурсів економічне зростання інших країн.

Характерною особливістю вітчизняної енергетики є низький рівень використання потенціалу альтернативних видів палива та альтернативних джерел енергії. Згідно даних Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Україна має значний технічно-досяжний потенціал вироблення енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, який становить 98 млн. т.у.п. (табл. 2).

Таблиця 2. Технічно-досяжний потенціал вироблення енергоносіїв

з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива в Україні [3]

з/п

Напрями освоєння ВДЕ

Річний технічно-досяжний

 енергетичний потенціал

млрд. кВт·год

млн. т у.п.

1.

 Вітроенергетика

79,8

28,0

2.

 Сонячна енергетика,  в тому числі

38,2

6,0

2.1.

 – електрична

5,7

2,0

2.2.

 – теплова

32,5

4,0

3.

 Мала гідроенергетика

8,6

3,0

4.

 Біоенергетика,  в тому числі:

178

31,0

4.1.

 – електрична

27

10,3

4.2.

 – теплова

151

20,7

5.

 Геотермальна теплова енергетика

97,6

12,0

6.

 Енергетика довкілля

146,3

18,0

Загальні обсяги заміщення традиційних ПЕР

548,5

98,0

Виходячи з того, що Україна у 2010 р. спожила 168,7 млн. т.у.п, то за рахунок відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива могла б задовольнити потреби в енергії на 58% і повністю відмовитись від імпорту паливно-енергетичних ресурсів, натомість частка відновлювальних джерел енергії в загальній структурі споживання первинних енергоносіїв у 2010 р. становили менше 0,05% [4].

Обсяг використання поновлюваних та нетрадиційних джерел енергії в світі постійно зростає, значні кошти витрачаються на розробку нових технологій і технічних засобів їх застосування. Цьому сприяє екологічна чистота використання геотермальних, сонячних, вітрових, припливних та інших електростанцій в порівнянні з тепловими. Сьогодні розвинені країни світу використовують в середньому майже 7,8 % поновлюваної енергії (з яких 6,5 % – гідроенергія, і 1,3 % – альтернативні та відновлювані джерела), а в окремих країнах більше: так, в Бразилії – 38,4 %, Швеції – 38,3 %, Фінляндії – 18,6 %. На жаль, сьогодні в Україні в загальному балансі енергоспоживання альтернативні джерела енергії становлять менше 0,05 %, гідроенергія – 2,5 % [4].

Проблема неузгодженості внутрішнього споживання паливно-енергетичних ресурсів має гостро негативні економічні та соціальні наслідки, які обмежують потенціал підвищення якості життя українських громадян. Це виявляється в наступному:

- конкурентоспроможність вітчизняної продукції, яка здебільшого є енергомісткою, досягається лише за рахунок значного зниження витрат на оплату праці;

- поступово руйнується інфраструктура паливно-енергетичного комплексу та комунальних підприємств водо- й теплопостачання;

- високі ціни та низька якість послуг підприємств паливно-енергетичного комплексу та комунальних підприємств водо- й теплопостачання.

Проблеми енергозбереження та енергоефективності стають наріжним каменем для вітчизняної економіки.

Досвід високорозвинених країн свідчить, що стійкий економічний розвиток може бути досягнутий без суттєвого збільшення обсягів споживання енергії, але в такому випадку політика енергоефективності та енергозбереження повинні стати ключовим фактором економічного розвитку та конкурентоспроможності економіки країни. Сьогодні, в умовах загострення конкуренції за світові паливно-енергетичні ресурси, енергозбереження та енергоефективність економіки стають обов’язковим інструментом отримання довгострокових конкурентних переваг країни на світовій арені та зростання добробуту населення завдяки зменшенню енергомісткості ВВП, послабленню енергозалежності та зниженню негативного техногенного впливу на довкілля.

У світових рейтингах енергоефективності економіка України, зазвичай, перебуває в кінці списків. Політика підвищення енергоефективності та енергозбереження, що проводиться в Україні, не здійснює помітних впливів на ефективність споживання паливно-енергетичних ресурсів в країні, тому актуальним стає запозичення досвіду країн, які досягли помітних успіхів в даному напрямку.

Підвищення енергоефективності національної економіки сприятиме підвищення іміджу та конкурентоспроможності України на світовій арені.

Список використаних джерел:

1. Сбродов Г.П. Режисное взаимодействие электроэнергетической системы с потребителями электроэнергии / Г.П. Сбродов // Изв. Вузов. Серия Экономика. – 1992. – № 4. – С. 3-14.

2. World Energy Outlook 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.worldenergyoutlook.org. – 17.05.2011.

3. Офіційна інтернет-сторінка Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// http://naer.gov.ua/potencial-2. – 17.05. 2011.

4. BP Statistical Review of World Energy. Yune 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bp.com/statisticalreview. – 17.05.2011.