Д.е.н. Панчишин С.М., к.е.н. Голубник О.Р., Приймак З.В.

Львівський національний університет імені Івана Франка

ВПЛИВ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ НА ЦІНОВУ РІВНОВАГУ НА РИНКАХ МАКРОФАКТОРІВ ПОЛЬЩІ

 

Трансформаційні процеси, які відбуваються в польській економіці, протягом двох останніх десятиріч, призвели до стрімкого розшарування її населення за майновим принципом. Така динаміка доходів населення зумовлює потребу наукового дослідження справедливості розподілу чистого доходу між працею і капіталом. Причому ефективність таких досліджень значною мірою залежить від того, наскільки глибоко в них використовуються математичні методи і моделі [1; 2], а також сучасні інформаційні технології [3; 4].

Для оцінювання цінових диспропорцій на ринках праці і капіталу нами запропоновано розрахувати і порівняти рівноважні та фактичні ціни на ринках вказаних макроекономічних факторів.

Пропонований підхід до визначення рівноважних цін на вказаних ринках ґрунтується на маржиналістському розумінні рівноважної заробітної плати. Величину граничної продуктивності праці знайдено з використанням попередньо побудованої функції Коба-Дугласа.

У вказаному підході припускається, що створення чистого доходу вважається обумовленим тільки двома факторами – працею найманих працівників і приватним капіталом. Фактор праці враховуються у виді кількості зайнятих, а капітал – в формі інвестицій в основні фонди. Відповідно розподіл чистого доходу правомірно відбувається між цими двома факторами. Тобто, можна записати [1]:

,    (1)

де   – чистий доход;   – кількість   зайнятих;   – середньорічна заробітна плата найманих працівників (фактична);   – середньорічна норма прибутку на вкладену одиницю інвестиційних засобів;   – маса чистого прибутку, отримана підпри­ємцем після виплати всіх податкових платежів;   – обсяг інвестицій в основні фонди.

Коли чистий доход   зв’язаний з цими макроекономічними факторами однорідною виробничою функцією степені однорідності , то його можна подати у вигляді залежності:

, (2)

де   – рівноважна заробітна плата;   – рівноважна норма прибутку.

Якщо припустити, що на товарному ринку відбувається рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції, тобто, що вироблений чистий дохід, який описується рівнянням (2), і реально отриманий (спожитий) чистий дохід, який задається залежністю (1), співпадають, то після віднімання цих рівнянь і деяких математичних перетворень отримаємо таке співвідношення:

.    (3)

Тут . Причому, оскільки , то . Тому для виконання рівності (3), необхідно, щоб вирази в дужках були різних знаків. Назвемо   – коефіцієнт зміщення рівноважної заробітної плати, а   – коефіцієнт з міщення рівноважної норми прибутку на капітал. Введені коефіцієнти мають таку властивість: якщо якийсь з цих коефіцієнтів додатний, то відбувається переплата на відповідному йому ринку, а від’ємний – недоплата. Очевидно, що недоплата на ринку праці супроводжується переплатою на ринку капіталу, а переплата на першому з цих ринків породжує недоплату на другому з них і навпаки.

Для оцінювання зміщення рівноважних цін на ринках праці і капіталу Польщі було використано дані опубліковані її статистичними органами за 2003-2011 рр. [5–10]. Для економіки цієї держави побудована виробнича функція Коба-Дугласа у вигляді такої економетричної залежності:

.    (4)

, , , .

Тут   – кількість спостережень;   – коефіцієнт детермінації;   – значення -статистики;   – коефіцієнт Дарбіна-Уотсона.

Регресійна модель (4) успішно проходить усі тести, включаючи -статистики коефіцієнтів регресії при рівні значущості . Отже, побудована економетрична модель є адекватною та придатною для використання у подальших дослідженнях.

Скориставшись розглянутою вище теорією для однорідної виробничої функції і моделлю (4), нами було розраховано рівноважну заробітну плату і рівноважну норму прибутку та коефіцієнти їхнього зміщення в Польщі для кожного з 2003 по 2011 рр. Результати проведених розрахунків подано в табл. 1. Причому фактична заробітна плата тут подана у цінах 2003 р.

