Сиволап Т.Г.

Запорізький національний технічний университет, Україна

ФІНАНСОВА РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ   ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ В РЕГІОНІ ЯК ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

 

     Відповідно до структури логіко-семантичного значення   фінансової реструктуризації промислового комплексу   формування антикризових заходів для регіону має спиратися на оцінку його фінансового стану, оцінку конкурентоспроможності продукції промислових підприємств та виробничого потенціалу, а також визначення фази економічного циклу та коливання   ринкової кон`юнктури.

    Успіх фінансової реструктуризації промислового комплексу розглядається в рамках теорії   інноваційного розвитку промислових підприємств в промислових регіонах. Фінансова   реструктуризація на рівні підприємств промислового комплексу пов`язана із структурними змінами,   фінансовими потоками.

      Тому першим етапом в оцінці фінансового стану промислового комплексу є   визначення стану макросереди.

В сучасній економічній системі фінансова реструктуризація промислового комплексу носить безперирвний характер та направлена на ефективне управління підприємствами промислового комплексу. Важливими завданнями фінансової реструктуризації промислового   комплексу є:

1)     комплексна діагностика стану промислових підприємств-суміжників;

2)     перебудова фінансових бізнес-процесів на базі реінжинірингу та введення інноваційних змін в організаційно-фінансовій структурі управління та оцінки ефективності її результатів.

     Проте в умовах сьогодення при існуванні кризових явищ залежність між розвитком промислового комплексу, наявністю сировини та паливних ресурсів посилюється та підвищується   потреба   в    фінансовому оздоровленні промислових підприємств,   врегулюванні заборгованості між ними та врегулюванні їх відносин   з банками.     

Як зазначено вітчизняним науковцями, залежно від характеру взаємного поєднання галузей промисловості, внутрігалузевих і міжгалузевих зв`язків виділяють прості та складні комплекси. Якщо галузі розвиваються відособлено, не мають між собою тісних виробничих зв`язків, але розміщені в одному районі, то вони можуть використовувати для виробничих потреб   трудові ресурси, енергетичну базу, транспорт, комунікації.

Прості комплекси можуть   перетворитися на складні утворення, якщо в їх складі інтенсивно розвиваються нові підприємства, які виникають в результаті зближення кооперативних виробництв.

Структура регіонального промислового комплексу України в цілому є неефективною. Таке положення   призводить не тільки   до перевитрат   природних ресурсів, а й не задовольняє основних   потреб економіки, тому   потребує постійного втручання фінансової реструктуризації.   Наприклад, в інвестиційних ресурсах немає завжди чіткої постійної спрямованості в необхідні (першочергові) галузі, для   потреб населення   – в послугах і товарах, передусім   продовольчих, а також у товарах легкої   промисловості   тривалого   користування. Потребує подальшого розвитку механізм фінансової реструктуризації промислового комплексу та системи управління економікою.

    Актуальними   завданнями   сучасної економіки є стабілізація роботи підприємств промислового комплексу в скрутній економічній ситуації, вміння чітко опреділити стан (фазу циклу) макросереди (коли   найбільш сприятливі умови   для   інвестиційного клімату), пошук   додаткових конкурентних переваг і, відповідно, конкурентоспроможності та прибутковості продукції   промислових комплексів регіону, де ? міжгалузева ? фінансова реструктуризація можлива лише в такому випадку, коли всі господарюючі суб`єкти регіону підпорядковані спільним завданням та цілям. Оскільки фінансова реструктуризація промислового комплексу відводить головну увагу упорядкуванню фінансових потоків, доцільно розглянути визначення   фінансових потоків на макро- та мікрорівні.

  Фінансовий потік   відображає переміщення фінансових коштів та обслуговує переміщення товарно-матеріальних і товарно-нематеріальних благ (послуг, капіталу, нематеріальних активів).

Класифікують фінансові потоки зазвичай за призначенням:

     - процес закупівлі товарів;

     - інвестиційні;

     - за відтворенням робочої сили;

     -пов`язані з формуванням матеріальних витрат в процесі виробничої діяльності.

    Обов`язковою умовою структурного аналізу промислових комплексів є виявлення первинних елементів системи і принципів їх об`єднання   в підсистеми.   За видами господарських зв`язків виділяють горизонтальні (які відображають рух фінансових коштів між рівноправними суб`єктами господарської діяльності) та вертикальні фінансові потоки (між материнськими та дочірніми підприємствами).

       Потік товарів та послуг балансується зустрічними потоками грошових платежів.

       Проблеми сьогодення в економічній системі доцільно   вивчати з точки зору попередження фінансово-економічної кризи, наприклад крізь питання фінансової реструктуризації промислового комплексу ?   фінансово-промислових груп (ФПГ) (упорядкування фінансових потоків між підприємствами з міжгалузевими зв`язками), що відкриває особливі можливості для генерування капіталу.

       Сьогодні в економіці більшості країн   головну роль відіграють не окремі суб’єкти   господарювання, а їх об`єднання – що сприяє   вирішенню найбільш важливих проблем розвитку економічних систем, забезпечують мобілізацію фінансових ресурсів, знижують ризики бізнесу та підвищують рівень інноваційної складової інвестицій.