Кокодій Н.В., Коханенко Л.М.
Ніжинське училище культури і мистецтв імені Марії Заньковецької, Україна
ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
З «ФОРТЕПІАНО» ЗА МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОЮ СИСТЕМОЮ НАВЧАННЯ
Сучасний навчальний процес повинен враховувати тенденції суспільного розвитку і психологію молоді, а форми і методи реалізації навчального процесу повинні відповідати принципам контролю та самоконтролю навчальної діяльності студентів. Тому виникає необхідність використання таких форм та засобів мотивації навчання, які б підвищували відповідальність студентів за якість своєї праці.
Модульно-рейтингова система оцінювання знань з фортепіано не скасовує традиційну систему оцінювання, а існує поряд з нею. Вона робить систему оцінювання більш гнучкою, об’єктивною, стимулює студентів до систематичної та активної самостійної роботи протягом усього періоду навчання, забезпечує здорову конкуренцію між студентами у навчанні, сприяє виявленню і розвитку творчих здібностей майбутніх фахівців.
Організація навчання за МРС забезпечує:
- систематичний контроль знань, заохочення результативної творчої роботи студентів (участь в олімпіадах, конкурсах, тематичних концертах, тощо);
- індивідуалізацію навчання і підвищення зацікавленості у процесі набуття знань із відповідною диференціацією студентів за рівнем знань;
- об’ єктивність змагання студентів за якість знань;
- об’ єктивність критеріїв для заохочення студентів .
Для успішної організації самостійної роботи студента йому потрібно:
- усвідомити необхідність систематичного самостійного удосконалення своїх знань;
- виявити вольові зусилля до організації самостійного усвідомлення навчального матеріалу та уміння використовувати його на заняттях та в практичній роботі;
- творчо відноситись до матеріалу, що вивчається.
Викладач визначає зміст і методику самостійної роботи виходячи з індивідуального робочого плану за такою формою:
- відпрацювання практичних прийомів роботи над технічно-інструктивним матеріалом, опанування техніки читання з листа та ансамблевої гри, знайомство з навичками транспонування, тощо;
- ознайомлення з методичною літературою;
- тезисне конспектування окремих тем методичної літератури і інших джерел;
- самостійне розучування творів (розбір нотного тексту, робота над художнім образом твору, умінням подолати текстові та виконавські труднощі).
Викладачу необхідно удосконалювати методи контролю знань студентів. Це може бути:
- перевірка завдання на занятті;
- виконання технічному заліку;
- перевірка на підсумковому занятті;
- здача репертуару на заліку, іспиті;
- участь в концертах, конкурсах, олімпіадах;
- виконання на навчальній практиці.
Основною ознакою модульного навчання є самостійний пошук студентами знань і оволодіння вміннями і навичками, що оптимально організовують навчальний процес за рахунок індивідуалізації і поєднання різних форм і видів навчальної діяльності з вивчення музінструменту. Модульно-рейтингова організація навчального процесу підвищує рівень зацікавленості студентів щодо отримання нових знань, прагнення до самостійного опрацювання матеріалу дисципліни через постійний контроль, гласність результатів і систему заохочень.
Нова система змушує студентів працювати систематично, самостійно, активізує пізнавальну роботу, розширює можливості для всебічного творчого розвитку, розвиває їхнє творче мислення, розширює межі самостійної роботи. З методами контролю і формами оцінювання студенти училища ознайомлюються з перших занять, тому сприймають кожен вид контролю свідомо і готуються до нього. Це свідчить проте, що контроль впливає на інтенсивність самостійної роботи студентів.
Навчальний процес за МРС стає повністю відкритим для студентів, що дозволяє кожному обрати свій рівень навчання та спосіб отримання підсумкової оцінки з дисципліни, вносити корективи в свою роботу.
Модульно-рейтингова система навчання, як одна з сучасних інноваційних технологій дозволяє змінити авторитарні взаємовідносини в системі викладач-студент на взаємовідносини співпраці, що сприяє більш повному розкриттю здібностей останнього.
