Новосад І.Г.
Луцький національний технічний університет,Україна
ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ ПРОБЛЕМНОСТІ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ
Для організації ефективного управління важливе значення має інформація про існуючий рівень розвитку регіону, регіональні проблеми, що дозволяють формувати необхідні цілі та підбирати заходи для подолання проблемності та запобігання їх появі у майбутньому.
М. Жук [1] до основних показників соціально-економічної асиметрії відносить:
1) загальні показники: площа території; густота населення; частка міського населення;
2) соціально-демографічні показники: демографічні показники; соціальні показники; показники матеріального добробуту;
3) соціально-економічні і трудові показники: рівень безробіття; кількість вакансій, їх співвідношення з кількістю зареєстрованих безробітних;
4) економічні і фінансові показники: валовий внутрішній (регіональний) продукт; обсяг промислового виробництва; індекс фізичного обсягу промислового виробництва; обсяг роздрібного товарообігу в грошовому вираженні; обсяг сільськогосподарського виробництва; обсяги іноземних інвестицій;
5) структурні економічні показники: галузева структура промислового виробництва , структура зайнятості населення в галузях господарства.
Автори О. Г. Топчієв , Т. М. Безверхнюк , З. В. Тітенко [2] визначають головними показниками регіональних диспропорцій та рівня життя насе лення у різних регіонах розмір валового внутрішнього продукту на душу населення, а також рівень безробіття населення.
Г. Балабанов , В. Нагірна та О. Нижник [3] при оцінці рівня соціально-економічного розвитку регіону пропонують застосовувати трирівневу систему показників. Для кожного з рівнів було відібрано сукупність найважливіших (на думку авторів) показників-індикаторів, об'єднаних у три групи: навколишнє природне середовище, населення, економіка. Першим етапом методики визначення коефіцієнтів вагомості є збір експертної інформації шляхом опитування. Наступний етап – оцінка значущості показників-індикаторів всередині своєї гру пи. Після цього обчислюються значення коефіцієнтів вагомості показників кожної підсистеми.
Л. Масловська [4] п оказники оцінки міжрегіональних відмінностей у рівнях розвитку пропонує об'єднати у три блоки: екологічні, соціальні, економічні. Блок екологічних показників включає: обсяги викидів і скидів забруднюючих речовин з розрахунку на 1 км 2 території та на 1 жителя, частку земель, що потребують рекультивації у загальному земельному фонді тощо.
Найважливішими соціальними показниками, на думку автора, є рівень зайнятості, середній дохід на 1-го жителя, середня заробітна пла та, забезпеченість житлом, обсяг роздрібного товарообо роту на 1-го жителя тощо.
Економічні показники, що характеризують міжрегіональні відмінності: валова продуктивність праці, обсяг промислової продукції в розрахунку на 1-го жителя, виробництво продукції рослинництва і тва ринництва в розрахунку на душу населення та на 100 га сільськогоспо дарських угідь тощо [4].
Такі науковці, як Т. Миронова, О. Добровольська [5] виділяють наступні орієнтири, що визначають проблемний стан території:
а) показники, які свідчать про те, що соціально-економічний стан території протягом останніх трьох років визначається низьким рівнем розвитку сільськогосподарського виробництва, промисловості й інших сфер економічної діяльності, нерозвинутою виробничою, соціальною й транспортною інфраструктурою. До таких показників відносять:
? рівень сукупних податкових надходжень на одного жителя;
? рівень доходів місцевих бюджетів на одного жителя без обліку трансфертів з державного бюджету;
? питома вага непрацездатного населення, у тому числі пенсіонерів;
? рівень використання сільськогосподарських угідь;
? питома вага населення, зайнятого в сільськогосподарському виробництві;
б) показники, які свідчать про те, що соціально-економічний стан території протягом останніх трьох років безпосередньо пов'язаний з економічним спадом у галузях, які раніше формували на цій території основну частину бюджетних надходжень. До таких показників належать:
? рівень зареєстрованого безробіття;
? рівень доходів місцевих бюджетів на одного жителя;
? рівень сукупних податкових надходжень на одного жителя;
? питома вага непрацездатного населення;
в) показники, які підтверджують про несприятливий екологічний стан території, викликаний економічною діяльністю, що протягом останніх трьох років має тенденцію до погіршення. До таких показників відносять:
? обсяг і рівень забруднення стічних вод, що скидають у поверхневі водні об'єкти;
? обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря й рівень його забруднення;
? рівень забруднення земель шкідливими речовинами;
? рівень захворюваності населення, у тому числі професійної.
Узагальнення існуючих підходів до оцінки рівнів соціально-економічного розвитку регіонів, аналіз їх переваг та недоліків свідчить про необхідність об’єктивнішого і ґрунтовнішого відбору параметрів оцінки регіонального розвитку та аналізу проблемності розвитку регіонів.
Список використаних джерел:
1. Жук М.В. Регіональна економіка: підручник / М.В. Жук. – К.: ВЦ «Академія», 2008. – 416 с.
2. Топчієв О.Т. Регіональний розвиток України і становлення держав ної регіональної політики: навч.-метод . посібник / О.Г. Топчієв , Т.М. Безверхнюк , З.В. Тітенко . – О.: ОРІДУНАДУ , 2005. – 224 с.
3. Трансформація структури господарства України: регіональний аспект / за ред. Г.В. Балабанова , В.П. Нагірної, О.М. Нижник. – К.: Міленіум, 2003. – 404 с.
4. Масловська Л.Ц. Сталий розвиток продуктивних сил регіонів України: теорія, методологія, практика: дис. … д.е.н . / Л.Ц. Масловська . – К., 2004.
5. Управління розвитком регіону: навч . посіб . / [Т.Л. Миронова, О.П. Добровольська , А.Ф. Процай та ін.] – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 328 с.