К.е.н. Чімишенко С.М., Чистик О.М.

Військовий інститут Київського національного університету

імені Т. Шевченка, Україна

ОПТИМІЗАЦІЯ МОДЕЛІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ

 

В основу побудови оптимальної моделі забезпечення фінансовими ресурсами покладено показники потреби, необхідної для досягнення визначених цілей Збройних Сил України (ЗСУ) та можливості держави задовольнити такі потреби.

Одними з головних напрямів фінансової політики держави, стосовно забезпечення реформування та розвитку ЗСУ є збалансування видатків на утримання особового складу ЗСУ та видатків на підготовку військ, розвиток озброєння і військової техніки (ОВТ). Частка витрат на розвиток ОВТ й інфраструктури та витрат, спрямованих на підготовку ЗСУ постійно скорочувалась і була значно меншою, порівняно із загальноприйнятими світовими показниками (50 % – утримання особового складу, 30% – придбання ОВТ, 20% – підготовка та забезпечення оперативної діяльності ЗСУ ). Так, наприклад, у поточному році на утримання особового складу виділено 86 відсотків бюджету оборонного відомства, на підготовку військ та на розвиток ОВТ 5 та 9 відсотків відповідно.

У сучасних умовах ефективне витрачання фінансових ресурсів стає необхідною умовою діяльності як кожної військової частини так і ЗСУ загалом. Впорядковане та ефективне використання державних коштів є одним з напрямів управління державними фінансами в контексті ефективності рішень, що приймаються міністерствами та іншими державними органами.

Отже, досягнення ефективності управлінських рішень є актуальною проблемою для керівників, аналітиків та інших користувачів інформації, оскільки від цього залежить рівень і динаміка розвитку як кожної окремої військової частини, так і ЗСУ загалом. Для кожної військової частини необхідно розробити свою модель, яка буде враховувати задані параметри і критерії.

Параметри визначеної на сьогодні моделі ЗСУ містяться у проекті Концепції реформування і розвитку Збройних сил до 2017 року. Заходи Концепції мають знайти своє відображення у Державній програмі розвитку ЗСУ та бути деталізовані в головних і цільових програмах, щорічних планах утримання та розвитку Збройних Сил України. Сукупність зазначених документів складають основу системи оборонного планування. Плани реформування були аргументовані детальними фінансовими розрахунками та відповідними прогнозами видатків Державного бюджету України, що ґрунтувалися на підвищенні темпів економічного зростання України, балансі потреб Збройних Сил України з ресурсними можливостями держави, концентрації та ефективному використанні фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів. Важливим здобутком можна вважати те, що завдяки визначенню стратегічних цілей і механізмів їх реалізації у військовому середовищі з’явилася надія на можливість у середньостроковій перспективі досягти високих стандартів всебічного ресурсного забезпечення, підготовки військ (сил) і соціального захисту військовослужбовців.

Збройні Сили України мають стати оптимальними за структурою і чисельністю, оснащеними сучасними озброєнням та військовою технікою, всебічно підготовленими та забезпеченими, мобільними, спроможними виконувати покладені на них завдання та ефективно функціонувати у демократичному суспільстві. Для цього передбачається, зокрема:

?       поступово змінити структуру оборонних видатків (60% – утримання особового складу, 25% – придбання озброєння та військової техніки, 15% – підготовка та забезпечення оперативної діяльності Збройних Сил України) за рахунок значного скорочення чисельності особового складу та виведення показників оборонного бюджету на рівень не менше 1,57% ВВП;

?       збільшити видатки на ремонт, модернізацію та закупівлю ОВТ, підготовку військ (сил), розвиток інфраструктури ;

?       забезпечення системного вирішення пріоритетних завдань при безумовному отриманні запланованого результату, недопущенні неефективних витрат;

?       гарантування належного рівня соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей;

?       максимально можливе впровадження спільних проектів в контексті інтеграції сил безпеки і оборони стосовно їх оснащення уніфікованими ОВТ, матеріально-технічними засобами;

?       удосконалення та уніфікація систем і механізмів планування та використання фінансових ресурсів, забезпечення прозорості цих процесів, підвищення оперативності прийняття управлінських рішень, чітке визначення прав і відповідальності органів управління та посадових осіб.

Для забезпечення результативного управління фінансовими ресурсами Збройних Сил України застосовується програмно-цільовий метод, який орієнтований на комплексне вирішення питань і досягнення довгострокових цілей. Цей інструмент передбачає безумовний взаємозв’язок між витраченим обмеженими бюджетними ресурсом та отриманим від цього соціальним та економічним ефектами.

Варто відзначити, що ефективність як підсумковий показник розвитку і функціонування Збройних Сил України віддзеркалює взаємообумовленість використання бюджетних коштів, праці та отриманого суспільством корисного результату у вигляді соціальної послуги, якою, відповідно до статті 17 Конституції України, є оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Таким чином, під оптимальною моделлю забезпечення Збройних Сил України фінансовими ресурсами ми розуміємо економіко - математичну модель, яка охоплює певну кількість варіантів розподілу складових бюджетної програми і призначена для вибору таких значень змінних, що характеризують ці варіанти , щоб був знайдений кращий з них .