Підвербецька О.В., к.м.н. Сливка В.І., Лесюк Ю.М., Ільчишин Т.І.

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА КО-ІНФЕКЦІЮ ВІЛ/ТУБЕРКУЛЬОЗ

 

Актуальність. Протягом останнього десятиліття для країн усього світу постала проблема поєднання двох інфекцій – ВІЛ-інфекції та туберкульозу (ТБ). ВІЛ-інфекція підтримує епідемію ТБ, який в свою чергу є найбільш частою причиною смерті ВІЛ-позитивних пацієнтів.

Мета: д ослідити та вивчити особливості клінічного перебігу тубер кульозу (ТБ) у ВІЛ-інфікованих хворих.

Матеріали та методи. Нами було обстежено 15 хворих на ко-інфекцію ВІЛ/туберкульоз, серед яких чоловіки становили 87% (13 хворих), жінки – 13% (2 хворих). Середній вік хворих складав 37,5 років, переважну більшість становили пацієнти віком старше 40 років (67%), хворі віком 35–40 років склали 15%, 30–35 років – 11%, 20–30 років – 7%. Основну частину хворих становили міські жителі – 54%, 2 пацієнтів не мали постійного місця проживання – 13%, решта – 33% – були жителями сіл. Також було встановлено, що принаймні 7 пацієнтів вживають або вживали в минулому ін’єкційні наркотики.

Результати дослідження. У ході дослідження нами було встановлено наступні типи туберкульозного процесу у даних хворих: вперше діагностований туберкульоз – 9 хворих, рецидив туберкульозу – 1 хворий, хронічний туберкульоз – 5 хворих, окрім того у 3 пацієнтів була встановлена мультирезистентність.

Серед клінічних форм переважав дисемінований туберкульоз – 60% випадків (9 хворих, серед яких у 1 пацієнта було поєднання дисемінованого ТБ легень та позалегеневого ТБ), позалегеневий ТБ – 13% (2 пацієнтів з ТБ лімфатичних вузлів), вогнищевий – 13% (2 хворих), інфільтративний – 7% (1 хворий), циротичний – 7% (1 хворий).

Клінічно інтоксикаційний синдром зустрічався у 100% хворих, при чому домінантним він був у 11 пацієнтів (73%). Незначно вираженим інтоксикаційний синдром був лише у 2 хворих (13%), помірним – у 4 хворих (27%) , вираженим – у 9 хворих (60%) ; проявлявся: підвищенням температури тіла до 37,5 ° С – у 3 хворих, 37,5-38,5 ° С – у 4 хворих, більше 38,5 ° С – у 8 хворих, незначною загальною слабкістю – у 2 хворих, помірною – у 7, вираженою – у 6 хворих, втратою ваги від 5 до 10 кг – у 4 хворих, 10–15 кг – у 8 хворих, більше 15 кг – у 3 хворих. Бронхолегеневий синдром був виявлений у 85% хворих на легеневі форми ТБ і домінанував лише у 4 хворих. Проявлявся кашлем (нами була застосована 3-бальна оціночна шкала) – 2 бали – 1 хворий (7%), 1 бал – 11 хворих (73%), відсутній – у 3 хворих (20%); задишкою у 9 хворих (60%), серед них – при незначному фізичному навантаженні – у 1 хворого (ХТБ), болем в грудній клітці – у 2 хворих (13%).

Висновки. У пацієнтів з поєднаною інфекцією найчастіше зустрічається така клінічна форма туберкульозу як дисемінований. У значній частині випадків, особливо при погресуванні ВІЛ-інфекції реєструються позалегеневі форми туберкульозу, серед яких переважає туберкульоз лімфатичних вузлів, що співпадає з результатами досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. У пацієнтів із СНІДом ТБ нагадує первинний, так як у процес залучаються саме внутрішньогрудні лімфатичні вузли та серозні оболонки. Клінічно переважає виражений інтоксикаційний синдром, що нагадує прояви самої ВІЛ-інфекції і значно ускладнює первинну діагностику ТБ.