Якщо раніше самостійна робота розглядалась як важлива складова навчального процесу, але все ж таки поступалась за вагомістю аудиторним заняттям, то за новою парадигмою освіти самостійна робота студентів є головним складником навчальних планів і звідси виникає необхідність створення умов для формування умінь і навичок самостійної роботи, необхідних для безперервної освіти і самоосвіти. Тому ми повинні переорієнтувати навчальний процес на формування у студентів бажання і уміння самостійно оволодіти знаннями і навиками.
Тематичний план самостійної роботи студентів складається з розділів:
- тема самостійної роботи;
- кількість годин відведених на самостійну роботу;
- зміст самостійної роботи;
- форма самостійної роботи;
- форма контролю;
- кількість балів;
- література (методична, навчальна).
Кожна тема самостійної роботи оцінюється за 10 та 5-бальною системою обчислення в модульному контролі.
Самостійна робота запланована по висхідній від простого до складного.
Одним із основних завдань, які стоять перед викладачем фортепіано, є виховання у студентів навиків самостійної роботи в широкому розумінні цього слова.
Починати корисно з окремих завдань: визначити аплікатуру, найбільш доцільні прийоми роботи над окремими елементами фактури, характером звуку, формуванням технічних навичок, удосконаленням музичної пам’яті тощо. Після цього можна переходити до більш складної самостійної роботи над твором, а саме: комплексним оволодінням художнього образу твору, умінням подолати текстові та виконавські труднощі. Успіхи у розвитку цих навиків визначаються як якістю, так і терміном виконання завдання. Тому в навчальний репертуар IV,V та VI семестрів входять твори для самостійного вивчення. Вивчений під контролем викладача репертуар не дає змоги повністю перевірити стійкість закріплених понять та навичок. Для цього необхідно планувати репертуар для самостійного вивчення. Ці твори повинні бути більш легкими, ніж ті, що вивчаються за основною програмою.
З метою виявлення обдарованих студентів та заохочення їх до творчої самостійної роботи в нашому училищі проводиться конкурс «Кращий за професією». Конкурс проходить в два етапи – перший в межах спеціалізації чи комісії, другий – загальноучилищний. Конкурс дає можливість кращим студентам показати результати своєї творчої праці і отримати схвалення однокурсників і викладачів, заохочує до вдосконалення виконавської майстерності, вносить елемент конкуренції і змагання в навчання, створює позитивне відношення до занять.
Завдяки тому, що дисципліна «Спеціальний музичний інструмент фортепіано» є індивідуальним заняттям стає можливою ідея співпраці в відношеннях «студент-викладач», як і передбачає аналіз навчальної діяльності студента при виконанні самостійної роботи.
Так, на першому етапі аналізується вміння студента планувати свою діяльність, на другому – вміння вирішити поставлені завдання, на третьому – вміння контролювати, аналізувати та корегувати власну діяльність. Четвертий, завершальний етап, дозволяє відкоригувати організацію самостійної роботи студента з метою вдосконалення знань і використання їх в практичній діяльності.
Застосування в навчальному процесі цієї системи передбачає в першу чергу, наполегливу працю самого викладача в створенні відповідного навчально-методичного комплексу як умови поетапного розвитку студента в межах курсу дисципліни.
Викладач перетворюється на дослідника навчально-виховного процесу і повинен бути в курсі новітніх ідей в сфері культури, мистецтва, освіти, науки та суспільства, постійно шукати оптимальні шляхи вирішення існуючих освітянських проблем, вести моніторингові дослідження навчальної діяльності студентів і відповідно до їх результатів корегувати свою діяльність.
Викладачу необхідно створювати умови психологічного комфорту на заняттях, внаслідок чого активізується навчальна діяльність студентів. Сучасні педагогічні вимоги потребують від педагога досить високого рівня креативності, тобто творчого ставлення до покращення якості навчання та виховання майбутніх спеціалістів в галузі культури і мистецтва.