Сазонець І.Л., Гладун О.П.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЕКТ ВИДОБУТКУ ТА ПЕРЕРОБКИ БУРОГО ВУГІЛЛЯ

Забезпечення енергетичної безпеки держави виступає однією з цілей енергетичної стратегії України. Енергетична незалежність дозволяє підтримувати конкурентоспроможність товарної продукції і на рівних вести діалог на міжнародних ринках. В Україні видобуваються всі види паливних корисних копалин. У структурі запасів органічного палива України на частку нафти і природного газу, відповідно, припадає 2 % і 2,6 %, тоді як на частку твердих горючих копалин (ТГК) – 95,4%.

В Україні газоподібні і рідкі вуглеводні є основними енергоносіями в паливному балансі (57 % проти 28 % ТГК). У перспективі вугілля розглядається як один з основних видів сировини для одержання електроенергії, виробництва моторних палив та продуктів органічного синтезу. Недостатня увага сучасним науковцями приділяється освоєнню нових технологій переробки бурого вугілля, яке є цінним продуктом для хімічної промисловості та сировиною для виробництва водовугільного палива (ВВП). Зацікавленість до водовугільного палива в теплоенергетиці Україні виникла внаслідок необхідності пошуку нових ефективних технологій використання вугілля і посилення екологічних вимог до спалювання твердого палива в промислово розвинених регіонах.

Україна повністю задовольняє свої потреби у вугіллі за рахунок власного видобутку. Щорічно в Україні вуглевидобуток перевищує обсяги споживання цього енергоресурсу в середньому на 6-7%. Профіцит вугільної продукції в Україні виникає внаслідок того, що основні споживачі енергетичного вугілля на внутрішньому ринку України – теплові електростанції – зменшують його споживання.

Значну увагу сучасні науковці звертають на можливості використання бурого вугілля як джерела енергії та комплексної сировини для хімічної промисловості. Унікальна якість бурого вугілля Україні дозволяє організувати випуск продукції, що має стійкий попит на міжнародному ринку. Дніпровський буровугільний басейн розташований у центральній частині України (на території декількох областей). Запаси вугілля промислових категорій в їх межах – від 4-7 млн. т до 120-327 млн. т, при середньому значенні 52 млн. т глибина залягання пластів – від 10 до 160 м, переважно в інтервалі глибин від 50 до 70 м, що дозволяє розробляти значну частину запасів відкритим способом. Прогнозні ресурси і запаси вугілля в Дніпровському буровугільному басейні складають 4,16 млрд. т, балансові запаси -2,18 млрд. т вугілля, що вміщує бітум, є на 7 родовищах з запасами 219 млн. т. і є сировинною базою виробництва цінного продукту вуглепереробки монтан-воску.

З багатьох можливих шляхів використання органічною складовою бурого вугілля раціональним представляється комплексна (безвідходна) переробка з витяганням монтан-воску і застосуванням частини вугілля як сировини для приготування ВВП з подальшим спалюванням на ТЕС.

В результаті експериментальних досліджень, проведених на базі ІНФОУ HAH Україні, показана можливість приготування ВВП на основі ентбітумінованого вугілля. Використання нових розчинників дозволяє збільшити вихід бітуму на 30% і витягувати максимальну кількість воску, а отримання мазутоподібного палива – ВВП з добавкою певної кількості високометаморфізованого вугілля і деяких фракцій дистилятів нафтопереробки на базі ентбітумінованого бурого вугілля є перспективною енергозберігаючою технологією.

Хіміко-технологічний напрямок використання бурого вугілля Дніпробаса має значні перспективи, але його розвиток стримується відсутністю нових, апробованих в Україні, технологій та переробних потужностей, а також браком ринків збуту та інвестицій.

В даний час українським приватним товариством «Інтехпроект» проводяться роботи по можливому залученню запасів одного з родовищ Дніпробасу у промислове виробництво. У розробленому ТОВ НВП «Інтехпроект» інноваційному проекті передбачений об'єм інвестицій в сумі 22,0 млн. євро, в т.ч. на будівництво заводу гірничого воску -11,5 млн. євро. Собівартість видобутку бурого вугілля складе 7,5 євро за 1 т, а рентабельність вуглевидобутку передбачена на рівні 50% (табл. 1).

Таблиця 1

Показники ефективності використання інвестицій у проект відновлення одного з родовищ Дніпробасу

З метою підвищення рівня рентабельності пропонується введення в технологічний ланцюжок попутного виробництва вуглелужних реагентів (УЛР). Видобуток вугілля 300 тис. на рік дозволить виробляти близько 5 тис. т воску собівартістю близько 14 тис. грн./т і 11 тис. т УЛР собівартістю близько 2,8 тис. грн. / т.

Реалізація даного проекту, крім вирішення важливих соціально-економічних проблем, дасть можливість забезпечити потреби внутрішнього ринку у воску різних марок і продаж частини його на зовнішньому ринку. Таким чином, розвиток країни і життєво важливих галузей промисловості повинно базуватися на основі раціональної практичної інвестиційної діяльності, переході на економіку, засновану на високих технологіях вугільних підвищення енергоефективності виробництва.