К.е.н . Верескун М.В., к.е.н . Колосок В.М.

ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Марiуполь , Україна

Визначення ефективності управління конкурентоспроможністю крупних корпоративних структур

 

Проблема оцінки ефективності управління не нова в економічній науці. Принципові питання формування і розробки методів і методик аналізу, визначення критеріїв оцінки економічної ефективності конкурентоспроможності в цілях її підвищення знайшли відображення в роботах І.В. Сиротинська, В.В. Бочарова , В.Є. Леонтьєва, Г.В. Савицької, Й. Шумпетера , О.Ю. Хазова , А.Д. Шеремета, І.А. Бланка, Н.А. Щербакової , Р.С. Сайфулін , В.А. Щербакова та ін.

Щодо оцінки ефективності управління корпоративною структурою, то тут існує досить велика кількість підходів щодо вирішення цього питання. Комплексний набір показників щодо оцінки ефективності управління формується з урахуванням двох напрямків оцінки ефективності її функціонування:

·        по ступеню відповідності досягнутих результатів встановленим цілям;

·        по ступеню відповідності процесу функціонування системи об’єктивним вимогам до його змісту.

Показники, що використовуються для оцінки ефективності управління можуть бути розділені на три взаємопов’язані групи:

·        група показників, що характеризує ефективність системи управління;

·        група показників, що характеризують зміст та організацію процесу управління;

·        група показників, що характеризують раціональність організаційної структури та її техніко-організаційний рівень.

Але управління конкурентоспроможністю має свою специфіку, яка полягає у тому, що система управління конкурентоспроможністю з одного боку, є підсистемою загальної системи управління підприємством і співвідноситься з нею, як частина і ціле; з іншого боку конкурентоспроможність корпоративної групи є узагальнюючим показником найвищого, стратегічного рівня і залежить від ефективності функціонування всіх підсистем нижчого рівня. Тому визначення ефективності функціонування саме системи управління саме конкурентоспроможністю пов’язано з певними методичними труднощами і унеможливлює використання наведених груп показників.

Для їх подолання необхідно визначитися з поняттями «конкурентоспроможність корпоративної групи» і «управління конкурентоспроможністю корпоративної групи». Під конкурентоспроможністю корпоративної групи нами запропоновано розуміти її здатність формувати та ефективно використовувати групові управлінські синергії, зберігаючи або розширюючи свою долю ринку та зберігаючи або підвищуючи при цьому свою ринкову вартість. Під управлінням конкурентоспроможністю ми будемо розуміти процес формування і реалізації науково обґрунтованих рішень, спрямованих на забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності групи та створення умов оптимального функціонування її економіко-управлінської системи.

Спираючись на наведені визначення відзначимо, що показниками, які характеризують ефективність системи управління конкурентоспроможністю в такому випадку будуть показники, як характеризують динаміку зміни присутності групи на ринку, тобто розмірів її ринкової долі і динаміку вартості активів групи за певний проміжок часу. На відміну від показника власне конкурентоспроможності, який найчастіше визначається шляхом порівняння показників конкурентоспроможності підприємства або з підприємствами-конкурентами, або з підприємством-еталоном, показник ефективності управління повинен характеризувати ефективність процесу перетворень у компанії. Тому пропонуємо в якості бази для порівняння обирати показники групи у минулому періоді.

В якості такого інтегрального показника пропонуємо використовувати коефіцієнт ефективності управління конкурентоспроможністю, який може бути розрахований з наступною формулою:

      ;      (1)

Де   – коефіцієнт ефективності управління конкурентоспроможністю корпоративної групи;

    – індекс динаміки ринкової частки корпоративної групи;

  - індекс динаміки вартості активів корпоративної групи.

              ;       (2)

де А _i1 та А _і0 – ринкова частка компанії на рику товару А у аналізованому і минулому періодах відповідно;

d _i1 та d _i0 – частка товару А у сукупному обсязі реалізації продукції корпоративної групи;

n – кількість товарів (товарних груп), що реалізуються групою на ринку.

      (3)

Де К ₁ та К ₀ – вартість активів (розмір капіталу) корпоративної групи у аналізованому і минулому періоді відповідно.

Вважаємо, що використання нового показника дозволить всім зацікавленим групам учасників (власникам, менеджменту, кредиторам, портфельним інвесторам, постачальникам тощо) робити обґрунтовані висновки щодо рівня ефективності управління конкурентоспроможністю корпоративних груп. Відзначимо також, що наведений показник може бути використаний і для оцінки ефективності управління конкурентоспроможністю на рівні окремих підприємств.