Шморгун Ю.В.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна

ПРОЕКТНЕ ФІНАНСУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ СНД

 

Актуальність дослідження. Проектне фінансування є досить актуальним при розробці та впровадженні масштабних проектів у економічній діяльності більшості розвинених країн світу. Проте, даний вид кредитування не достатньо широко використовується в Україні та країнах СНД. Тому, за необхідне вважаємо, розглянути причини слабкого використання проектного фінансування в економічних системах України, Росії та Казахстану.

Проектне фінансування – це форма реалізації фінансово-кредитних відносин учасників з приводу організації та здійснення фінансування інвестиційного проекту з використанням різноманітних фінансових інструментів за умови, що джерелами погашення заборгованості виступають генеровані проектом грошові потоки, а забезпеченням боргу виступають активи учасників фінансування» [3, с. 12]. Більш просте визначення трактує проектне фінансування як механізм залучення довгострокового позикового капіталу для реалізації складних проектів за допомогою фінансових інструментів під грошовий потік, що створюється самим проектом. Тобто, головною особливістю проектного фінансування є створення в майбутньому такого потоку готівки, генерованого в результаті реалізації проекту, з якого буде відбуватись погашення заборгованості проектної компанії перед кредиторами.

Основними суб’єктами проектного фінансування виступають: спонсори та ініціатори проекту, проектна компанія, кредитори, консультанти, підрядники, страхові компанії та банки-гаранти, інвестори тощо. Проте, поряд з тим специфікою проектного фінансування може бути участь держави або окремих територіальних громад, державних та комунальних підприємств в реалізації проекту.

Переваги проектного фінансування порівняно з іншими формами інвестування полягають у тому, що така форма фінансування інвестиційних проектів дозволяє [2, с. 14]:

– більш достовірно оцінити платоспроможність позичальника;

– розглянути весь інвестиційний проект з позиції його життєздатності, ефективності, можливостей реалізації, забезпеченості ресурсами, ризиків;

– прогнозувати результат реалізації інвестиційного проекту.

На жаль, проектне фінансування як різновид інвестиційного кредитування в Україні використовується не в повній мірі. Цьому сприяють декілька причин:

1) недостатній рівень розвитку вітчизняних джерел боргового фінансування порівняно з розвинутими країнами. Практично відсутній досвід оцінювання приймання на себе частини або всього проектного ризику;

2) невідповідність між доходами і позичками всередині країни та обслуговуванням боргів у валюті. Ризик неадекватності між валютами, в яких надходить виручка, та валютою, в якій має обслуговуватися заборгованість, ускладнює процес проектного фінансування;

3) недостатньо розвинуті правова культура та законодавча стабільність у сфері узгодження та розподілу ризиків, а також надання гарантій та інших форм зобов’язань за кредитним фінансуванням;

4) відсутність достатньої кількості спеціалістів з проектного фінансування. Недостатній досвід розроблення системи такого типу фінансування для великих інвестиційних проектів;

5) обмежений досвід роботи кваліфікованих учасників проектного фінансування — організацій та фірм, що можуть брати на себе функції керуючих великими проектами [3, с. 28-29].

На противагу цьому основними причинами слабкого використання проектного фінансування в Росії та Казахстані є:

1) макроекономічна стабілізації, що призвела до профіциту бюджету. З цих коштів держава забезпечувала соціальні витрати та здійснювала реалізацію інвестиційних проектів. Порівняно з цим протягом 2003-2008 років для Державного бюджету України характерним був дефіцит бюджету, а значить і неможливість фінансувати будівництво та модернізацію інфраструктурних об’єктів;

2) на початку ХХІ століття для економік Казахстану та Росії характерним є приток капіталу майже в усі сфери економіки;

3) багато потужних компаній вказаних країн стали публічними, що дозволило залучати додаткові кошти за рахунок продажу акцій цих компаній. Отримані кошти вони використовували на фінансування модернізації та розширення виробничих потужностей, таким чином відмовившись від проектного фінансування;

4) ринок проектного фінансування в даних країнах знаходиться на стадії формування, тому лише відбувається утвердження провідних ринкових інститутів, що забезпечують ефективну реалізації проектного фінансування[1, с. 60-61].

Висновки. Загалом, основними причинами слабкого використання проектного фінансування в Україні є значні ризики, що характерні для цього процесу. Ризик в економіці пов’язується з невизначеністю, яка в свою чергу представляється як відсутність даних про майбутній розвиток подій (або іншими словами яке значення прийме той чи інший фактор ризику). Проектне фінансування як і будь-який інший вид кредитування характеризується наявністю невизначеності про майбутні події та високою ризиковістю процесів, що матимуть місце в майбутньому.

 

Список використан их джерел :

1.   Бурнашев Н. Проектное финансирование в странах СНГ: современный статус и перспективы / Надир Бурнашев // Рынок ценных бумаг. – 2010. – № 6. – С. 60-62.

2.   Куриленко Т.П. Проектне фінансування / Т. П. Куриленко : Підручник. – К.: Кондор, 2006. – 208 с.

3.   Пересада А. А. Проектне фінансування / А. А. Пересада, Т. В. Майорова, О. О. Ляхова : Підручник . — К.: КНЕУ, 2005. — 736 с.