Говтва О.О.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Україна

ЗНАЧЕННЯ АУДІЮВАННЯ ПРИ НАВЧАННІ ДРУГІЙ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ

 

Науковці вважають іноземні мови предметом з категорії важких у навчанні нарівні з такими предметами, як, наприклад, фізика, хімія,чи математика.

З психології відомо, що людська психіка переживає глибокий стрес, не сприйняття, а іноді, навіть, відторгнення будь-якого нового явища, з яким стикається. Також відомо з практики викладення іноземних мов, що людські психотипи: сангвініки, холерики, флегматики та меланхоліки, по-різному сприймають та засвоюють нові знання.

В учнівських групах, зазвичай, присутні представники усіх цих психотипів, і викладач має це враховувати при навчанні іноземній мові. Так, сангвініки та холерики, що мають більш пришвидшені мозкові реакції, будуть жвавіше реагувати на все нове і зі сміливою зацікавленістю його пізнавати. Флегматикам та меланхолікам потрібно більше часу для того, щоб опанувати нові знання. Зате вони мають певні переваги в плані працездатності та глибини засвоєння учбового матеріалу.

То ж, постає питання: як полегшити, зробити менш проблемним та більш цікавим пізнання нової іноземної мови. Між чотирьох видів мовленнєвої діяльності, що мають бути присутні на уроці – читання, говоріння, письма та аудіювання, саме останній вид – аудіювання, може виконати цю задачу.

Людина, що потрапляє в іншомовне середовище та не вміє ні говорити, ні писати та, навіть, читати, вже через деякий час перебування в ньому, набравши початковий лексичний запас, вже може зрозуміти майже 80% інформації. І все це без інтенсивної практики говоріння, читання чи письма, а саме завдяки тому, що максимальну тривалість часу слухає, чує іноземну мову та співвідносить почуте з діями людей.

Науці відомий такий факт: служниця, яка тривалий час працювала в домі професора медицини і, мимоволі, була присутня під час наукових дискусій професора зі своїми колегами, які вони вели на латині, захворівши і знаходячись в непритомному стані, заговорила на латині, на превеликий подив професора. Солдати, що знаходились тривалий час у полоні, чи, навіть, студенти, що проживають в одних кімнатах з іноземцями за певних умов починали говорити на іноземній мові, не вміючи ні читати, ні писати.

Фактор багаторазового повторювання в аудіюванні відіграє вирішальну роль в процесі навчання іноземній мові. Так, при першому прослуховуванні мовного матеріалу без опори на текст, у слухача неодмінно виникає багато запитань, чи незрозумілих місць. При наступних прослуховуваннях аудівальний текст ставатиме більш зрозумілим.

Відомо, що у носіїв мови є певне розмаїття у вимові та артикуляції звуків, різне тональне, інтонаційне та емоційне забарвлення. Тому, для успішного оволодіння іноземною мовою потрібне прослуховування якомога більшої кількості носіїв цієї мови.

У випадку з іспанською мовою, де існує величезне територіальне, етнічне, історичне, культурне розмаїття, таке прослуховування просто неодмінне. В першу чергу, це прослуховування теле- та радіопередач, пісень народних, естрадних як виконавців з Іспанії, так і Латинської Америки.

Дуже велике значення має підкріплення аудіювання зоровими подразниками. Іноді це має вирішальне значення при засвоєнні мовного матеріалу. Відомий такий факт: один з американських університетів надав можливість своїм студентам прослуховувати аудіозаписи лекцій одного відомого професора. Але ефект виявився нульовим. Ситуація виправилася лише тоді, коли аудіозаписи лекцій супроводили відеопоказами. Засвоюванність учбового матеріалу стала майже стовідсотковою.

За висновками науковців, людський мозок спочатку «зчитує» інформацію з міміки, жестів та, навіть, невловимих рухів людини, додаючи до цього аудитивну інформацію. Можливо, ця здатність людського мозку залишилася нам у спадок від далеких предків, коли пралюдина не вміла говорити, але ж прекрасно розумілася зі своїми сородичами за допомогою жестів та міміки. Тварини також не говорять, але добре розуміються без цього.

З огляду на фізіологію людини факт поганого сприйняття студентами аудіозапису лекцій пояснюється тим, що нерви, які ведуть від ока до мозку у 8–10 разів товстіші, за ті, що йдуть від вуха. То ж, відповідно, і засвоювання людиною інформації на 80–90% відбувається за рахунок зору і лише на 10–20% – завдяки слуху.

Схожі показники наводять вчені щодо функціонування пам’яті – людина запам’ятовує 90% того, що робить; 50% того, що бачить і лише 10% того, що чує.

Аудіювання можливо проводити на всіх трьох етапах уроку: формуванні навичок, активізації та автоматизації. Тобто, від простих завдань з аудіювання до більш складних.

Розглянемо деякі приклади комбінування аудіювання з іншими видами мовленнєвої діяльності на різних етапах уроку.

При формуванні навичок вимови звуків дати учням прослухати їх з аудіо запису, потім повторити декілька разів за диктором. При цьому викладач кожен звук супроводить показом картки з графічним зображенням відповідного знаку. При проведенні даної вправи мозок учня отримує сигнали відразу від трьох органів: язика, очей та вух. Ускладнюючи це завдання з аудіювання, можна попросити учнів ще й записати аудійований звук, чи слово.

При формуванні граматичних навичок: дати прослухати ряд дієслів, що стоять у різних часах і записати лише ті, що відповідають даному часу.

Ще цікавіше стане завдання, якщо учням запропонувати для прослуховування пісню, а потім вибрати з неї і записати задане граматичне завдання. Більш складними завданнями можуть стати такі: прослухати текст і скласти план його розповіді, а потім стисло розповісти; чи скласти письмові питання, задати їх товаришеві, почути його відповіді і виправити помилки. Подібних завдання з аудіювання можна скласти безліч.

Слід зауважити, що всі види мовленнєвої діяльності результативніше проводити, поділивши учнів на невеликі групи, чи команди, які виконують завдання, змагаючись між собою.

Члени однієї команди виконують завдання, радячись один з одним, в атмосфері взаємодопомоги, приймають колективні рішення. Змагання між командами на швидкість, чи якість виконання завдання породжує атмосферу особливої зацікавленості та значно підвищує результативність уроку.

Коли навчання іноземній мові відбувається без належної уваги до аудіювання, студенти можуть досить добре читати, розуміти прочитане, писати, але при зустрічі з іноземцем пасують, погано його розуміють, виявляють невпевненість в собі, в своїх можливостях говорити та спілкуватися. Також вони не будуть добре розуміти, наприклад, фільми на іноземній мові.

То ж, не варто недооцінювати аудіювання в процесі навчання іноземній мові.