 

Таблиця 1. Параметри цінової рівноваги на ринках макроекономічних факторів

 

Як видно з табл. 1, протягом досліджуваного періоду коефіцієнт зміщення рівноважної заробітної плати має від’ємний знак. Це свідчить про те, що в Польщі найманим працівникам постійно недоплачують належну їм заробітну плату. Причому, частина недоплаченої заробітної плати до 2007 р. постійно збільшувалася, а протягом наступних трьох років – зменшувалася. В 2011 р. значення цього показника за абсолютною величиною знову трохи збільшилося, а в середньому за досліджуваний період норма експлуатації праці становила 136,64%. Тобто, польські наймані працівники в середньому отримують на 137% менше, ніж того заслуговують. Фактична заробітна плата не перевищує і половини її рівноважного рівня. Тобто, світова фінансово-економічна криза позитивно вплинула на зміщення рівноважної заробітної плати, яке почало зменшуватися. Однак, це тривало всього три роки і в 2011 р. попередня тенденція відновилась.

Для приватного капіталу простежується протилежна ситуація. Фактична норма прибутку на нього завищена в середньому на 67,5%. Інакше кажучи, зміщення рівноважних цін на робочу силу в Польщі було в середньому приблизно у два рази більшим, ніж на ринку основного капіталу.

Подібна ситуація зі зміщенням рівноважних цін на ринках праці і капіталу характерна для України і Росії [1; 11]. У цих країнах відбувається ще більша порівняно з Польщею експлуатація праці капіталом.

Отже, з виконаних досліджень можна зробити висновок, що фактичні ціни на ринках праці і капіталу Польщі є зміщеними відносно їх рівноважних величин. Причому заробітна плата найманих працівників в середньому не перевищувала навіть половини її рівноважного рівня і цей дисбаланс щорічно збільшувався. Світова фінансово-економічна криза позитивно вплинула на зміщення рівноважної заробітної плати, яке почало зменшуватися. Однак, це тривало всього три роки і в 2011 р. попередня тенденція відновилась.

 

Список використаних джерел:

1.    Балацкий Е. В. Искажение равновесных цен на рынках макрофакторов // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – № 3. – С. 121–133.

2.    Skorupka D., Hastak M., Identification and Analysis of Risk Indicators of an Increase in Construction Project Costs, Zeszyty Naukowe Politechniki Gda?skiej 602, Budownictwo L?dowe, Nr 59, KILiW PAN (s. 223- 230), Krynica 2006.

3.    Приймак В.І. Моделювання міграційних процесів методами інтелектуального аналізу даних / В.І. Приймак, О. Голубник // Вісник Львівського університету. Серія економічна. – 2007. – Вип. 38. – С. 158–163.

4.   Skorupka D. Neural Networks in Risk Management of a Project / D. Skorupka // 2004 AACE International Transaction, (CSC.1.51– CSC.1.57), The Association for the Advancement of Cost Engineering, USA, Washington 2004.

5.   Rocznik statystyczny pracy 2006. – Warszawa: G??wny Urz?d Statystyczny, 2007.

6.    Rocznik statystyczny pracy 2010. – Warszawa: G??wny Urz?d Statystyczny, 2011.

7.    Ma?y rocznik statystyczny Polski 2005. – Warszawa: G??wny Urz?d Statystyczny, 2005.

8.    Ma?y rocznik statystyczny Polski 2008. – Warszawa: G??wny Urz?d Statystyczny, 2008.

9.    Ma?y rocznik statystyczny Polski 2010. – Warszawa: G??wny Urz?d Statystyczny, 2010.

10. Ma?y rocznik statystyczny Polski 2012. – Warszawa: G??wny Urz?d Statystyczny, 2012.

11. Приймак В.І. Деформації рівноважних цін на ринках праці та капіталу / В.І. Приймак // Україна: аспекти праці. – 2009. – №6.– С. 3–7.