Поприткіна Д.Ш.

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Україна

УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ТЗН, ЯК ЗАСОБУ ВПРОВАДЖЕННЯ НОП

У РОБОТУ МАЙСТРА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ЗАКЛАДІВ ПРОФТЕХОСВІТИ (друга половина ХХ століття)

 

Технічні засоби дозволяють підвищувати ефективність навчання, з їх допомогою учні одержують більш повну і точну інформацію про об’єкти і явища, які вивчають. Технічні засоби підвищують наочність навчання і роблять доступними такий матеріал, довести який до відома учнів звичайними методами неможливо. Їх систематичне використання робить заняття цікавими, мобілізує учнів на активну роботу.

Використання на уроках виробничого навчання сучасних технічних засобів навчання є важливим фактором удосконалення процесу навчання і виховання учнів навчальних закладів професійно-технічної освіти, впровадження НОП у роботу майстра. Під технічними засобами навчання розуміють сукупність технічних засобів, що використовуються у навчально-виховному процесі для підвищення її ефективності, зокрема, для удосконалення організації роботи майстра виробничого навчання [2, с. 86 –87].

При аналізі даної проблеми у науково-педагогічній літературі зазначеного періоду з’ясувалося, що технічні засоби навчання – це не тільки техніка: пристрої, апаратура і установки (кінопроектори, магнітофони, телевізійні установки, тренажери і ін.) за допомогою яких учням подається необхідна навчальна інформація, але і носії інформації (кінофільм, діапозитив, магнітофонна стрічка і ін.), які використовуються разом з технічними засобами. В деякій мірі до технічних засобів відносять також і різноманітні динамічні і електрифіковані посібники (плакати, схеми, макети).

На основі аналізу праць науковців зазначеного періоду, можна виділити умови ефективного використання ТЗН, які сприяли полегшенню і удосконаленню праці майстра виробничого навчання. Варто зазначити, що використання технічних засобів не носило переважаючий характер та не було основною метою. ТЗН відігравали хоча і важливу, але допоміжну роль. Нажаль, з’ясувалося, що ця вимога не завжди виконувалася. У деяких професійно-технічних училищах діяльність майстра оцінювалася у залежності від того, наскільки часто він використовував ТЗН, без урахування доцільності їх використання [1, с. 79 –82].

Використання технічних засобів у відповідності з цільовою установкою уроку означало, що їх підбір, місце використання у навчальному процесі і відведений на це час визначалися, по-перше, загальним планом уроку, по-друге, формами і методами навчальної роботи з використанням інших дидактичних засобів, по-третє, структурою уроку, окремих фаз навчального процесу, і по-четверте, що найважливіше, дотримання нормальних умов проведення уроку.

З’ясувалося, що при плануванні навчального процесу і підготовці до занять завчасно передбачався їх вплив на діяльність майстра і учнів, обиралися раціональні форми і методи занять, враховували, як вони впливають на пояснення і інструктаж майстра, на характер його роботи і характер роботи учнів на уроці, на їх відношення до використання технічних засобів, на організацію навчального процесу.

Як зазначено у посібнику [1, с. 82–91], рекомендується планувати використання технічних засобів не тільки до кожного уроку, але і на перспективу.

Варто відмітити, що певні труднощі використання ТЗН у навчальному процесі пов’язані з керівництвом навчальною діяльністю учнів. Використання технічних засобів викликає суттєві переміни в характері діяльності учнів, їх емоційному настрої, переключає увагу учнів (наприклад, з екрану на майстра і навпаки), змінює темп уроку і ін. Тому майстру, що не мав достатнього досвіду у сфері методики використання технічних засобів, не завжди вдається передбачати можливі збори в уроці. Це набувається досвідом систематичного використання технічних засобів.

При звичайному проведенні занять майстер впливав на учнів не тільки за допомогою переданої інформації у вигляді пояснень, вказівок, але і з відповідними паузами, інтонаціями голосу, акцентами на окремі моменти і ін. У випадку застосування ТЗН можливість використання цих засобів різко обмежувалася. Діяльність майстра по передачі навчальної інформації при поясненні, інструктажі повинна бути в кожному конкретному випадку ретельно узгоджена з ТЗН, що використовується, інакше урок розпадеться на три частини, по своїй логічній структурі і емоційному стану учнів, мало пов’язаних одна з одною: хід уроку до використання посібника; різка зміна темпу, характеру діяльності майстра і учнів при використанні ТЗН; подальший хід уроку [3, с. 35–47].

Під час дослідження поставленої проблеми постає важливе питання про оптимальну частоту використання технічних засобів у навчально-виховному процесі. Аналіз літературних джерел зазначеного періоду не дозволяє сформулювати загальні рекомендації про те, як часто слід використовувати технічні засоби в процесі виробничого навчання. Можна лише відмітити, що це питання необхідно вирішувати у кожному конкретному випадку в залежності від особливостей змісту навчального матеріалу, ступеня його складності.

Отже, організація навчального процесу з систематичним використанням технічних засобів спочатку вимагає від майстра значних затрат часу і зусиль. Але у подальшому в міру удосконалення ТЗН, накопичення досвіду у методиці їх використання ці затрати окупляться за рахунок значного полегшення проведення навчальних занять і підвищення ефективності навчання. Таким чином, створення і використання на уроках ТЗН підпорядковано вирішенню основних завдань НОП.

 

Список використаних джерел:

1. Библиотечка мастера производственного обучения: сб. 1. – М.: Высш. шк., 1984. – 128 с.

2. Крупницкий Є.И. Организация теоретического обучения в училищах профтехобразования / Є.И. Крупницкий . – Мн.: Высш . шк., 1977. – 160 с.

3. Теория и практика применения наглядных пособий и технических средств обучения в профессиональной школе / О.А. Айт, Е.Е. Аронов, А.В. Батаршев и др. – М.: Высш. шк., 1990. – 159 с.