К.т.н. Іванченко Г.Ф., к.е.н.   Іванченко Н.О.

ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Україна;

Національний авіаційний університет, Україна

О СНОВНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КРИЗИ

 

Мета ефективного функціонування системи управління економічною безпекою підприємства (ЕКБП) в умовах кризи полягає в розробці методів оцінювання поточних станів системи та їх моніторингу, отримання максимально можливого рівня достовірної інформації, формування адекватних управлінських дій.

Для оцінки ЕКБП як економічної системи може бути використаний сучасний математичний апарат складних систем, який дозволить оцінити потенціали економічної безпеки. Очевидно, що для цього необхідна розробка різних моделей, які відповідають різним складовим (потенціалам) ЕКБП. Природно, що такі моделі будуть складніші за вже представлені в літературі моделі оцінки економічних показників різних господарських об'єктів, оскільки в моделях оцінки потенціалів ЕКБП потрібно враховувати велике число зовнішніх і внутрішніх факторів [4].

При оцінюванні ЕКБП системи розглядаються різні напрямки і рівні її діяльності. Можна виокремити основні напрямки дослідження економічної діяльності підприємства з погляду на ЕКБП:

· виробнича сфера, що є основним індикатором функціонування і розвитку підприємства як економічної системи загалом. Це передусім пов’язано з тим, що підприємство, як динамічна система, розвивається і функціонує за рахунок власних вироблених ресурсів. Можливість і здатність економічної системи розвиватися в майбутньому визначається залежно від того, як ця система функціонувала в минулому. Важливе значення має також структура виробництва; матеріальне і нематеріальне виробництво, товари кінцевого споживання тощо;

· соціальна сфера, яку можна розглядати як індикатор ефективності функціонування виробництва;

· інфраструктура – як механізм, який забезпечує обслуговування, взаємодію і зв’язок між усіма елементами системи і з оточуючим середовищем;

· фінансова сфера, розвиток і ефективне функціонування якої в сучасних умовах забезпечує ефективні виробничі відносини;

· інвестиції, за рахунок яких здійснюється розвиток і які можуть також бути індикатором безпеки і перспективного розвитку як   окремих внутрішніх елементів системи, так і всієї системи;

· зовнішньоекономічна діяльність, яка відображає характер і структуру взаємодії системи, що розглядається, з її оточенням, а також може бути індикатором безпеки цієї системи.

Другим питанням, що постає при дослідженні потенціалів ЕКБП, є методи дослідження моделей. Слід зазначити, що існує значна кількість ефективних методів аналізу, які можуть бути використані при дослідженні ЕКБП. Їх умовно можна розділити на наступні групи: 1) методи експертних оцінок; 2) методи статистичного аналізу; 3) теоретико-ігрові методи. 4) методи теорії нечітких систем.

На нашу думку, враховуючи недоліки зазначених моделей для оцінки та подальшого моніторингу стану ЕКБП в умовах кризи доцільним є застосування моделей мета-знань, а саме онтологічних моделей.

Онтологічні моделі передбачається використовувати як концептуальні засоби, що допомагають краще описати базу знань про стан ЕКБП яка надає можливість зрозуміти: надійний семантичний базис у визначенні змісту; загальну логічну теорію, яка складається із словника і набору тверджень на деякій мові логіки; основу для комунікації між людьми і комп'ютерними агентами з метою створення ефективної інформаційної системи управління ЕКБП.

Предметна галузь (ПРГ) онтологічної моделі характеризується вхідними та вихідними параметрами бази знань. Вхідні параметри онтологічної фреймової моделі а також вихідні параметри моделі представлені в описовому словнику [1].

Подання знань про стан ЕКБП на основі онтологічної моделі, особливо ефективно для структурного опису складних понять і вирішення задач, у яких відповідно до ситуації бажано застосовувати різні способи отримання нових знань [3].

Основна ідея онтологічного підходу до подання знань – структурований опис об’єктів і ситуацій проблемного середовища та їх властивостей [2].

У свою чергу, кожному слоту онтологічної моделі відповідає певна структура даних. У слотах описується інформація про фрейм: його властивості, характеристики, факти, що належать до нього, тощо. Крім того, слоти можуть містити посилання на інші фрейми або вказівки на асоційовані з ними приєднані процедури. Уявлення ПРГ у вигляді ієрархічної системи фреймів наочно відображає внутрішню і зовнішню структури об’єктів ЕКБП.

У той же час ускладнюється керування завершеністю і сталістю цілісного образа, що є недоліком онтологічних моделей. Зокрема, з цієї причини існує велика небезпека порушення приєднаної процедури. Слід зазначити, що фреймову систему без механізму приєднаних процедур (а отже, і механізму пересилання повідомлень) часто використовують як базу знать системи продукцій.

 

Список використаних джерел:

1. Клещев А. С. Математические модели онтологий предметных областей. Часть 1. Существующие подходы к определению понятия «онтология» / А. С. Клещев, И. Л. Артемьева // Научно-техническая информация, серия 2 «Информационные процессы и системы». – 2001. – № 2. –   С. 20–27.

2. Клещев А. С. Математические модели онтологии предметной области. Часть 2. Компоненты модели / А. С. Клещев, И. Л. Артемьева // Научно-техническая информация, серия 2 «Информационные процессы и системы» . – 2001. –   № 3. – С. 19–28.

3. Іванченко Г.Ф. Системи штучного інтелекту : навч. посіб. / Г.Ф. Іванченко. – К. : КНЕУ, 2011. – 382 с.

4. Економічна безпека : навч. посіб. / О. Є. Користін, О.І. Барановський, Л. В. Герасименко та ін.; за ред. О. М. Джужі. – К.: Алерта; КНТ; Центр учбової літератури, 2010. – 368 с.