Д.іст.н. Ореховський В.О.

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

Діяльність складів Російського Товариства Червоного Хреста по забезпеченню медично-господарських потреб армії у роки Першої світової війни (1914–1918 рр.)

 

Багатогранна діяльність Російського Червоного Хреста (РТЧХ) по наданню допомоги хворим та пораненим була б неможливою без роботи його господарських закладів і, перед усім, Головного Складу і польових складів.

Ще у 1906 р. при Головному Управлінні (ГУ) РТЧХ була створена спеціальна Рада, одне з головних завдань якої вбачалося у спорудженні і обладнанні власних будівель для Головного Складу у С.Петербурзі. Його спорудження розпочалося 2 квітня 1909 р. і закінчилося у травні 1911 р. Було зведено ціле містечко з будинків, загальна вартість яких складала 661000 крб. [1, с. 21].

Крім Головного Складу до початку війни було побудовано ще ряд провінційних складів: в Астрахані, Владивостоці, Іркутську та Хабаровську. Майже закінчилося будівництво Московського складу, було розпочато зведення Київського, Тифліського і Ташкентського складів [1, с. 22].

Все майно, що зберігалося у складах, розподілювалося за мобілізаційним розкладом і відповідало встановленим типам закладів для військового часу.

Після початку військових дій саме на Головний Склад було покладено завдання забезпечити всім необхідним медичні заклади РТЧХ. До 15 вересня 1914 р. Склад відправив 636 вагонів з ліками, бинтами, різним господарським майном, з них – 602 для забезпечення польових госпіталів і лазаретів [2, с. 245].

Для виготовлення медикаментозних препаратів Радою Складів при Головному Складі була створена спеціальна фармацевтична лабораторія. Нею було виготовлено майже 50 найменувань препаратів високої якості. Причому, коштували вони у 5–6 разів дешевше за ринкові ціни. Всього тільки за 1915 р. було виготовлено біля 1,6 млн. штук різних таблеток і майже 6000 кг . інших медикаментів [3, с. 140–141].

Оскільки власне виробництво не могло задовольнити потреби діючої армії, царська Росія була змушена закуповувати все необхідне (в тому числі і медичне майно) за кордоном. З цією метою при Головному Складі була створена Комісія для закупівлі медикаментів за кордоном. Основним ринком постачання слугувала Англія. Там замовлялися медикаменти і необхідний хірургічний інструментарій. Активним постачальником була Японія. Крім медичних, купувалися і різні господарські предмети широкого вжитку [3, с. 344, 346].

Усього тільки за 1915 р. через посередництво Комісії було отримано з-за кордону майже 9000 вантажних місць різного медичного і господарського майна (майже 750000 пудів). З них майже 50000 були віддані військово-санітарному і морському відомствам [3, с. 142].

Визначна заслуга Головного Складу полягає в організації рентгенівської справи. До 1 вересня 1914 р. були обладнані перші шість рентгенівських автомобілів. За 1915 р. було відправлено на фронт 333 рентгенівських апарати і 355 рентгенівських ламп [3, с. 143].

Також були організовані дві серії курсів санітарів-рентгенотехніків. Їх було вирішено зберегти і перетворити на Центральну рентгенівську станцію РТЧХ. У 1915 р. через неї пройшло 1440 чоловік [3, с. 143].

Неабияка заслуга Головного Складу полягала у забезпеченні польових закладів РТЧХ та інших організацій засобами пересування і, особливо, автомобілями.

Всього до середини 1915 р. в усіх закладах Червоного Хреста працювало біля 420 машин [4, с. 11]. Також, ГУ було замовлено різним іноземним фірмам 168 автомобілів різних типів на загальну суму 1 млн. 300 тис. карбованців [5, с. 454].

Крім того, у Петрограді, при ГУ РТЧХ, були створені Центральні Ремонтні Майстерні. Кількість працюючих у них досягла 250 чоловік [5, с. 461]. Створювалися і фронтові ремонтні майстерні. У лютому 1916 р. вже діяло 5 таких майстерень [6, с. 37–38].

