К.біол.н . Соколенко В.Л., к.біол.н . Соколенко С.В.

Черкаський національний університет імені Б . Хмельницького, Україна

КОРЕЛЯЦІЯ ПОКАЗНИКІВ СПЕЦИФІЧНОГО ІМУНІТЕТУ ЗА УМОВ ВПЛИВУ ПОМІРНИХ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ

 

Згідно даних літератури, питання про оптимізацію фізичних навантажень у навчальних закладах залишається відкритим. Продовжуються дискусії щодо поняття «гіподинамії» і засобів її корекції. Аналізуються критерії адаптації молоді до фізичних вправ. Серед них одним з найбільш вагомих є динаміка показників системи імунітету. При цьому необхідно враховувати, що здатність імунної системи до нормального реагування, значною мірою, зумовлена балансом її компонентів, який визначає можливість саморегуляції на будь-якому етапі життєдіяльності організму. Закономірності змін одних показників при зміні інших можна виявити шляхом кореляційного аналізу. Це зумовило актуальність наших досліджень.

Дослідження показників специфічного імунітету проводили у студентів другого курсу віком 18–20 років, які тривалий час проживали в однакових клімато-географічних умовах. Всі студенти на час обстеження не мали гострих і хронічних захворювань і відвідували основну групу для занять фізичною культурою. Кількість обстежених – 40 осіб. Аналіз показників імунної системи проводили у вересні, до та після занять фізичною культурою.

Основною формою проведення навчально-тренувальних занять був 80-хвилинний оздоровчо-тренувальний процес, побудований за традиційною структурою і включав вправи, передбачені державною програмою.

Контрольний забір крові проводили за добу до заняття. Другий забір здійснювали відразу після його закінчення.

Субпопуляційний склад лімфоцитів периферичної крові оцінювали за експресією поверхневих антигенів імунофлуорисцентним методом з використанням моноклональних антитіл до поверхневих маркерів клітин імунної системи LT3, LT4, LT8, 3F3 та F( аb ) ₂ – фрагментів овечих антитіл до IgG миші, мічених FITC («Сорбент», Москва).

Рівень імуноглобулінів у плазмі крові визначали методом радіальної імунодифузії за Манчіні з використанням моноспецифічних сироваток проти IgG (H), IgM (H), IgA (H).

Дані оброблені статистично з допомогою програми Microsoft Excel.

Аналіз показників Т-клітинної ланки імунітету включав оцінку експресії Т-лімфоцитами антигенів CD3, CD4, CD8 та імунорегуляторного індексу CD4+/CD8+.

Функціональна роль молекули CD3 полягає в тому, що вона бере участь у передачі сигналу від Т-клітинного рецептора (ТКР) всередину клітини, стимулюючи процес її активації та проліферації. Комплекс TКР-CD3 є найбільш специфічним маркером функціонально зрілих Т-лімфоцитів.

Антигени CD4 та CD8 є маркерами основних субпопуляцій Т-лімфоцитів. Хелперні Т-лімфоцити з фенотипом CD4+ є головними регуляторними клітинами, що продукують різні типи цитокінів і стимулюють клітинну цитотоксичну або гуморальну відповідь.

Цитотоксичні Т-лімфоцити з фенотипом CD8+ викликають загибель інфікованих клітин та діють безпосередньо на інфекційні агенти. Частина з них може виконувати регуляторні функції. Зокрема, їм властиві імуносупресорні функції, тобто, здатність обмежувати імунну відповідь, запобігати аутоагресії , визначати шляхи розвитку імунних процесів у бік гуморальної чи клітинної відповіді.

П ри розвитку дисбалансу між кількістю та активністю CD4+ та CD8+-клітин, механізми імунної відповіді будуть порушені. Тому ці субпопуляції Т-лімфоцитів відносяться до імунорегуляторних клітин, співвідношення яких визначає силу імунної відповіді.

Згідно даних літератури, фізичні навантаження високої інтенсивності пригнічують саме Т-систему імунітету. Це виражається у зниженні відносної та абсолютної кількості Т-лімфоцитів, їх метаболічної і функціональної активності. При імунодефіцитах, що виникають при фізичному перевантаженні і перетренованості , поряд із загальним пригніченням Т-системи імунітету спостерігається порушення взаємозв’язків між різними субпопуляціями імунокомпетентних клітин.

Аналіз показників гуморального імунітету включав оцінку експресії В-лімфоцитами антигену CD72 та продукції сироваткових імуноглобулінів. Антиген CD72 є одним з маркерів функціональної зрілості В-лімфоцитів, імуноглобуліни класів G, M та A – головні сироваткові імуноглобуліни.

Нами встановлено, що зміни вмісту функціонально зрілих Т-лімфоцитів з фенотипом CD3+ під час помірних фізичних навантажень тісно пов’язані зі змінами експресії маркеру однієї з регуляторних субпопуляцій – антигену CD4. Зміни вмісту хелперних Т-лімфоцитів пов’язані зі змінами рівня субпопуляцій , що експресують пан-Т-клітинний маркер CD3. Зв’язок хелперних Т-лімфоцитів з фенотипом CD4+ та ефекторних з фенотипом CD8+ є логічним, оскільки, вони розвиваються зі спільних попередників. Зміни вмісту лімфоцитів, що експресують антиген CD8, головним чином корелюють зі змінами інших головних маркерів Т-лімфоцитів. Виявлено зворотний зв’язок цих лімфоцитів зі змінами імунорегуляторного індексу, що є логічним, оскільки, величина самого індексу знаходиться в обернено-пропорційній залежності від числа супресорних Т-лімфоцитів з фенотипом CD8+. Зміни імунорегуляторного індексу корелюють зі змінами показників, які визначають цей індекс. Спостерігається кореляція змін імунорегуляторного індексу зі змінами рівня IgG . Ефект, очевидно, зумовлений тим, що продукція цього імуноглобуліну В-лімфоцитами, визначається, значною мірою, стимуляцією з боку Т-хелперів , складової частини імунорегуляторного індексу. Зміни вмісту функціонально зрілих В-лімфоцитів демонструють лише слабкі кореляційні зв’язки зі змінами інших показників. Зміни їх загального числа корелюють зі змінами загального числа окремих субпопуляцій лімфоцитів. С еред імуноглобулінів найбільш виражені кореляційні зв’язки зі змінами інших показників демонструють зміни рівня IgG . Як вже вказувалось, його продукція, пов’язана з активністю хелперних Т-лімфоцитів та значенням імунорегуляторного індексу. Зміни ІgM пов’язані зі змінами продукуючих його В-клітин з фенотипом CD72+.