Пастухова Т.Ю.

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України

МАТРИЧНІ МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

Поняття «конкурентоспроможність» підприємства   було введено в науковий оборот М. Є. Портером [1] і є базовим в управлінні, і буде існувати по відношенню до підприємства   до тих пір, поки воно утримує конкурентну перевагу над конкурентами ринку.

Конкурентоспроможність організації визначається   за наступними чинниками:

1) якість продукції і послуг;

2) наявність ефективної стратегії маркетингу;

3) рівень менеджменту і кваліфікації персоналу;

4) технологічний рівень виробництва;

5) податкове середовище, в якому діє підприємство;

6) доступність джерел фінансування.

Оцінка конкурентної позиції підприємства на галузевому ринку дозволяє:

- розробити заходи по підвищенню конкурентоспроможності;

- вибрати партнерів для організації спільного випуску продукції;

- притягнути інвестиції в перспективне виробництво;

- скласти програми виходу підприємства на нові ринки збуту.

Досягнення поставленої мети можливе за наявності оперативної   і об'єктивної методики оцінки конкурентоспроможності [2].

Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності підприємства передбачає їх поділ на окремі групи за певною ознакою. Найчастіше такою ознакою виступає форма представлення результатів оцінки, відповідно до якої виділяють графічні, матричні, розрахункові та комбіновані (розрахунково-матричні, розрахунково-графічні) методи [3].

Матричні методи оцінки конкурентоспроможності підприємства базуються на використанні матриці – таблиці впорядкованих по рядках та стовпцях елементів.

  Матричні методи оцінки конкурентоспроможності підприємства включають

наступні:

-   матриця Ансоффа ;

-   матриця McKinsey ;

-   матриця конкурентних сил М. Портеру;

-   матриця БКГ (Консалтингової групи Бостона);

Найбільш показовим прикладом може слугувати широко відома матриця БКГ (“Бостонської консалтингової групи” ) (рис. 1), побудована за принципом системи координат: по вертикалі – темпи росту місткості ринку, що розміщуються по рядках матриці у лінійному масштабі; по горизонталі, тобто по стовпцях матриці – в логарифмічному масштабі відкладається відносна частка виробника продукції на ринку.

Матриця БКГ розглядає дві оцінні складові: темп росту ринку і відносна частка підприємства на ринку. У основу її покладена теорія життєвого циклу підприємства або товару. У портфелі компанії існують декілька типів продукції, товарів тих, що мають різну цінність для компанії. Одні приносять значний об'єм прибутку в короткостроковому періоді, інші знаходяться у стадії занепаду зважаючи на відсутність попиту, треті вимагають вкладень для отримання доходу в майбутньому і так далі. Ця матриця дозволяє просто і наочно проаналізувати тенденції ринку і конкурентне положення різних товарних груп на ринку. Проте її недоліком і обмеженням слід вважати значну неточність, трудність з оцінкою масштабів ринку, темпів росту ринку і частки підприємства на нім. Тим паче, що оцінні показники "ріст ринку" і "частка ринку" не завжди є чинником успіху і індикатором привабливості ринку.

Найбільш конкурентоздатними вважаються підприємства, що займають значну частку на швидко зростаючому ринку.

Рис. 1. Принциповий вигляд матриці БКГ

 

Переваги методу: дає змогу дослідити розвиток процесів конкуренції в динаміці та при наявності достовірної інформації про обсяги реалізації дозволяє забезпечити високу репрезентативність оцінки; як недолік відзначають надмірну спрощеність методу та неможливість проведення аналізу причин того, що відбувається, внаслідок чого ускладнюється вироблення управлінських рішень.

  Матриця MacKinsy є більше просунутою формою матриці БКГ . Як видно з рис. 2, вона складається вже не з 4 а з 9 квадрантів і характеризує довгострокову привабливість галузі і конкурентну позицію підприємства на ній. Це багатофакторна матриця, що враховує велике число впливів.   Критеріями для визначення ринкової привабливості можуть бути:  

- показник росту ринку;

  – місткість ринку;

  – конкурентна боротьба на ринку;

  – вхідні бар’єри та ін.

Для конкурентної позиції бізнес одиниці :  

- частка ринку;

  – ріст долі;

  – якість продукту;

  – репутація торгової марки;

  – сітка збуту та ін.

 

Рис. 2. Матриця MacKinsy

 

Привласнюючи певну вагу кожному критерію у відсотках, можна визначити конкурентне положення бізнес-одиниці або товару. Положення бізнес-одиниці на матриці можна представити таким чином (рис. 3). Продукт А з відносною часткою ринку 25% і з індикатором розміру ринку рівному діаметру круга і тенденцією переміщення в певний квадрант матриці вказівною стрілкою.

Рис. 3. Бізнес-одиниця

 

  Головним недоліком цієї матриці є труднощі і суб'єктивізм при визначенні ваги якого-небудь чинника.

Також існує достатньо багато матричних моделей, які можуть бути використаними для оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства:

-    матриця “Привабливість ринку/ конкурентоспроможність” (модель GE / Mc Kinsey );

-    матриця “Привабливість галузі/ конкурентоспроможність” (модель Shell / DPM );

-    матриця “Стадія розвитку ринку/конкурентна позиція” (модель Hofer / Schendel );

-    матриця “Стадія життєвого циклу продукції/конкурентна позиція"”(модель ADL / LC ) тощо.

 

Список використаних джерел:

1. Портер М. Конкуренция / М. Портер.   – К.: Основы , 2001.

2. Мазилкина Е. И. Основы управления конкурентоспособностью / Е. И. Мазилкина , Г. Г. Паничкина . – Омега-Л, 2009.

3. Клименко С. М. Управління конкурентоспроможністю підприємства / С. М. Клименко. – К., 2006.

4. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://noveco.com.ua/management/57-organizatsiya/175-metodi-otsenki-konkurentosposobnosti-predpriyatiy.html