Величезну роль у наданні медико-санітарної допомоги частинам діючої армії відіграли чисельні польові склади Червоного Хреста.

Склад і майстерні Північного району розпочали свою діяльність 21 серпня 1914 р. і за декілька місяців розгорнулися в солідну установу, яка складалася з 6 відділів; закрійного, відділу платної роботи, відділу безплатної роботи, бинтового, медичного та прального відділів [7, с. 42–44].

Тільки за перші 11 місяців своєї діяльності складом було відпущено на вимоги управління головноуповноваженого Північного району РТЧХ і у приватні лазарети білизни, одягу, перев'язочних засобів на загальну суму 855710 крб. 33 коп. [7, с. 42–44].

Для обслуговування медичних закладів Північно-Західного району Червоним Хрестом були сформовані польові склади: у Нововілейці, Вітебську і Варшаві [2, с. 245–246]. Особливо напруженою була діяльність Варшавського складу. Тільки за 1915 р. складом було зроблено більше 15000 відпусків різного майна медичним закладам різних організацій і військового відомства. За цей самий час складом було одержано біля 2000 вагонів різного майна [3, с. 147].

В районі Південно-Західного фронту особливо активно діяв Київський склад РТЧХ.

За перші роки своєї діяльності складом було зроблено 11000 відпусків різного майна у лікарняні заклади військового відомства, Червоного Хреста та інших організацій на суму в 9000000 крб. Тільки господарським відділом у 1915 р. відпущено 2299740 штук білизни, 205400 – верхнього одягу, 124900 – взуття та 97900 штук інших теплих речей [3, с. 147].

Активно працювали бинторізна і заготівельна майстерні. За 1915 р. вони виготовили біля 500000 різних предметів перев'язки і біля 60000 протигазів [3, с. 148].

Під час наступу російської армії у Галичині Київський склад відкрив склади у Львові та Любліні [3, с. 148].

На Кавказькому театрі військових дій величезне значення для забезпечення медичних і господарських установ РТЧХ та інших відомств всім необхідним мала організація управлінням головноуповноваженого у Тифлісі складу Червоного Хреста.

Забезпечення закладів Червоного Хреста Південного району проводилося зі складів у Катеринославі, Одесі та Рені [8, с. 719].

Отже, масштаби війни вимагали не тільки чіткої роботи медичних закладів Червоного Хреста, а й безперебійного забезпечення їх всім необхідним. Завдяки мережі складів госпіталі, лазарети, передові загони та інші заклади Червоного Хреста (і не тільки його) у достатній кількості забезпечувалися ліками, перев'язочними засобами, інструментами та іншим майном.

 

Список використаних джерел:

1. Очерк возникновения и деятельности Российского Общества Красного Креста. – СПб., 1913. – 63 с.

2. ЦДІА України у Києві. – Ф. 719. – Оп. 1. – Спр. 4.

3. РДВІА. – Ф. 12651. – Оп. 6. – Спр. 47.

4. ЦДІА України у Києві. – Ф. 719. – Оп. 1. – Спр. 69.

5. О постановке автомобильного дела в Обществе Красного Креста. (Доклад, сделанный в Автомобильной Комиссии при Главном Управлении Красного Креста А.А. Шенкевичем) //Вестник Красного Креста. – 1917. – № 2–3. – С. 452–462.

6. Краткий обзор деятельности Российского Общества Красного Креста по оказанию помощи больным и раненым воинам на театре войны с Австро- Венгриею, Германиею и Турциею в 1914–15 гг. Доклад общему собранию гг. членов РОКК 28 февраля 1916 г . – Петроград, 1916. – 91 с.

7. Краткий отчет главноуполномоченного Северного района Российского Общества Красного Креста. С начала войны по 19 июля 1915 года. – Петроград, 1916. – 205 с.

8. ЦДІА України у Києві. – Ф. 719. – Оп. 1. – Спр. 128.