VII Научно-практическая конференция "Спецпроект: анализ научных исследований" (14-15 июня 2012г.)

К.п.н. Козак Т.М.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Україна

УБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ВІД НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ІНТЕРНЕТУ

 

З розвитком інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій збільшується і кількість загроз для інформаційних систем, ускладнюються завдання їхнього захисту, зростає залежність людини від безпеки інформаційної сфери суспільства. Дестабілізуючими чинниками, які створюють небезпеку при використанні інтернету, є несанкціонований доступ до даних, порушення законних обмежень на поширення інформації, вплив недостовірної, неякісної інформації на особистість, маніпулювання свідомістю людини тощо.

Негативний вплив всесвітньої мережі на неповнолітніх користувачів є проблемою, яка потребує негайного розв’язання. Сучасні школярі належать до нового типу людей – digital native, – "цифрових аборигенів". Вони не уявляють життя без комп’ютера, інтернету, пошукових систем, мережевих співтовариств, блогів, форумів, чатів тощо. У віртуальному світі відсутня цензура, знімаються заборони і обмеження морально-етичного і соціальних планів.

За даними Інституту соціології НАН України 78% дітей користуються інтернетом. У 2009 році компанія "Київстар" ініціювала Всеукраїнське соціологічне дослідження "Знання і ставлення українців до питання безпеки дітей в Інтернеті". Виявлено, що 76% батьків не знають, які сайти відвідують їхні діти. Понад 28% опитаних дітей готові надіслати свої фотокартки незнайомцям у мережі. 17% без вагань повідомляють інформацію про себе і свою родину – адресу, професію, графік роботи батьків, наявність цінних речей у домі. Навіщо незнайомцям такі дані, діти, як правило, не замислюються. Дослідження показало, що 22% дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих. Близько 14% опитаних час від часу відправляють платні SMS за бонуси в он-лайн іграх і лише деякі звертають увагу на вартість послуги. Сайти можуть не тільки дивувати школяра " недитячим " вмістом, але й навчити виготовляти вибухівку або підштовхнути до самогубства.

Учні, здебільшого, не усвідомлюють, що "світова павутина" може загрожувати їхньому життю. Дітей по всьому світу викрадають за допомогою інтернету. Злочинці реєструються на різних форумах і, маскуючись за чужими фотографіями та вигаданим іменами, пропонують дітям дружбу і запрошують зустрітися. Результати такої зустрічі можуть бути непедбачуваними.

Іншою загрозою для учнів є, так звана, комп’ютерна залежність, коли діти проводять за комп’ютером по кільканадцять годин без перерви. Кількість загроз стрімко зростає, тому важливо розробляти і впроваджувати заходи, спрямовані на забезпечення інформаційної безпеки учнів.

Варто зазначити, що кількість англомовних веб-ресурсів, присвячених проблематиці інформаційної безпеки школярів, налічує десятки тисяч, а кількість україномовних ресурсів не перевищує й десяти.

Вважаємо, що реалізувати безпечну роботу школярів у всесвітній мережі може лише системний підхід, який передбачає спільну взаємодоповнюючу діяльність органів влади, системи освіти, батьків та самих учнів.

На державному рівні проводиться низка заходів для підвищення рівня інформаційної безпеки школярів. Зокрема, з метою попередження доступу дітей до заборонених інформаційних ресурсів на засіданні Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі розроблено та схвалено "Пам’ятку для батьків "Діти, Інтернет, Мобільний зв’язок".

Крім того, за підтримки МОНМС вже п’ятий рік поспіль проводять День безпечного Інтернету, в рамках якого передбачені виховні заходи на тему он-лайн безпеки дітей. Ще одним кроком став запуск першого в нашій країні спеціального поштового сервісу для дітей – безпечної електронної пошти "Онляндія". Інтерфейс поштового домену @onlandia.org.ua не містить реклами, а електронна скринька захищена від спаму та вірусів.

На освітньому порталі "Онляндія – безпечна веб-країна" (http://www.onlandia.org.ua/), подано доступну, практичну інформацію з Інтернет-безпеки, що дає змогу навіть початківцям ефективно використовувати ресурси мережі й захистити себе від небажаного контенту.

Вагомим чинником впливу на формування культури користувача всесвітньої мережі є система освіти . На нашу думку, в українських школах не в повному обсязі вирішуються проблеми попередження доступу дітей до небажаного контенту та запобігання негативним наслідкам застосування ІКТ дітьми. Значним недоліком є відсутність цілеспрямованої державної політики щодо застосування у школах спеціальних контент-фільтруючих програм.

Швидкий розвиток інформаційного суспільства спонукає батьків опановувати програмне забезпечення, яке сприяє безпечному використанню дітьми глобальної мережі . Необхідними засобами, які дають змогу уникнути значної частини інформаційних загроз є ліцензійна операційна система з вбудованою функцією батьківського контролю та автоматичним оновленням, безпечний браузер, відповідні налаштування пошукових систем, використання брандмауера та антивірусу.

Але жоден програмний засіб не допоможе, якщо ми не навчимо учнів критично мислити. Тому, вважаємо необхідним навчати учнів виявляти інформаційні загрози.

На нашу думку, для повноцінного розвитку дитини не потрібно створювати ідеальне інформаційне середовище . Варто ознайомлювати дітей з найпростішими правилами безпеки в Інтернеті та етикою електронного спілкування. Зокрема, вважаємо доцільним наголосити, принаймні, на важливості нерозголошення реальних імен, адрес, даних про місця роботи батьків, паролів тощо. Варто привчати дітей не шукати розваги в інтернеті, а активно користуватися корисними можливостями всесвітньої мережі.

Отже, рівень інформаційної безпеки учнів буде вищим за умови реалізації системи заходів на державному рівні; запровадження політики безпеки в систему освіти; проведення просвітницької діяльності серед батьків та їхньої самоосвіти з питань безпечного використання інтернету. Невід’ємною складовою інформаційної безпеки школярів вважаємо їхнє вміння адекватно сприймати й оцінювати інформацію, критично її осмислювати, ідентифікувати загрози на основі морально-етичних і культурних цінностей.