Снітівкер І.Г.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ В УМОВАХ ЕВОЛЮЦІЇ МОДЕЛЕЙ СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ФОРМАЦІЙ

Світове економічне господарство в останні десятиліття характеризується зростаючим значенням міжнародної торгівлі послугами, яка, порівняно швидко розвиваючись, чинить все більш істотний вплив на розвиток національних економік держав і світового господарства в цілому. В умовах науково-технічного прогресу і подальшого поглиблення поділу праці, під впливом закону зростаючих потреб послуги починають відігравати центральну роль у забезпеченні конкурентоспроможності економіки держав, зростанні інвестицій і збільшення обсягів міжнародної торгівлі, набувають все більшого значення в соціальному житті країн, підвищуючи рівень добробуту народу, вирішуючи проблему працевлаштування працівників, які вибувають зі сфери матеріального виробництва. В даний час у сфері послуг створюється дві третини ВВП промислово-розвинених країн і зайнято більше половини працездатного населення. Міжнародна торгівля послугами становить близько 20% від загального обсягу світової торгівлі. При цьому наведені вище показники по послугах мають тенденцію до постійного зростання. Подання про послуги, як про щось економічно другорядному, що є придатком виробничого процесу, відходить у минуле. Багато послуг забезпечують високий рівень і швидке зростання продуктивності, граючи велике значення на всіх етапах виробничого процесу. Послуги присутні практично скрізь, супроводжуючи будь-який вид діяльності. В даний час стрімко зростає число нових послуг високої якості за нижчими цінами. При цьому особливо швидкими темпами розвивається торгівля, так званими, «діловими» видами послуг (страховими, банківськими, управлінськими, телекомунікаційними, інформаційними, консультаційними, послугами з вивчення ринку і з організації продажів і т.д.), попит на які за останні десятиліття значно виріс. Головною силою інтернаціоналізації у сфері послуг в останні десятиліття стали прямі іноземні інвестиції, основним провідником яких є транснаціональні корпорації і транснаціональні банки. Проте не всі країни світової економіки спроможні використовувати переваги міжнародної торгівлі послугами. Саме країни, що перейшли до інформаційної суспільно-економічної формації є монополістами на інформаційних ринках світу.

Сьогодні на підвалинах постіндустріального суспільства закладається нова епоха в історії суспільства. Зумовлена стрімким розвитком науки і знань, вона формується у великомасштабну науково-технологічну революцію, характеризується становленням постіндустріальних соціально-економічних систем, глобалізацією економіки й економічної науки світу. Інформаційне суспільство (англ. Information society) — за концепцією постіндустріального суспільства; нова історична фаза розвитку цивілізації, в якій головними продуктами виробництва є інформація і знання. Рисами, що відрізняють інформаційне суспільство, є: збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства; збільшення долі інформаційних комунікацій, продуктів та послуг у валовому внутрішньому продукті; створення глобального інформаційного простору, який забезпечує (а) ефективну інформаційну взаємодію людей, (б) їх доступ до світових інформаційних ресурсів і (в) задовольняння їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг. Щабель в розвитку сучасної цивілізації, що характеризується збільшенням ролі інформації і знань в житті суспільства, зростанням долі інфокомунікацій, інформаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті (ВВП), створенням глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задовольняння їхніх соціальних і особистісних потреб в інформаційних продуктах і послугах. Інформаційне суспільство настає внаслідок інформаційно-комп'ютерної революції й базується на інформаційній технології, «інтелектуальних» комп'ютерах, автоматизації та роботизації всіх сфер і галузей економіки та управління, єдиній найновішій інтегрованій системі зв'язку. Це забезпечує кожній особі (закріплюється законодавчими актами) будь-яку інформацію і знання та зумовлює радикальні зміни в усій системі суспільних відносин (політичних, правових, духовних та інше). Завдяки цьому забезпечується найбільший прогрес і свобода людини, можливість її реалізації.

Періодизація розвитку теорій міжнародної торгівлі нерозривно пов’язана з формаціями суспільно-економічних відносин. Першою з них є аграрне суспільство. Теоріями, що сформувались в період встановлення аграрного суспільства є: теорія меркантилізму; теорія "цін — золота — потоків"; теорія абсолютних переваг; теорія відносних переваг. Наступним етапом в розвитку теорій міжнародної торгівлі є перехід людства до індустріального типу суспільства. Теоріями, що сформувались в період встановлення до індустріального типу суспільства є: теорія розміру країни; теорія співвідношення факторів виробництва; теорія порівняльних переваг; парадокс Леонтьєва. Наступним етапом в розвитку теорій міжнародної торгівлі є перехід до такої суспільно-економічної формації як постіндустріальне суспільство. Теоріями, що сформувались в період встановлення постіндустріального суспільства в деяких регіонах світу є: неомеркантилізм; теорія вирівнювання цін на фактори виробництва; теорія подібності країн; теорія конкурентних переваг. Детермінований розвиток теорій міжнародної торгівлі від суспільно-економічної формації проявляє себе переосмисленні змінних міжнародної торгівлі. Виникнення теорій міжнародної торгівлі невід’ємно пов’язано з розвитком і зміною суспільно-економічних формацій. Таким чином формування теорій міжнародної торгівлі є проявом тенденцій міжнародної торгівлі, які в свою чергу є частиною системи економіко суспільних формацій. Безумовно, це докорінно змінює характер розвитку міжнародних економічних відносин та міжнародної торгівлі. В таких умовах перспективними напрямами досліджень є теоретичні опрацювання сучасних тенденцій міжнародної торгівлі.