Університет економіки та права «КРОК», Україна
Вплив світової економічної кризи на Україну обумовлений діяльністю певних зовнішніх і внутрішніх факторів, до яких економіка держави виявилась неготовою. Це пов’язане з незавершеністю важливих процесів ринкової трансформації, вузькістю внутрішнього ринку, серйозною залежністю від зовнішньої кон’юнктури, низьким рівнем економічного суверенітету в умовах прискорення темпів монетизації та рівня доларизації, а також випереджаючим зростанням фінансового сектору у відриві від реального, відсталою структурою економіки та її надмірною енергоємністю. Усе це супроводжується швидким зростанням валової зовнішньої заборгованості, яка переважно спрямована не на укріплення експортного потенціалу, а на збільшення споживчого кредитування. Сама проблемність цих факторів і визначає актуальність цього питання на сьогодні. Причини та наслідки фінансової кризи в Україні відображені в працях таких учених, як: І.В. Дорошенко, Л.Б. Вардомський, В.І. Міщенко, С.А. Буковинський, Я.А. Желіло та інших.
Світова економічна та фінансова криза торкнулася України за кількома напрямами. Восени 2008 року сталося стрімке падіння зовнішнього попиту на експортні товари, що призвело до зниження на світових ринках і різкого скорочення зовнішнього фінансування, перервався потік дешевих іноземних запозичень. Варто зауважити, що економічне зростання останніх років було створене за рахунок кредитних джерел, які забезпечували збільшення споживчого попиту. Ефективне обслуговування зовнішньої заборгованості обсягом $103,2 млрд. (станом на 01.01.2009) було неможливим. Протягом першого півріччя 2011 року обсяг валової зовнішньої заборгованості України збільшився на $6,0 млрд. (на 5,1%) і за станом на 01.07.2011 дорівню вав $ 123,4 мільярдів. Стосовно ВВП борг скоротився до 82,5%, порівняно з 85,0% на початок року. Виникнення дефіциту ліквідності на світових фінансових ринках через масову втрату довіри призвело до відтоку коштів у сумі $6,1 млрд. у IV кварталі 2008 року. Скоротився притік довгострокових ресурсів, почався відтік короткострокових ресурсів (за рахунок масового повернення короткострокових кредитів нерезидентам) та іноземної готівки з банківської системи.
Унаслідок цього суттєві обсяги ресурсів, насамперед банківські системи, втратили ліквідність, яку неможливо було компенсувати за рахунок внутрішніх джерел. З’явилася тенденція до скорочення грошової маси та міжнародних резервів Національного банку України.
Збільшилося навантаження на бюджетну систему, яке вимагало від влади своєчасного маневрування, спрямованого на збереження основ стабільності державних фінансів. Варто виділити ряд факторів, що обумовили вразливість економіки від впливу глобальної кризи. За роки економічного зростання не відбулося розвитку виробничого та технологічного потенціалу національної економіки. В основному було збережено застарілу структуру економіки, що характеризується аномально високою часткою енергоємних виробництв, загальним низьким технологічним рівнем і високим ступенем зношеності виробничих фондів. Як наслідок – серйозна залежність від зовнішніх постачань і рівня цін на них, низька конкурентоспроможність вітчизняних виробників, переважна орієнтація експорту на сировину та низько технологічні сегменти світового ринку.
Розглянемо ситуацію фінансової кризи на теренах Єврозони. Більшість країн Європи постраждало від глобальної фінансово-економічної кризи більше, ніж країни з економікою, що розвивається. Це пояснюється:
· глибокою інтеграцією країн ЄС та інших європейських країн у торгівлю, інвестиції та ринки праці Західної Європи, яку охопила криза більш глибока, високою вразливістю економік країн Європи перед зовнішніми загрозами через макроекономічний дисбаланс, до якого призвела непродумана економічна політика Східноєвропейських урядів у роки економічного буму;
· різноманіттям наслідків фінансової кризи: у деяких країнах вона спричинила падіння економіки, в інших призвела лише до зниження темпів розвитку.
· ніж у США;
Спираючись на європейський досвід, Україна має можливість проаналізувати всі аспекти фінансово-економічної кризи і зробити для себе висновки. Проте, слід відзначити, що фінансово-економічна криза в нашій країні має свою специфіку. Вона була викликана переважно внутрішніми макроекономічними протиріччями, а глибина її проникнення посилилась високим рівнем залежності національної економіки від зовнішньоекономічного середовища.
На сьогодні Україні необхідна комплексна антикризова програма і стратегія подальшого економічного зростання. Переважно всі антикризові законопроекти, розроблені Кабінетом Міністрів України, були спрямовані на недопущення подальшого розвитку кризової ситуації .
В антикризових заходах слід приділити увагу макроекономічній стабільності та стійкості державних фінансів. Необхідною умовою економічного зростання є забезпечення стійкості бюджетної системи до несприятливого зовнішнього впливу та ефективна координація бюджетної та грошово-кредитної політики.
Для подолання кризи та виходу України на новий рівень економічного розвитку необхідна така модель політико-економічної стратегії, яка відповідала б європейській інноваційно-інвестиційній моделі розвитку економіки. Україна повинна стати не експортером сировини, а постачальником конкурентоспроможної високоякісної продукції на світовий ринок. Тому необхідно робити акцент на розвитку важкої промисловості, сільськогосподарського виробництва, впровадженні нових технологій і технологічних засобів, оскільки в цих галузях Україна має достатньо ресурсів для того, що зайняти лідируючі позиції на світовому ринку.