К.е.н. Веселовська О.Є.

Криворізький національний університет, Україна

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ ГЛОБАЛЬНИХ ТЕНДЕНЦІЙ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ

 

Для досягнення показників сталого розвитку економіки України   необхідно враховувати сучасні глобальні тенденції, які впливають на економічний стан країни. У сучасному світі глобалізація справляє домінуючий вплив на розвиток будь-якої держави. Забезпечення національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації постає однією з кардинальних умов ефективного розвитку української економіки.

До глобальних процесів, що протікають у світі, та безпосередньо впливають на економіку України належать:

1. Світові політичні тенденції. Майже в кожній країні функціонують   різні політичні течії, що складаються з певної кількості партій. Від того, яка партія (демократична, соціальна, комуністична або інша) прийде до влади в країні, значно залежить економічний курс зовнішньої політики багатьох країн. Сьогодні економіка України характеризується нестабільною політичною ситуацією, яка свідчить про те, що жодна з майже 180 українських партій не захищає інтересів працюючих, а задовольняє інтереси капіталу олігополістичних структур. Сучасна війна політичних еліт перешкоджає ефективному розвитку економіки країни.

2. Діяльність світових фінансових структур. Їх метою є сприяння розвитку економіки країн шляхом надання грошових кредитів під невеликі відсотки. До таких структур відносяться: Міжнародний Валютний Фонд (МВФ), Світовий Банк (СБ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) тощо.

В залежності від того, яку політику буде проводити МВФ, по відношенню до переліку умов надання кредиту, і будуть визначатися наслідки впливу даного чинника на економіку країни. По-перше, умовою надання кредиту є чітке виконання економічних приписів висунутими МВФ (наприклад, підвищення в країні комунальних тарифів, встановлення певного рівня цін на окремі товари та послуги). По-друге, за словами прем’єр-міністра України, наша країна отримала від МВФ транш у розмірі 30 млрд дол., і ні копійки не витратила. На наш погляд, дані дії уряду не є зрозумілими. За останні 3 роки державний борг збільшився майже в 5 разів, та сьогодні складає більше 100 млрд дол. Такий борг вимагає   сплачувати   щорічно відсотків у розмірі майже 50 млрд   дол. Це говорить про неефективність української економіки.

Одним зі шляхів покращення економіки України є відмова від кредитів МВФ, тому що це призводе до боргового ярма. Тим паче, що спочатку ці гроші в основному йшли на погашення дефіциту держбюджету минулих років, а не на розвиток реального виробництва. Загальновідомо, що зиском одержання кредиту є вкладання коштів у виробництво, одержання доходу, сплата боргів, і одержання після цього певної частини прибутку. Випадок з МВФ називається проїданням капіталу. Одержання міжнародних кредитів під не існуючі інвестиційні проекти, тобто без розрахунку можливої майбутньої прибутковості, а тим паче, взяти кредит під відсотки і взагалі його не використовувати, є економічно нераціональним вчинком. Це свідчить про те, що ми по закінченню терміну кредитування повернемо початкову суму та докладемо власні державні кошти, що формуються за рахунок податків населення для погашення відсотків.

3.   Світові ціни на товарних ринках. Наприклад, на світовому ринку металів в певний період часу країна Китай за рахунок впровадження новітніх технологій зменшує собівартість виробництва власного металу, що дозволяє їм знизити реалізаційні ціні та простимулювати попит даного товару для збільшення обсягів продажів і прибутків. Для економіки України дана ситуація є вкрай негативною, тому що це призведе до втрати певної частини ринку продажів, якщо не вжити запобіжних заходів. Металургійний ринок в Україні є експортоорієнтованим, і становить досить вагому частку у створенні ВВП країни. Тому, зниження попиту на вітчизняну металургійну продукцію призведе до суттєвих втрат у ВВП України, скорочення обсягів виробництва продукції, зростання безробіття тощо.

Проблемою економіки України є те, що вона є імпортозалежною від товарів світових сировинних ринків (нафти, газу). Підвищення ціни на нафту призведе до збільшення витрат на її купівлю. Таким чином, зросте ціна на паливо та бензин, що в свою чергу викличе зростання цін й на інші товари, так як зростання ціни підвищить транспортні витрати кожного підприємства. Тобто, буде спостерігатися інфляція в країні. На даний момент близько 70-80 % промислових та непромислових товарів в Україні є імпортними. Сьогодні, платіжний баланс України характеризується наявністю великого від’ємного торговельного сальдо (близько 10 млрд дол.). Це викликає деградацію   промисловості, сільського господарства, та економіки країни в цілому. Тобто, це говорить про те, що сьогодні потрібно серйозно обміркувати можливі засоби та шляхи виходу з даного стану.

4. Міжнародні міграційні процеси. На сучасному етапі розвитку України її демографічні показники мають від’ємну динаміку (за 20 років чисельність українців скоротилася на 14 млн ; 92 % населення прагнуть виїхати за кордон працювати; 46,5 % - прагнуть виїхати назавжди).

5. Діяльність офшорних зон. Вони сприяють вивозу закордон капіталу (щорічно закордон вивозиться 15-20 млрд дол.). Якщо це припинити, то з’являться додаткові власні джерела інвестицій,   які потрібно буде вкладати в промисловість,   с/г, транспорт тощо. В Україні великий капітал – це 100 сімей, що в сукупності одержують прибуток біля 100 млрд дол. на рік, який переводять через офшорні компанії закордон. Тому потрібно, щоб Президент та уряд України використали всі можливості, щоб змусити цих людей кредитувати вітчизняну промисловість.

За останні роки в Україні впроваджується велика кількість реформ, але на жаль, чомусь всі реформи починаються з негативного боку, так звані непопулярні. Податковий кодекс, Житлово-комунальний кодекс, Пенсійна реформа – всі ці зміни не полегшують життя людей. Після прийняття пенсійної реформи 90 % чоловіків та 80 % жінок не будуть доживати до пенсійного віку. Поки що, позитивно не завершилися реформи в галузі охорони здоров’я, освіти та ЖКГ, яке знаходиться в стадії занепаду. Сьогодні Україна має несприятливі показники здоров’я нації, спостерігається невідповідність попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці, що потребує державної підтримки та регулювання, особливо при визначенні цін на товари та послуги.   В кожній державі регулюють ціни, але не у нас. Наприклад, націнка на медикаменти сягає до 500 %, в будівництві – 100, 200, 300 %, ціни на послуги підприємств ЖКГ завищені в 304 рази. На цьому держава щорічно отримує наддоходів 16 млн   грн.

Світовий досвід провідних експертів говорить про те, що подолати негативний стан,   уникнути дефолту та кризи, можна за допомогою вкладення інвестицій у власну промисловість, с/г та збільшення кількості товаровиробників в 5-10 разів. Пропонуємо для цього, скоротити кількість банків, об’єднати їх в більш великі фінансові структури та законодавчо зобов’язати їх вкладати кошти в реальне виробництво України.